Постанова № 65192632, 02.03.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2017 р.Справа № 915/1101/16Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ліпчанської Н.В.,

суддів: Лисенко В.А., Діброви Г.І.,

за участю секретаря судового засідання Маленкової О.П.,

та представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю,

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 22.12.2016р.

у справі № 915/1101/16

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль";

до відповідача: Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України;

про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.08.2016р. у справі № 1-26.213/10-2016

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Миколаївська теплоелектроцентраль" (далі Теплоелектроцентраль) звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі відділення АМК) про скасування рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.08.2016р. у справі №26.213/10-2016 з урахуванням уточнень (а.с.3-7, 157).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Теплоелектроцентраль посилається на ст.ст. 35, 36, 48, 59, 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ст.ст.19, 20, 21, 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст.ст.6, 627, 634, 648 ЦК України та вказує, що висновки, які викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають обставинам справи.

Відділення АМК проти позову заперечив повністю, надавши відзив на позовну заяву, вважає, що під час прийняття оскаржуваного рішення Відділення діяло у спосіб, передбачений законодавством про захист економічної конкуренції та в межах компетенції, визначеної нормами цього законодавства (а.с.120-123).

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 22.12.2016р. (суддя Олейняш Е.М.) у задоволенні позовних вимог Теплоелектроцентралі відмовлено повністю (а.с.179-187).

Мотивуючи дане рішення, місцевий господарський суд посилаючись на норму ст.59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", дійшов висновку про відсутність порушення або неправильного застосування норм процесуального права відділення АМК, яке б могло стати підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення, оскільки спірне рішення відповідача прийнято у відповідності до норм чинного законодавства України.

Не погоджуючись із даним рішенням господарського суду, Теплоелектроцентраль звернулась з апеляційною скаргою, вважаючи вказане рішення винесеним з порушенням норм процесуального та матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що рішення місцевого господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи.

Апелянт вважає, що запропонований Теплоелектроцентраллю до укладення споживачам-фізичним особам договір про постачання теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання відповідає по формі та змісту Типовому договору, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630, з урахуванням предмету діяльності субєкта господарювання.

Відділення АМК надало до суду відзив на апеляційну скаргу, згідно якого вважає, що господарський суд Миколаївської області надав належну оцінку встановленим у справі обставинам, нормам матеріального права, зокрема, Закону України "Про захист економічної конкуренції", положенням Правил надання населенню послуг з газопостачання. Вважає, що судом в повній мірі досліджені обставини та матеріали справи, підстави та доводи позову, надана їм належна правова оцінка.

У судовому засіданні 02.03.2017р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Згідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням АМК є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Частиною другою статті 12 зазначеного Закону передбачено, що повноваження територіальних відділень АМК визначаються цим Законом, іншими актами законодавства. Повноваження територіального відділення АМК не можуть виходити за межі повноважень АМК, визначених законом.

Статтею 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначений перелік повноважень Антимонопольного комітету України.

16 серпня 2016 року адміністративна колегія Миколаївського обласного територіального відділення АМК України відносно Теплоелектроцентралі прийняла рішення №21-ріш у справі №1-26.213/10-2016 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі Рішення відділення АМК), яким вирішила:

1) визнати Теплоелектроцентраль такою, що протягом 2014-2015 років та поточного періоду 2016 року у територіальних межах міста Миколаєва Миколаївської області, де розташовані мережі, що належать або використовуються (експлуатуються) Товариством для надання послуг з централізованого опалення своїм абонентам (споживачам), займає монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг з централізованого опалення населенню, як таке, що не має на цьому ринку жодного конкурента;

2) визнати дії Теплоелектроцентралі, які полягають у включенні до змісту договорів про надання послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води зі споживачами-фізичними особами умов, які не відповідають вимогам законодавства, а також укладанні таких договорів, внаслідок чого споживачі можуть не скористатися усім обсягом наданих їм законодавством прав, звужено коло обовязків та відповідальність виконавця послуг, що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме: зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку у вигляді дій, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку;

