Рішення № 65191937, 02.03.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" березня 2017 р.Справа № 916/79/17

За позовом: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Ізмаїльського морського порту)

До відповідача: Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт"

про стягнення

Суддя РОГА Н.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 на підставі довіреності № 1993 від 28.12.2016 р.;

Від відповідача: ОСОБА_2 на підставі довіреності №03-16/21 від 01.12.2016р.

Суть спору: Позивач, Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Ізмаїльського морського порту), звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" (далі-ДП „ІЗМ МТП) про стягнення заборгованості у сумі 7 813 грн. 27 коп.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача , суд встановив:

25 грудня 2014р. між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України (Адміністрація) та ДП „ІЗМ МТП (Судновласник) був укладений Договір №25-П-ІЗФ-14 про надання послуг та визначення порядку оплати портових зборів (з протоколом розбіжностей), відповідно до умов якого сторони домовилися, що Адміністрація зобовязується надавати в морському порту Ізмаїл, а Судновласник приймати та оплачувати послуги, в тому числі з обслуговування суден (власних та агентованих ним), вичерпний перелік яких визначено у додатку №1 до цього Договору.

З урахуванням додаткової угоди №8 від 17.11.2016р. строк дії Договору до 31.12.2017р., але в частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами зобовязань за ним.

За умовами п.2.1 Договору Адміністрація має право своєчасно та в повному обсязі отримувати оплату портових зборів та послуг, які надаються Адміністрацією, відповідно до виставлених згідно чинного законодавства України рахунків в терміни, обумовлені цим Договором.

Згідно п. 3.2 Договору Судновласник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати портові збори та послуги, які надаються Адміністрацією, відповідно до виставлених згідно чинного законодавства України рахунків в терміни, обумовлені цим Договором; своєчасно та в повному обсязі надавати Адміністрації інформацію, передбачену умовами обовязкових постанов, Зводу звичаїв по морському порту Ізмаїл та цього Договору, повідомляти про початок та закінчення вантажно-пасажирських операцій; своєчасно надавати Адміністрації належним чином підписані вповноваженими особами та скріплені печаткою документи, необхідні для виставлення рахунків та надання послуг.

Відповідно до п.4.2 Договору послуги, визначені умовами цього Договору, надаються Адміністрацією відповідно до письмових заявок, оформлених та наданих Судновласником з дотриманням вимог цього Договору. Заявка подається попередньо в письмовому вигляді на фірмовому бланку Судновласника (за наявності) за підписом уповноваженої особи з відбитком печатки ( за наявності). Допускається надання сканованого примірнику заявки на електронну адресу, з обовязковим наданням оригіналу заявки протягом 3-х робочих днів з дати надання сканованого примірнику,

У розділі 5 Договору сторони передбачили, що оплата цільових портових зборів , визначених наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013р. №316 „Про портові збори, здійснюється Судновласником на рахунок Адміністрації по виходу судна з морського порту на підставі рахунків, виставлених Адміністрацією. Перелік спеціалізованих послуг, що надаються в морському порту Адміністрацією та підлягають державному регулюванню , визначає Кабінет Міністрів України. На підставі інформації, наданої відповідно до п.4.1 Договору, Адміністрація виставляє Судновласнику попередній (дисбурсменський ) рахунок по портовим зборам. Оплата попередніх (дисбурсменських) рахунків здійснюється Судновласником до виходу судна з акваторії морського порту. З урахуванням отриманих після приходу судна в морський порт документів, Адміністрацією може бути виставлений остаточний (корегуючий) рахунок. Остаточні (корегуючи) рахунки, а також інші рахунки за надані Адміністрацією Судновласнику послуги (в тому числі спеціалізовані) мають бути оплачені ним протягом 10 робочих днів від дати виставлення рахунків, оформлених на підставі підписаних уповноваженими представниками та скріплених печатками (за наявності) обох сторін Актів приймання-передачі наданих послуг (окрім портових зборів), шляхом банківських переказів грошових коштів на поточний рахунок Адміністрації.

Додатковою угодою №7 від 07.11.2016р., яка за домовленістю сторін розповсюджується на взаємовідносини сторін з 17.08.2016р., сторони домовилися, що оплата за використання берегоукріплення №5 в районі 85 км р.ОСОБА_1 для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт здійснюється за окремими умовами, а саме: - розрахунок вартості послуг здійснюється за кількість вантажу, яка пройшла через споруду у процесі навантаження або вивантаження на борт або з борту судна або плавучої споруди, із залученням засобів, що перебувають у власності або використовуються Судновласником для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт , згідно тарифів, затверджених Адміністрацією порту, за даними коносаментів, вантажних маніфестів або інших документів , виданих морським або річковим перевізником як доказ прийняття на борт судна або плавучої споруди для перевезення; - нарахування плати за такі послуги здійснюється шляхом множення кількості вантажу , за яку здійснюється нарахування плати, визначеної у одиницях виміру (у тонах, в умовних одиницях (TEU), у фізичних одиницях (штуках), на ставку за ці послуги згідно тарифів , затверджених адміністрацією порту; - підставою для визначення кількості вантажу для нарахування плати є коносаменти, вантажні маніфести або інші документи, видані морським або річковим перевізником як доказ прийняття на борт судна або плавучої споруди для перевезення. Зазначені документи надаються Судновласником не пізніше двох робочих днів після завершення кожної вантажної операції, Судновласник несе майнову та юридичну відповідальність за ненадання, а також за повноту та достовірність зазначеної в таких документах інформації.

Крім того, сторони домовились додати п.п5.2 п.5 до Додатку №1 до Договору та викласти його у наступній редакції: „п.п.5.2 Використання берегоукріплення №5 ІФ ДП „АМПУ в районі 85 км р.ОСОБА_1 для технологічного забезпечення перевантаження навалочних вантажів (вугілля камяне навалом) 3,38 грн/тн.

Позивач у справі зазначає, що 17.08.2016р. Адміністрацією Ізмаїльського морського порту було отримано лист ДП „ІЗМ МТП №47-10/427 про намір переміщення партії транзитного вантажу на складські площі через причал №14 та берегоукріплення №5 виробничої ділянки в районі 85 км р.ОСОБА_1. За даними позивача, у період з 17.08.2016р. по 19.08.2016р. ДП „ІЗМ МТП фактично було здійснено вантажні операції з перевалки вугілля марки „Т в обсязі 1926,350 тонн через берегоукріплення №5 в районі 85 км р.ОСОБА_1, що знаходиться у господарському віданні Адміністрації. Проте, жодних документів, що підтверджують кількість вантажу на адресу Адміністрації не надано, що унеможливлює виставлення позивачем коректного рахунку за надані послуги та складання Акту наданих послуг. З урахуванням зазначеного, виходячи з наявної інформації, у тому числі інформації Головної диспетчерської Адміністрації порту, листа ДП „ІМЗ МТП від 17.08.2016р. №47-10/427 та маніфестів, наданих ДП „ІЗМ МТП разом з листом від 14.11.2016р. №16-21/323 на баржі 1258,447, які навантажувались транзитним вантажем на берегоукріпленні №5 в районі 85 км р.ОСОБА_1, Адміністрацією було розраховано суму зобовязань ДП „ІЗМ МТП за проведену операцію таким чином: 1926,350 тонн х 3,38 грн./тн = 6511,063 грн. х 20% ПДВ = 7 813 грн. 27 коп. ( з ПДВ). З метою отримання зазначеної суми 30.11.2016р. Адміністрація направила на адресу ДП „ІЗМ МТП вимогу (вих.№1990/11/10-16 ) про надання документів , передбачених Договором , необхідних для виставлення рахунку або підтвердження та оплату заборгованості у сумі 7 813 грн. 27 коп. протягом 10-денного строку з дня отримання вимоги. У відповідь на зазначену вимогу ДП „ІЗМ МТП повідомило про те, що вважає виконаними свої договірні зобовязання , у звязку із наданням ( листом від 14.11.2016р. №16-21/323) оригіналів маніфестів на баржі 1258,447, що навантажувались на берегоукріпленні №5 85 км р.ОСОБА_1 транзитним вантажем - вугілля марки „Т в загальній кількості 1926,350 тн. Рахунок Адміністрації Ізмаїльського морського порту від 15.11.2016р. №3677/09 на суму 7 813 грн. 27 коп. ( з ПДВ) за послугу використання берегоукріплення №5 в районі 85 км р.ОСОБА_1 для технологічного забезпечення перевантаження навалочних вантажів було оплачено 28.11.2016р. у повному обсязі.

Крім того, позивач зазначає, що у даному випадку відповідач у своїх комерційних інтересах здійснив навантажувальні роботи в районі 85 км. ОСОБА_3 за схемою „трюм- склад, із застосуванням власних сил та засобів ( суден) , використавши неналежне йому майно- берегоукріплення №5 , що знаходиться у господарському віданні позивача. За таких обставин, підставою для визначення кількості вантажу для нарахування плати мали б стати документи , видані відповідачем як перевізником, у якості доказу прийняття на борт судна або плавучої споруди для перевезення. У звязку із ненаданням відповідачем таких документів, доказування обставин справи можливе будь-якими іншими документами та відомостями .

З урахуванням зазначеного, позивач вважає, що відповідачем не виконано належним чином зобовязання, що випливають з Договору №25-П-ІЗФ-14 про надання послуг та визначення порядку оплати портових зборів від 25.12.2014р. та наявні правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості у сумі 7 813 грн. 27 коп.

В обгрунтування позову позивач зазначає, що за приписами ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що ДП „ІЗМ МТП платіжним дорученням №2289 від 28.11.2016р. сплатило на користь позивача відповідно до рахунку №3677/09 від 15.11.2016р. грошові кошти у сумі 7 813 грн. 27 коп. за послугу використання берегоукріплення №5 в районі 85 км р.ОСОБА_1 для технологічного забезпечення перевантаження навалочних вантажів на підставі маніфестів на баржі 1258,447 , що навантажувались на берегоукріпленні №5 в районі 85 км р.ОСОБА_1 транзитним вантажем вугіллям марки „Т у кількості 1926,350 тонн. При цьому, відповідач зазначає, що перевалки вантажу у період з 17.08.2016р. по 19.08.2016р. не відбувалося.

Відповідач зазначає, що у відповідності до наказу Міністерства інфраструктури України від 05.06.2013р. №348 „Про затвердження правил надання послуг в морських портах України ДП „ІЗМ МТП здійснює вантажні операції дотримуючись принципу оптимального розподілення ресурсів для обробки флоту та вагонів. В залежності від місця проведення вантажних операцій здійснюються наступні технологічні операції: складські, суднові, вагонні, автотранспортні, внутрішньо портові транспортні, передавальні (п.8.3.Правил). Внутрішньо портове переміщення транзитного вугілля марки „Т у кількості 1926,350 тонн було викликано виробничою необхідністю звільнити складські площі у причалів з достатніми глибинами для обробки флоту. Переміщення було проведено силами і засобами портового оператора в межах порту, не залишаючи зони митного контролю, і вантаж був переданий зі складу ВПК-2 на склад 85 км.

