Ухвала суду № 65194077, 01.03.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/1614/16

Категорія: 5.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Осіпова Ю.В.,

суддів Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

при секретарі Нєхожиній О.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року по справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП»» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та 3-ої особи Державної фіскальної служби України про визнання протиправною відмову, -

В С Т А Н О В И В:

10.08.2016р. Державне підприємство «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП»» звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та 3-ої особи Державної фіскальної служби України, в якому просило суд:

- визнати протиправною відмову відповідача в скасуванні спеціальної санкції за вих. №4102-13/23648-07 від 28.07.2016р.;

- визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 20.05.2016р. № 855 в частині застосування до нього спеціальної санкції індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення податкового органу є неправомірними, оскільки воно ґрунтуються на необґрунтованих та не вірних висновках, до того ж, як зазначає позивач, ним здійснено усі можливі заходи для отримання валютної виручки від нерезидента авіакомпанії «EV. Cargо FZC».

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року адміністративний позов ДП «НАРП» задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 20.05.2016р. №855 в частині застосування до ДП «Миколаївський авіаремонтний завод «Нарп»» спеціальної санкції індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 10.01.2017р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.11.2016 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

30.03.2016р. на зазначену постанову суду 1-ї інстанції від 29.11.2016р. і представник Державної фіскальної служби України також подав апеляційну скаргу.

Однак, ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2017р. вказану апеляційну скаргу ДФС України було залишено без руху, з підстав не сплати судового збору, а ухвалою від 28.02.2017р. - повернуто апелянту, у звязку з невиконанням вимог ухвали від 30.01.2017р.

Заслухавши суддю - доповідача, виступи сторін та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач ДП «Миколаївській авіаремонтний завод «НАРП» зареєстровано як юридична особа 21.10.1993р., підпорядковане Державному концерну «Укроборопром» та основним видом діяльності є надання послуг з ремонту літаків.

27.03.2013р. ДП «МАЗ «НАРП» уклав зовнішньоекономічний контракт №НАРП-В-02-2013 з Авіакомпанією «E.V. Cargo FZC» (Обєднанні Арабські Емірати) на виконання робіт по подовженню ресурсу та календарного терміну служби двигунів Д-30КП-2, експлуатаційне супроводження двигунів, інші види робіт, пов'язані з експлуатацією та ремонтом двигунів.

Станом на 24.04.2013р. ДП «НАРП» виконало роботи на загальну суму 87860 доларів США, але оплата від контрагента на валютний рахунок ДП «МАЗ «НАРП» до цього часу не надходила.

15.04.2014р. рішенням господарського суду Миколаївської області по справі №915/1905/13 про стягнення з Авіакомпанії «E.V. Cargo FZC» заборгованості 905921,34 грн. за контрактом №НАРП-В-02-2013, було стягнуто з Авіакомпанії «EV. Cargo FZC» на користь ДП «НАРП» заборгованість в сумі 702 264,98 грн. та 203 656,85 грн. - пені. Дане рішення господарського суду набрало законної сили 29.04.2014р.

04.02.2016р. Актом ГУ ДФС у Миколаївській області «Про результати документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р.» встановлено порушення ДП «НАРП» вимог ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при здійсненні експортного договору №НАРП-В-02-2013 від 27.03.2013 року, укладеного з нерезидентом Авіакомпанією «E.V. Cargo FZC», а саме ненадходження валютної виручки протягом 90 календарних днів. При цьому, ДФС граничний строк надходження валютної виручки за контрактом №НАРП-В-02-2013 визначено 23.07.2013р. (т.б. 90 днів з моменту підписання актів виконаних робіт від 24.04.2013р.).

25.02.2016р. уповноваженою особою ГУ ДФС у Миколаївській області винесено податкове повідомлення-рішення №0000192203, яким нараховано ДП «МАЗ «НАРП»» суму грошового зобов'язання за платежем «пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за невиконання зобов'язань» та «штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства» у розмірі 176970,77 грн.

25.04.2016р. Державна фіскальна служба України внесла до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України подання про застосування до ДП «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» за порушення строків надходження валютної виручки за контрактом №НАРП-В-02-2013.

20.05.2016р. Міністерством економічного розвитку і торгівлі України винесено наказ №855 «Про застосування спеціальної санкції індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до субєктів зовнішньоекономічної діяльності України», яким за порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті до ДП «МАЗ «НАРП»» застосовано спеціальну санкцію індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

Не погоджуюсь з такими діями та рішеннями відповідачів, позивач оскаржив їх до суду.

Вирішуючи справу по суті та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з часткової обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а також відповідно, з часткової неправомірності спірних рішень.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Постановою Правління Національного банку України від 14.05.2013р. №163 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» внесено зміни до ст. 1 та ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» щодо строків розрахунків за операціями з імпорту та експорту, а саме визначено, що розрахунки здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Згідно ч.ч.1,4 ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами строків, передбачених ст.ст.1,2 цього Закону або встановлених НБУ відповідно до ст.1,2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 % суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених ст.1,2 цього Закону або встановлених НБУ відповідно до ст.1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Як визначено ч.4 ст.6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», розрахунки за експортно-імпортними операціями суб'єктів космічної діяльності, визначених відповідно до ст.1 Закону України «Про космічну діяльність», а також суб'єктів літакобудування, що підпадають під дію норм ст.2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості», після перерахування авансових платежів за виконання робіт з виготовлення (розробки) агрегатів, систем космічних ракетних комплексів (космічних ракет-носіїв), космічних апаратів, наземного сегмента космічних систем та їх агрегатів, систем і комплектуючих, а також з розробки, виробництва, переобладнання, ремонту, модифікації, технічного обслуговування авіаційної техніки та авіаційних двигунів здійснюються у строк до 500 календарних днів. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Як передбачено ст.2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості», цей Закон застосовується до юридичних осіб - резидентів України, які здійснюють діяльність у галузі літакобудівної промисловості та згідно із законом мають відповідні ліцензії, а також відповідні сертифікати на право розробки або виробництва, або ремонту, або переобладнання, або модифікації, або технічного обслуговування авіаційної техніки та авіаційних двигунів та відповідають хоча б двом з таких критеріїв:

а) здійснюють розробку авіаційної техніки та авіаційних двигунів, виробництво авіаційної техніки та авіаційних двигунів, ремонт авіаційної техніки та авіаційних двигунів;

б) виконують державне або оборонне замовлення на розробку авіаційної техніки та авіаційних двигунів, виробництво авіаційної техніки та авіаційних двигунів, ремонт авіаційної техніки та авіаційних двигунів;

в) забезпечують виконання Україною міжнародних зобов'язань з реалізації міжнародних контрактів з розробки авіаційної техніки та авіаційних двигунів, постачання авіаційної техніки та авіаційних двигунів, виробництва авіаційної техніки та авіаційних двигунів, ремонту авіаційної техніки та авіаційних двигунів.

Перелік суб'єктів літакобудування, щодо яких запроваджено тимчасові заходи державної підтримки, формує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної промислової політики, та затверджує Кабінет Міністрів України.

Так, як встановлено судами обох інстанцій з матеріалів справи, 27.03.2013р. ДП «МАЗ «НАРП» уклав зовнішньоекономічний контракт №НАРП-В-02-2013 з Авіакомпанією «E.V. Cargo FZC» (Обєднанні Арабські Емірати).

Однак, на момент виконання робіт, т.б. станом на 24.04.2013р. оплата від контрагента на валютний рахунок позивача так і не надійшла.

Далі, у звязку з вказаними обставинами, позивач звернувся до Господарського суду Миколаївської області, який 15.04.2014р. своїм рішенням стягнув з Авіакомпанія «EV. Cargo FZC» на користь ДП «НАРП» заборгованість в сумі 702 264,98 грн. та 203 656,85 грн. - пені. Рішення набрало законної сили 29.04.2014р.

Проте, по справі встановлено, що в подальшому, т.б. 04.02.2016р. ГУ ДФС у Миколаївській області при проведенні планової виїзної перевірки було встановлено порушення позивачем вимог ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при здійсненні експортного договору №НАРП-В-02-2013 від 27.03.2013р., а саме ненадходження валютної виручки протягом 90 календарних днів.

Далі, т.б. 25.02.2016р., на підставі проведеної перевірки уповноваженою особою ГУ ДФС у Миколаївській області винесено податкове повідомлення-рішення №0000192203, яким нараховано позивачу суму грошового зобов'язання у розмірі 176970,77 грн.

Потім, т.б. 25.04.2016р. Державна фіскальна служба України внесла до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України подання про застосування до ДП «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» за порушення строків надходження валютної виручки (90 днів) за контрактом №НАРП-В-02-2013.

На підставі даного подання, 20.05.2016р. Міністерством економічного розвитку і торгівлі України було винесено наказ №855 «Про застосування спеціальної санкції індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до субєктів зовнішньоекономічної діяльності України», яким за порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті до ДП «МАЗ «НАРП»» застосовано спеціальну санкцію індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ДП «МАЗ «НАРП»» здійснює наступні види діяльності: виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування; ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устаткування; ремонт і технічне обслуговування повітряних і космічних літальних апаратів; міжнародна діяльність; діяльність у сфері оборони.

Завод включений до реєстру, що визначений Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку суб'єктів літакобудування, щодо яких запроваджуються тимчасові заходи державної підтримки» від 09.06.2010р. №405, а отже, щодо нього запроваджено особливий режим державної підтримки, т.б. розрахунки за експортно-імпортними операціями даного суб'єкта здійснюються у строк до 500 календарних днів, а не у 90 днів.

Таким чином, граничним строком надходження валютною виручки за контрактом №НАРП-В-02-2013, є не 23.07.2013р., як було помилково визнано ДФС у Миколаївській області у Акті перевірки від 04.02.2016р., а 06.09.2014р. (т.б. 500 календарних днів).

Також, при цьому, одночасно слід зазначити, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2016р. по справі №814/903/16 зазначене вище податкове повідомлення-рішення №0000192203, яким нараховано позивачу суму грошового зобов'язання у розмірі 176970,77 грн. було визнано протиправним та скасовано.

А як слідує зі змісту вимог ч.1 ст.72 КАС України, обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, з урахуванням вищезазначеного, судова колегія, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що спірний наказ Міністерством економічного розвитку і торгівлі України №855 від 20.05.2016р. в частині застування до позивача спеціальної санкції, був прийнятий на підставі помилково зазначеного в поданні Державна фіскальна служба України висновку щодо порушення підприємством позивача строків надходження валютної виручки за контрактом №НАРП-В-02-2013, а тому, відповідно, дійсно підлягає скасуванню, оскільки позивач, в даному випадку, не вчиняв порушень ані Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», ані Закону України «Про здійснення розрахунків в іноземній валюті».

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.200 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

ОСОБА_3