3) за вчинення порушення, зазначеного в пункті 2 цього рішення, наклаcти на Теплоелектроцентраль штраф відповідно до абзацу другого частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у розмірі 68 000 грн.;

4) зобов'язати Теплоелектроцентраль усунути наслідки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, викладеного в пункті 2 цього рішення, шляхом приведення у відповідність до вимог чинного законодавства положень договорів про надання послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води, укладених з фізичними особами, у двомісячний термін з дня отримання цього рішення, про що проінформувати територіальне відділення (а.с. 11-22).

Зазначене Рішення відділення АМК позивачем було отримано 05.09.2016р., що підтверджується штампом на супровідному листі №1-292/80-1254 від 02.09.2016р. за вх. №1663 (а.с. 10).

Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення).

Статтею 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначені становища суб'єкта господарювання, що відповідно до Закону можуть бути визнані монопольним (домінуючим).

Разом з тим, ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення прав інших суб'єктів господарювання чи споживачів.

Також, згідно розпорядження АМК України від 05.03.2002р. №49-р затверджено Методику визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.04.2002р. за №317/6605.

Рішення відділення АМК свідчить, що висновок, викладений в пункті 1 резолютивної частини був зроблений відповідно до вимог ст.12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку.

Відділенням АМК було виявлено порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п.2 ст.50, ч.1 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку у вигляді дій, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку. Вказані дії Теплоелектроцентралі полягають у включенні до змісту договорів про надання послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води зі споживачами-фізичними особами умов, які не відповідають вимогам законодавства, а також укладанні таких договорів, внаслідок чого споживачі можуть не скористатися усім обсягом наданих їм законодавством прав, звужено коло обовязків та відповідальність виконавця послуг.

Проект договору про надання послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води, а також копія укладеного з фізичною особою (споживачем) договору про надання послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води наявні в матеріалах справи (а.с. 35-36, 64-65).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги за функціональним призначенням централізоване опалення віднесено до комунальних послуг.

Відповідно до п. 2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 179 ГК України Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;

Укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

З огляду на положення п. 1 ч. 1 ст. 20, п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги надання послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води здійснюється між споживачем та виконавцем на підставі договору, який розробляється згідно ч. 7 ст. 28 Закону України Про житлово-комунальні послуги на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України Про житлово-комунальні послуги договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є субєктом господарювання, є договором приєднання.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Дослідивши умови договору, що укладає Теплоелктроцентраль зі своїми споживачами, господарський суд встановив настпне.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач має право отримувати від виконавця компенсацію в розмірі, визначеному договором, рішенням суду або законодавством, за перевищення нормативних термінів на проведення аварійно-відновлювальних робіт, а п. 8 ч. 2 ст. 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги, сплачувати споживачу компенсацію за перевищення встановлених термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт у розмірі, визначеному договором або законодавством.

Відповідно до п. 23 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення у разі перерви в наданні послуг, ненадання або надання їх не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних, виконавець проводить перерахунок розміру плати за фактично надані послуги в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та виплачує споживачеві компенсацію за перевищення встановлених строків проведення аварійно-відбудовних робіт відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Відповідно до пп. 2 п. 21 Типового договору виконавець несе вiдповiдальнiсть у разi надання послуг не в повному обсязi, зниження їх якостi, зокрема зниження їх кiлькiсних та/або якiсних показникiв - шляхом зменшення розмiру плати та виплати споживачевi компенсацiї за перевищення строкiв проведення аварiйно-вiдбудовних робiт у розмiрi, встановленому законодавством, _ вiдсоткiв мiсячної плати за послугу за кожну добу її ненадання.

