Рішення № 6519889, 14.10.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" жовтня 2009 р.Справа № 22/149-09-4220 За позовом Кіровоградського міжрайонного природоохоронного прокурора; в інтересах держави, в особі, якою є Державна екологічна інспекція в Кіровоградській області; до відповідача Одеської залізниці;

про стягнення 175562,7грн.

Суддя Торчинська Л.О.

Представники:

Від прокурора: не з’явився;

Від позивача: Куца В.В. –за довіреністю №04-8/1197 від 30.06.2009р. та Коноваленко-Ауліна Н.І. –за довіреністю №04-4/1499 від 17.08.2009р.;

Від відповідача: Повалій К.В. –за довіреністю №156 від 08.01.2009р.;

СУТЬ СПОРУ: Кіровоградський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави, в особі, якою є Державна екологічна інспекція в Кіровоградській області з позовною заявою до відповідача Одеської залізниці, в якій просить суд стягнути з відповідача збитки у розмірі 175562, 70 грн.

Представники Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області в судове засідання з’явилися, позовні вимоги прокурора підтримали та просили суд задовольнити їх в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання з’явився, відзив на позов надав, у відповідності до якого позовні вимоги не визнає.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив:

26.05.09р. Державною екологічною інспекцією в Кіровоградській області на Знам'янському будівельно-монтажному експлуатаційному управлінні № 3 проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства станції Помічна Знам'янського будівельно - монтажного експлуатаційного управління встановлено, що джерелом водопостачання ст. Помічна є р. Чорний Ташлик. У верхньому б'єфі підпірної плотини р. Чорний Ташлик на території Піщанобрідської сільської ради Добровеличківського району, розташований водоприймальний колодязь діаметром 4,5 м, біля якого встановлена насосна станція «Гребля» І-го підйому, з якого здійснювався забір поверхневих вод для господарських та виробничих потреб ст. Помічна. Також, перевіркою встановлено, що за період з 16.12.2008 р. по 31.05.2009 р. БМЕУ - 3 здійснювався забір поверхневих вод з р. Чорний Ташлик, без дозволу на спеціальне водокористування. Термін дії дозволу на спеціальне водокористування закінчився 15.12.2008 р.

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 26.05.09р. Згідно акту перевірки від 26.05.09 та довідки виданої Знам'янським БМЕУ № 3 від 22.06.09р. № 2482 з річки Чорний Ташлик на водозаборі «Гребля»ст. Помічна в період з 16.12.08р. по 31.05.09р. без дозволу на спеціальне водокористування Знам'янським БМЕУ № 3 забрано 230700 куб. м. води, що є порушенням вимог ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п. 9 ст. 44 та ст.ст. 48, 49, 110, 111 Водного кодексу України.

На підставі акту складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 23.06.09р. № 008111, сума штрафу сплачена добровільно.

В результаті порушень, згідно розрахунку розміру збитків, виконаного відповідно до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації», затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.12.2001р. № 290 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.01.2002р. за № 44/6332, заподіяних державі Знам'янським БМЕУ № 3 внаслідок забору поверхневих вод без відповідного дозволу, складає 175,562,70 грн., які розраховано по формулі (1) п. 6 Методики. Діючий на час порушення тариф на воду, як природний ресурс визначається відповідно до додатку № 2 до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008 р. № 309-VІ тариф на воду як природний ресурс складає 15,22 коп./куб. м.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено що, використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

У відповідності до статті 39 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища". До природних ресурсів загальнодержавного значення належать:

а) територіальні та внутрішні морські води; б) природні ресурси континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони; в) атмосферне повітря; г) підземні води; д) поверхневі води, що знаходяться або використовуються на території більш як однієї області; е) лісові ресурси державного значення; є) природні ресурси в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення; ж) дикі тварини, які перебувають у стані природної волі в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, інші об'єкти тваринного світу, на які поширюється дія Закону України "Про тваринний світ" і які перебувають у державній власності, а також об'єкти тваринного світу, що у встановленому законодавством порядку набуті в комунальну або приватну власність і визнані об'єктами загальнодержавного значення; з) корисні копалини, за винятком загальнопоширених. Законодавством України можуть бути віднесені до природних ресурсів загальнодержавного значення й інші природні ресурси. До природних ресурсів місцевого значення належать природні ресурси, не віднесені законодавством України до природних ресурсів загальнодержавного значення.

Згідно зі ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, серед яких є й здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища тощо.

Відповідно до ст. 109 Водного кодексу України, спори з питань використання і охорони вод та відтворення водних живих ресурсів розглядаються судом в порядку, встановленому законодавством.

Державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають природні ресурси, які залучені в господарський обіг, так і невикористані в народному господарстві в даний період земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ (ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Усі води (водні об'єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту. Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об'єктами.

Нагляд за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори. При здійсненні нагляду органи прокуратури застосовують надані їм законодавством України права, включаючи звернення до судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища (ст. 37 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Пунктом «б»ч. 1 ст.20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»передбачена компетенція спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів щодо державного контролю за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, а також за додержанням норм екологічної безпеки.

Державна екологічна інспекція в Кіровоградській області, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання й відтворення природних ресурсів відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в Кіровоградській області, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 19.02.07р. №55, зареєстрованого в Мінюсті 01.03.07р. за №1444123000000046/6.

Водним кодексом України, передбачено, що всі води (водні об'єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту.

Згідно із ст. 2 Водного кодексу України, завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

Відповідно до ст. 68 вказаного Закону порушення законодавства України "Про охорону навколишнього природного середовища" тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, в тому числі, й у забрудненні навколишнього природного середовища, порушенні природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні, використанні, знешкодженні та захороненні хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних радіоактивних речовин та відходів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно зі ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Статтею 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, а також за додержанням норм екологічної безпеки, подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно із ст. 48 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», 100 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування.

Відповідно до Роз’яснення ВАСУ „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища” №02-5/744 від 27.06.01р., вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Натомість відповідач всупереч вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України не довів суду належними та допустимими доказами відсутності його вини у вчинені водокористування без дозволу.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

В процесі розгляду справи відповідачем не було доведено до суду та надано документальних доказів які б спростували позовні вимоги позивача у будь якій частині.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню, з віднесенням судових витрат на відповідача, у відповідності з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути із Одеської залізниці (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19) на користь Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області в дохід Піщанобрідської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області на р/р 31514921700153 в ГДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, код одержувача 23684291, код бюджетної класифікації 24062100 збитки у розмірі 175562,70 грн. (сто сімдесят п'ять тисяч п'ятсот шістдесят дві грн. 70 коп.).

3. Стягнути із Одеської залізниці (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19):

- до Державного бюджету України витрати по держмиту в сумі 1755,63 /одну тисячу сімсот п’ятдесят п’ять грн. 63 коп./ на р/р 31114095700008, код бюджетної класифікації № 22090200, символ звітності банку 095, одержувач ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код ЕДРПОУ 23213460;

- на користь Державного бюджету витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 /двісті тридцять шість/ гривень на р/р 31217259700008, код бюджетної класифікації № 22050000 „Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах”, символ звітності банку 259, одержувач ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код ЕДРПОУ 23213460.

Рішення суду набуває законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати в порядку ст. 116 ГПК.

Рішення підписано 19.10.2009р.

Суддя Торчинська Л.О.

Суддя