Постанова № 65192408, 02.03.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2017 року Справа № 912/3660/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецова В.О.,

суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В.,

секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фермерського господарства "Південне" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.12.2016 р. у справі

за позовом фермерського господарства "Південне", с.Нова Прага, Олександрійський район, Кіровоградська область

до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, м.Кропивницький

про визнання додаткової угоди укладеною

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 16.12.2016 р. у даній справі (суддя Тимошевська В.В.) у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Згадане рішення мотивовано посиланням на те, що виходячи з положень ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та враховуючи приписи ст. ст. 319, 626 ЦК України, поновлення договору за вказаною процедурою можливо за наявності волевиявлення обох сторін. При цьому, при продовженні договору оренди землі у спосіб реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк, сторони можуть змінювати умови договору (крім сторін договору, розміру земельної ділянки і її цільового призначення). Разом з цим, відсутність в установлений законом строк заперечень відповідача щодо поновлення договору не є свідченням про надання згоди останнього на укладення додаткової угоди до договору у запропонованій позивачем редакції.

Не погодившись з даним рішенням, фермерське господарство "Південне" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення господарського суду скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Скаржник вважає, що між сторонами виник спір у зв'язку із реалізацією позивачем права на укладення договору оренди землі на новий строк шляхом укладення додаткової угоди до спливу строку договору оренди землі, що закріплено у частинах 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Держгеокадастру України у Кіровоградській області заперечує проти задоволення апеляційної скарги, просить рішення господарського суду залишити без змін.

Відповідач зазначає, що оскільки переважне право на поновлення договору оренди землі на новий строк може бути реалізоване перед іншими претендентами на оренду і за інших рівних умов, а із матеріалів справи вбачається лише відсутність згоди щодо поновлення договору орендодавцем і не вбачається ані неналежного виконання позивачем умов договору, ані недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов, коли переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється, а також не встановлено існування прав або інтересів до спірної земельної ділянки інших осіб, господарський суд дійшов висновку, що переважне право позивача на укладення договору перед іншими особами не є порушеним.

Сторони не забезпечили в судове засідання явку повноважних представників, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів вважає, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи таке.

20.12.2006 р. між Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області (орендодавець) та фермерським господарством "Південне" (орендар) укладено договір оренди, за умовами якого в оренду позивача передано земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 72,62 га, кадастровий номер 3520355400:02:000:9057, що розташована на території Новопразької селищної ради (п.п.1, 2 договору).

Цей договір зареєстровано у Олександрійському районному відділі КРФ ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.12.2006 р. № 445.

22.12.2006 р. між сторонами підписано акт приймання-передачі земельної ділянки.

22.11.2011 р. сторонами внесено зміни до договору оренди землі № 445 від 22.12.2006 р., зокрема, передбачено, що договір укладено на 5 років з моменту реєстрації змін до договору. Вказані зміни зареєстровано в управлінні Держкомзему у Олександрійському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.12.2011 р. за № 352030004001642.

19.08.2016 р. фермерське господарство "Південне" звернулося до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області через ЦНАП Олександрійської районної державної адміністрації з листом № 3-19/08/16, в якому повідомило про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк. За змістом вказаного листа, до нього додано проект додаткової угоди з пропозицією поновити дію договору оренди землі № 445 від 22.12.2006 р. на той же самий строк і на тих самих умовах.

Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у встановлений місячний строк відповідь на згаданий лист не надало, а тому, на думку позивача, відповідач не заперечує проти поновлення вищевказаного договору, оскільки останнім не запропоновано інші умови договору, не заперечено та не відмовлено в поновленні договору на умовах, запропонованих Фермерським господарством "Південне". Водночас, не підписавши додаткову угоду до договору оренди землі від 22.12.2006 р., відповідач своїми діями зволікає в поновленні договору, що свідчить про невизнання відповідачем права позивача на поновлення цього договору.

Наведені вище обставини стали підставою для звернення фермерського господарства "Південне" з позовом у даній справі.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для задоволення позовних вимог, колегія суддів приймає до уваги наступне.

01.01.2013 р. набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності від 06.09.2012 № 5245-17, відповідно до якого райдержадміністрації не наділено повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів. Вищезазначені повноваження передано до центральних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів. На території Кіровоградської області дані функції передано Головному управлінню Держземагенства у Кіровоградській області.

Наказом від 25.01.2013 р. № 40 Міністерство аграрної політики України затвердило зміни до Положення про Головні управління Держземагенства в областях, згідно з пунктом 4.32 якого Головні управління Держземагенства в областях наділені повноваженнями передавати відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб в межах областей.

Згідно пунктів 2 та 5 частини першої постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 р. № 442 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади Державне агентство земельних ресурсів України реорганізоване шляхом перетворення в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 р. №5 Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області; реорганізовані територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держземагенства у Кіровоградській області шляхом його приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області. Встановлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 294-р Питання Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру функції та повноваження Державного агентства земельних ресурсів у звязку з розформуванням покладено на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

За ст. 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

З урахуванням наведеного, розпорядником земель за договором оренди землі від 20.12.2006 р. та відповідачем у справі на час вирішення даного спору є Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із статтями 13, 30 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Порядок, умови і правові конструкції поновлення договору оренди землі унормовані у ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Так, у частинах 1 - 5 ст. 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обовязки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобовязаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Приписи статей 319, 626 ЦК України свідчать про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Незважаючи на формальне визначення договору, який орендар має укласти на новий строк, як додаткової угоди до договору, строк якого закінчився, фактично це буде новий договір, оскільки його умови можуть бути змінені за згодою сторін, і у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Таким чином, при продовженні договору оренди землі у спосіб реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк, незмінними будуть залишатися лише сторони договору оренди землі (з урахуванням положень про правонаступництво), розмір земельної ділянки та її цільове призначення. Інші ж умови можуть змінюватися.

Поновлення договору оренди земельної ділянки у такий спосіб можливе виключно за інших рівних умов з іншими особами-претендентами на право оренди цієї земельної ділянки.

Другою правовою конструкцією є пролонгація договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі (ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

У цьому випадку також передбачено укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, яке здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Пролонгація відбувається автоматично, проте в силу приписів ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у місячний строк обовязково має бути укладена додаткова угода, яка засвідчує юридичний факт поновлення договору.

У даному випадку позовні вимоги про визнання укладеною додаткової угоди обґрунтовані посиланням на ч.ч.1-5 ст.33 Закону України "Про оренду землі". За своїм змістом зазначена додаткова угода є угода про поновлення строку дії договору оренди землі №445 від 22.12.2006 р. на 5 років.

У пункті 7 договору сторони погодили, що договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач в межах визначеного п.7 договору строку звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з листом, в якому повідомив про свій намір скористатися переважним правом на укладення Договору на новий строк.

Відповідно до внесених змін до договору і дати їх реєстрації, строк дії Договору встановлено сторонами по 14.12.2016 р. включно. Проте, позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням через Центр надання адміністративних послуг 19.08.2016 р. До вказаного листа позивач додав проект додаткової угоди, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Згідно довідки Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 12.09.2016 р. № 3407/2, земельна ділянка використовується Фермерським господарством "Південне" за цільовим призначенням, орендна плата сплачується вчасно та в повному обсязі, інші умови договору не порушуються.

Відповідно до довідки Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 26.09.2016 р. фермерське господарство "Південне" не має заборгованості із сплати податків, зборів, платежів.

З урахуванням наведеного, позивачем дотримано строк і процедуру повідомлення про намір реалізувати переважне право поновити договір, позивач належно виконує свої обов'язки за договором.

В порушення вимог ч.3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не надало відповідь на лист-повідомлення Фермерського господарства "Південне" від 19.08.2016 р. та не підписало додаткову угоду, додану до такого звернення.

Водночас, відсутність відповіді Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на лист-повідомлення Фермерського господарства "Південне" від 19.08.2016 р. та не підписання додаткової угоди про поновлення договору, не є достатньою підставою для укладення за рішенням суду на підставі ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, оскільки переважне право на поновлення договору оренди землі на новий строк може бути реалізоване перед іншими претендентами на оренду і за інших рівних умов.

Проте, у даному випадку має місце лише відсутність розгляду відповідачем звернення позивача та не встановлено існування прав або інтересів до відповідної земельної ділянки інших осіб, а тому переважне право позивача на укладення Договору перед іншими особами не є порушеним.

Враховуючи наведене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для поновлення договору у спосіб, передбачений ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду зелі".

При цьому, судом першої інстанції правомірно дійшов висновку, що відповідно до ч.3 ст.33 Закону України "Про оренду землі" та ст.ст. 319, 626 ЦК України, що поновлення договору за вказаною процедурою можливо за наявності волевиявлення обох сторін. При продовженні договору оренди землі у спосіб реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк, сторони можуть змінювати умови договору (крім сторін договору, розміру земельної ділянки і її цільового призначення). Разом з цим, відсутність в установлений законом строк заперечень відповідача щодо поновлення договору не є свідченням про надання згоди останнього на укладення додаткової угоди до договору у запропонованій позивачем редакції.

Крім того, ч.9 ст.33 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази оскарження позивачем відмови чи бездіяльності уповноваженого органу щодо укладення додаткової угоди в судовому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 17.05.2016 р. у справі № 912/3019/15.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, прийнятого з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 101-103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні апеляційної скарги фермерського господарства "Південне" відмовити.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.12.2016 р. у справі №912/3660/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Судді І.М.Кощеєв

ОСОБА_1