Відповідно до пп. 9 п. 29, пп. 15 п. 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення споживач має право на звільнення від плати за послуги у разі їх ненадання та отримання компенсації за перевищення строків проведення аварійно-відбудовних робіт; виконавець зобовязаний звільняти від плати за послуги у разі їх ненадання та виплачувати компенсацію за перевищення строків проведення аварійно-відбудовних робіт.

Відповідно до пп. 13 п. 16, пп. 15 п. 19 Типового договору споживач має право звільнення вiд плати за послуги у разi їх ненадання та отримання компенсації за перевищення строків проведення аварiйно-вiдбудовних робiт; виконавець зобовязаний звiльняти вiд плати за послуги у разi їх ненадання та виплачувати компенсацiю за перевищення строкiв проведення аварiйно-вiдбудовних робіт.

Проте, договори, які укладає Теплоелектроцентраль зі своїми споживачами, не містять відповідного права споживача та не відображають кореспондуючого обовязку виконавця. Зазначене, на думку Відділення, може призвести до уникнення виконавцем відповідних обовязків, оскільки вони не передбачені у договорі, та, як наслідок, завдати шкоди споживачу.

Разом з тим, відсутня затверджена центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства Методика нарахування компенсації за перевищення встановлених строків проведення аварійно-відбудовних робіт споживачам послуг з централізованого опалення, що безумовно не є підставою для звільнення Теплоелектроцентралі від виконання відповідних обовязків перед споживачем.

Відповідно до пп. 5, 6 п. 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення споживач має право на установлення квартирних засобів обліку та взяття їх на абонентський облік; періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку.

Відповідно до пп. 4, 9 п. 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення виконавець зобов'язаний забезпечувати за заявою споживача взяття на абонентський облік у тижневий строк квартирних засобів обліку. Також виконавець зобовязаний контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж.

Відповідно до пп. 9, 10 п. 16 Типового договору споживач має право на установлення квартирних засобiв облiку води i теплової енергiї та взяття їх на абонентський облiк; перiодичну повiрку, обслуговування та ремонт квартирних засобiв облiку, у тому числi демонтаж, транспортування та монтаж.

Відповідно до пп. 4, п.п. 9 п. 19 Типового договору виконавець зобовязаний контролювати установленi мiжповiрковi iнтервали, проводити перiодичну повiрку квартирних засобiв облiку, їх обслуговування та ремонт, у тому числi демонтаж, транспортування та монтаж; забезпечувати за заявою споживача взяття у тижневий строк на абонентський облiк квартирних засобiв облiку.

Договори, що укладені Теплоелектроцентраллю із споживачами є аналогічними Типовому договору, однак, містять зазначення лише щодо гарячої води, положень щодо взяття на абонентський облік та проведення періодичної повірки квартирних засобів обліку теплової енергії договори Теплоелектроцентралі не містять.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 16 Закону України Про житлово-комунальні послуги Комунальні послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв на:

1) проведення ремонтних і профілактичних робіт виконавцем/виробником за графіком, погодженим з виконавчими органами місцевих рад або місцевими державними адміністраціями згідно з нормативними документами. Допустима тривалість перерв у наданні послуг, їх періодичність встановлюються Кабінетом Міністрів України на підставі стандартів, нормативів, норм, порядків та правил експлуатації, проведення випробувань теплових мереж, поточного і капітального ремонтів, реконструкції об'єктів житлового фонду;

2) міжопалювальний період для систем опалення, рішення про початок та закінчення якого приймається виконавчими органами відповідних місцевих рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з правилами та іншими нормативними документами;

3) ліквідацію наслідків аварій або дії обставин непереборної сили. Перерва у наданні комунальних послуг, яка виникла внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, має бути ліквідована у найкоротші терміни, що визначаються нормативними документами. Якщо ліквідація наслідків аварії або дії обставин непереборної сили потребує більше однієї доби, виконавець/виробник спільно з органами місцевого самоврядування здійснює заходи щодо зменшення її негативного впливу на споживачів.

У разі застосування перерви в наданні послуг виконавець/виробник зобов'язаний повідомити через засоби масової інформації про таку перерву споживача не пізніш як за 10 днів (за винятком перерви, що виникла внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили). У повідомленні необхідно зазначити причину та строк перерви в наданні відповідних послуг.

Положення п. 4, пп. 7 п. 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення у разі планування перерви в наданні послуг виконавець зобов'язаний повідомити про це споживача через засоби масової інформації, а також письмово не пізніше ніж за 10 днів до її настання (за винятком перерви, що настала внаслідок аварії або дії непереборної сили). У повідомленні зазначаються причина та час перерви в наданні відповідних послуг.

У Типовому договорі також містяться такі умови, проте, у договорі, які укладає Теплоелектроцентраль зі своїми споживачами таких пунктів не має.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 26 Закону України Про житлово-комунальні послуги істотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг є, зокрема, відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору.

Відповідно до п.п. 19 п. 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення виконавець зобовязаний сплачувати споживачу неустойку (штраф, пеню) у разі ненадання послуг або надання послуг неналежної якості у порядку та у випадках, передбаченихзаконодавством і договором.

У Типовому договорі також містяться такі умови, проте, у договорі, які укладає Теплоелектроцентраль зі своїми споживачами таких пунктів не має.

Відповідно до положень п.п. 2 п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення споживач зобовязаний забезпечувати доступ до мережі, арматури, квартирних засобів обліку, розподільчих систем представника виконавця за наявності в нього відповідного посвідчення:

- для ліквідації аварій - цілодобово;

- для встановлення і заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічного і профілактичного огляду, зняття контрольних показників квартирних засобів обліку - згідно з умовами договору.

Підпункт 4.2.5 договору, який укладає Теплоелектроцентраль зі споживачами передбачає обовязок споживача забезпечувати доступ без попереднього погодження в опалювальні приміщення представникам виконавця та балансоутримувача (за наявності в них відповідного посвідчення) для проведення оглядів технічного стану санітарно-гігієнічного обладнання, перевірки показань контрольно-вимірювальних засобів обліку, припинення теплопостачання у разі неоплати вартості наданих послуг понад три місяці або порушення умов цього Договору з 7.00 до 19.00, а для виконання ремонтних робіт та ліквідації аварій цілодобово.

Однак, ч. 3 ст. 16 Закону України Про житлово-комунальні послуги встановлює, що комунальні послуги надаються споживачам безперебійно, а до винятків, які визначені положеннями цієї ж статті, не відносяться обставини, повязані з несплатою вартості послуг.

Разом з тим, договори, які укладає Теплоелектроцентраль зі споживачами з урахуванням положень п.п. 6 п. 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення не містять терміну, необхідного для узгодження із споживачем часу доступу до житлового приміщення.

Також місцевий господарський суд вірно вказав, що спір, розглянутий Центральним районним судом м. Миколаєва у справі №490/5070/15-ц від 12.10.2015р. не є аналогічним даному спору, оскільки обставини справі і посилання сторін є іншими, ніж у даній справі.

Отже, як встановлено місцевим господарським судом та підтверджено судовою колегією апеляційного суду, при винесенні оскаржуваного Рішення відділення АМК були досліджені правовідносини між Теплоелектроцентраллю та споживачами послуг, були правильно застосовані усі норми та положення Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про теплопостачання", Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630, Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. №1198, що регулюють діяльність з надання житлово-комунальних послуг та отримання послуг з централізованого опалення.

Таким чином, зважаючи на положення вищезазначених норм чинного законодавства, відділення АМК у межах наданих йому повноважень ухвалив рішення, яке повністю відповідає нормам чинного законодавства.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що рішення від 30.03.2016р. винесено при повному зясуванні та дослідженні всіх обставин справи з правомірним застосуванням норм діючого законодавства, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Миколаївської області від 22.12.2016р. у справі № 915/1101/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий Н.В. Ліпчанська

Суддя В.А. Лисенко

Cуддя Г.І. Діброва