Ухвала суду № 65198844, 06.03.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 137/1147/16-ц Провадження № 22-ц/772/188/2017Головуючий в суді першої інстанції Желіховський В. М.Категорія 19Доповідач Копаничук С. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючої : Копаничук С.Г.

суддів: Медецького С.К., Панасюка О.С.

при секретарі Агеєвій Г.В.

за участю прокурора Гущиної М.В., представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом керівника Калинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької обласної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до Літинської районної державної адміністрації, ОСОБА_3 голови фермерського господарства «Паламаренково» про визнання недійсним договорів оренди земельної ділянки за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Літинського районного суду від 25.11. 2016 року,-

В с т а н о в и л а :

До Літинського районного суду Вінницької області звернувся з позовом керівник Калинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької обласної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до Літинської районної державної адміністрації, ОСОБА_3 голови фермерського господарства «Паламаренково» про визнання недійсним договорів оренди земельної ділянки, в якому зазначає, що при укладенні договору оренди земельної ділянки від 20.12.2005 року сторонами не було дотримано істотних умов договору, а саме не було зазначено грошової оцінки землі, що в подальшому призвело до порушень законодавства, зокрема щодо розміру орендної плати. Крім того, договори оренди від 20.12.2005 року та 30.01.2006 року підписані не ОСОБА_3, а іншою особою, як встановлено висновками експертиз, які були проведенні у рамках кримінального провадження.

Рішенням Літинського районного суду від 25.11. 2016 року позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 20.12.2005 року, укладеного між Літинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_3, головою фермерського господарства «Паламаренково», що зареєстрований Вінницькою регіональною філією ДП «Центр ДЗК», про що в державному реєстрі земель по Івчанській сільській раді вчинено запис від 15.02.2006 року за НОМЕР_1.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 30.01.2006 року, укладеного між Літинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_3, головою фермерського господарства «Паламаренково», що зареєстрований Вінницькою регіональною філією ДП «Центр ДЗК» що в державному реєстрі земель по Кожухівській сільській раді вчинено запис від 23.02.2006 року за НОМЕР_2.

Стягнуто з голови фермерського господарства «Паламаренково» ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору в розмірі 2756 гривень на користь держави на відповідний рахунок.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати через порушення норм матеріального і процесуального права , а по справі ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Зазначив, що суд першої інстанції не належним чином оцінив обставини і докази по справі, вважає, що договори оренди земельних ділянок укладені із дотриманням вимог Земельного Кодексу України та Закону України «Про оренду землі». Крім того вказує на те, що він є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки оскаржувані договори оренди укладені між Літинською районною державною адміністрацією ФГ «Паламаренково».

Перевіривши матеріали справи, рішення суду та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Нормами Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Пунктами 3.1., 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 року "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" визначено, що господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Згідно з п.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011 року «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» у вирішенні питань, пов'язаних з підвідомчістю справ у спорах, що виникають із земельних відносин, господарським судам слід враховувати викладене в п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 року «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин».

Відповідно до п.1.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 року «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності.

Отже, вирішуючи питання про відкриття провадження сув має з'ясувати, чи є спір приватноправовим або публічно-правовим, чи виник спір із відносин, урегульованих нормами цивільного права, чи пов'язані ці відносини зі здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності, тощо.

Згідно із роз'ясненнями, що надані в п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» за загальним правилом розмежування компетенції судів з розгляду земельних та пов'язаних із земельними відносинами спорів відбувається залежно від суб'єктного складу їх учасників. Ті земельні та пов'язані із земельними відносинами майнові спори, сторонами, в яких є юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами.

З спірних договорів оренди землі від 20.12.2005 року та 30.01.2006 року вбачається, що вони укладені між Літинською районною державною адміністрацією та ФГ «Паламаренково» в особі голови ФГ «Паламаренково» ОСОБА_3, тобто між юридичними особами та скріплені їхніми печатками. Отже, спір виник із земельних відносин, носить приватнорпавовий характер та підлягає розгляду у судах господарського судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо, зокрема, справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки суд першої інстанції даних положень закону не застосував, рішення суду підлягає скасуванюю з закриттям провадження у справі.

Керуючись ч.1 п.1 ст. 205, ч.1 ст. 310 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Літинського районного суду від 25.11. 2016 року скасувати.

Провадження у справі за позовом за позовом керівника Калинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької обласної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до Літинської районної державної адміністрації, ОСОБА_3 голови фермерського господарства «Паламаренково» про визнання недійсним договорів оренди земельної ділянки - закрити.

Роз'яснити зацікавленим сторонам у справі їх право на звернення до Господарського суду Вінницької області для захисту своїх прав та інтересів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти з дня його проголошення до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча: С.Г. Копаничук

Судді: С.К. Медвецький

О.С. Панасюк

/підписи/

Згідно з оригіналом: