Ухвала суду № 65192407, 09.03.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

09.03.2017 Справа № 904/10469/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач)

суддів: Березкіна О.В., Антоніка С.Г.

розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою Приватного підприємства "ТВОЯ ЗЕМЛЯ", смт. Попільна, Житомирська область на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2017 року у справі № 904/10469/15

за позовом Приватного підприємства "ТВОЯ ЗЕМЛЯ", смт. Попільна, Житомирська область

до відповідача-1: Малого приватного підприємства фірма "ЕРІДОН", с. Княжичі, Київська область

відповідач-2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Весна", м. Дніпро

про стягнення 39 960 217,11 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2017 року (головуючий суддя Золотарьова Я.С., судді Воронько В.Д., Рудовська І.А.) в позові відмовлено повністю.

Не погодившись з даним рішенням Приватне підприємство "ТВОЯ ЗЕМЛЯ" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду України, дійшла висновку, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

В силу п.3 ч.1 ст. 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п.п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" № 484-VІІІ ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до п.п 1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" в редакції від 06.12.2016 року № 1774-V111 за подання до господарського суду позовної заяви матеріального характеру справляється судовий збір у розмірі – 1,5 % ціни позову, але не менше одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" з 1 січня 2017 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі – 1 600 гривень.

Як випливає з матеріалів справи ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, дорівнює 182 700,00 грн., які було сплачено позивачем квитанціями №7184941 від 27.11.2015 року, №7185496 від 27.11.2015 року ( т.1. а.с. 13-14 ).

Таким чином, 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а саме ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду становить 200 970,00 грн. (182 700,00 * 110% =200 970 грн. 00 коп. ).

Частиною 1 статті 6 згаданого Закону передбачено, що судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку.

Скаржником до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Виключний перелік осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, не розповсюджується на скаржника як такого.

Одночасно з апеляційною скаргою скаржник звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з клопотанням, в якому просить звільнити від сплати судового збору на підставі ст.8 Закону України «Про судовий збір» через вкрай скрутне фінансове становище.

Апеляційний господарський суд, з метою дотримання положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, якими передбачено, що кожний має право на розгляд його справи судом, перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам ст.ст. 94, 95 ГПК України, дійшов висновку про необхідність повернення останньої з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які унеможливлюють сплату судового збору у встановлених законом розмірах, покладається на заінтересовану сторону.

В п.3.1 розділу 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

З огляду на зазначені приписи, Вищий господарський суд України у п. 3.1. Постанови Пленуму №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вказав, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Скаржником в заяві про звільнення від сплати судового збору зауважено на те, що Приватне підприємство "ТВОЯ ЗЕМЛЯ" знаходиться в скрутному майновому стані і на його поточних рахунках станом на 21.02.2017 року знаходиться грошова сума в розмірі 23 795 грн.16 коп., що підтверджується наданими виписками з рахунків.

В той же час, колегія суддів прийшла до висновку, що незважаючи на вищезазначені обставини, скаржником не доведена неможливість самостійно здійснювати видаткові операції, в тому числі здійснити оплату судового збору за подання даної апеляційної скарги, оскільки на підтвердження доводів клопотання про звільнення від сплати судового збору не надано жодних доказів перебування Приватного підприємства "ТВОЯ ЗЕМЛЯ" в скрутному матеріальному становищі.

Так, будь-яких доказів для звільнення від сплати судового збору, а саме інформації про майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; фінансовий стан позивача; його кредиторську та дебіторську заборгованість; наявність збитків від підприємницької діяльності; інформації про заборгованість контрагентів; дані про вжиття позивачем заходів до виконання зобов’язань, ведення судово-претензійної роботи по зменшенню дебіторської заборгованості, скаржником не надано.

Надані позивачем виписками з його двох рахунків, відкритих у ПАТ КБ «Приватбанк» та у АТ «ОТП Банк» свідчать лише про залишок грошових коштів на цих двох рахунках станом на 21.02.2017 року.

В той же час, скаржником не надано інформацію про рух коштів по вищезазначеним рахункам, як і не надано доказів відсутності в нього інших банківських рахунків.

Згідно ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У зв’язку з чим, колегія суддів прийшла до висновку, що скаржником не надано доказів в підтвердження неможливості сплати судового збору, а саме того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й суб’єктів господарювання щодо сплати судового збору, то самі лише твердження скаржника про перебування в скрутному матеріальному становищі без наведення та долучення відповідних доказів, на думку колегії суддів, не можуть вважатися підставою для звільнення від сплати судового збору.

В силу п.3 ч.1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про необхідність повернення апеляційної скарги без розгляду.

Водночас, слід зауважити, що, після усунення обставин апеляційна скарга може бути подана до Дніпропетровського апеляційного господарського суду повторно.

На підставі наведеного та керуючись ст.86, п.3 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ТВОЯ ЗЕМЛЯ", смт. Попільна, Житомирська область на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2017 року у справі № 904/10469/15 повернути скаржнику без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Додаток: (скаржнику) апеляційна скарга №21/02 від 21.02.2017 року з додатками на 17 аркушах.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Березкіна

Суддя С.Г. Антонік