Відповідно до п.3 розділу І Тарифів на послуги із забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 18.12.2015р. N 541, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 грудня 2015 р. за N 1608/28053, розрахунок вартості послуг із забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України, здійснюється за кількість вантажу, яка пройшла через причал у процесі навантаження або вивантаження на борт або з борту судна або плавучої споруди, із залученням засобів, що перебувають у власності або використовуються портовим оператором для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт і які розміщено у межах причалу або над причалом (конвеєри, трубопроводи). Згідно п.3 розділу ІІ зазначених Тарифів кількість вантажу, завантажених та порожніх універсальних і спеціалізованих контейнерів для нарахування плати визначається за такими документами: для вантажів, завантажених та порожніх універсальних і спеціалізованих контейнерів, які навантажуються на борт судна або плавучої споруди, кількість визначається за даними коносаментів, вантажних маніфестів або інших документів, виданих морським або річковим перевізником як доказ прийняття на борт судна або плавучої споруди для перевезення.

При цьому, відповідач зазначає, що перевізник це субєкт господарювання , який на виконання умов договору морського перевезення вантажу зобовязується перевезти доручений йому відправником вантаж з порту відправлення в порт призначення і видати його одержувачу. Перевізник є стороною договору морського перевезення вантажу і зазначається як такий у відповідних транспортних документах. ДП „ІЗМ МТП не є перевізником вантажу - вугілля марки „Т у кількості 1926,350 тонн, а отже, не оформлювало жодного транспортного документу, вантаж не був переданий перевізнику , а був лише переміщений в межах порту у звязку із невідповідністю глибини причалу для обробки флоту. Жодного засобу ДП „ІМЗ МТП, який був би розміщений у межах берегоукріплення №5 ділянки 85 км р.ОСОБА_1 або над ним портовим оператором при переміщенні вантажу не використовувалось.

За таких обставин, відповідач вважає, що внутрішньо портове транспортне переміщення вантажу, яке було проведено ДП „ІЗМ МТП у період з 17.08.2016р. по 19.08.2016р. , відповідає наказу Міністерства інфраструктури України від 05.06.2013р. №348 і не підпадає під поняття послуги із забезпечення доступу портового оператора до причалу у звязку із не вибуттям вантажу за межі порту та, відповідно , не оформленням перевізного документу, який є підставою для розрахунку вартості такої послуги відповідно до умов Договору №25-П-ІЗФ-14 про надання послуг та визначення порядку оплати портових зборів від 25.12.2014р.

Відповідач також вважає, що позивачем послуга, оформлена у відповідності до умов Договору №25-П-ІЗФ-14 про надання послуг та визначення порядку оплати портових зборів від 25.12.2014р. на користь ДП „ІЗМ МТП не надавалась, що підтверджується відсутністю актів приймання-передачі наданих послуг, як то передбачено п.5.4 Договору. При цьому, відповідно до Додаткової угоди №7 від 07.11.2016р., яка за домовленістю сторін розповсюджується на взаємовідносини сторін з 17.08.2016р., сторони домовилися, що підставою для визначення кількості вантажу для нарахування плати є коносаменти, вантажні маніфести або інші документи, видані морським або річковим перевізником як доказ прийняття на борт судна або плавучої споруди для перевезення. Але, таких документів позивачем до матеріалів справи не надано.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту , вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 грудня 2014р. між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України (Адміністрація) та ДП „ІЗМ МТП (Судновласник) був укладений Договір №25-П-ІЗФ-14 про надання послуг та визначення порядку оплати портових зборів ( з протоколом розбіжностей) , відповідно до умов якого сторони домовилися, що Адміністрація зобовязується надавати в морському порту Ізмаїл , а Судновласник приймати та оплачувати послуги, в тому числі з обслуговування суден (власних та агентованих ним), вичерпний перелік яких визначено у додатку №1 до цього Договору. Договір є чинним.

Відповідно до п.4.2 Договору послуги, визначені умовами цього Договору, надаються Адміністрацією відповідно до письмових заявок, оформлених та наданих Судновласником з дотриманням вимог цього Договору. Заявка подається попередньо в письмовому вигляді на фірмовому бланку Судновласника (за наявності) за підписом уповноваженої особи з відбитком печатки ( за наявності). Допускається надання сканованого примірнику заявки на електронну адресу, з обовязковим наданням оригіналу заявки протягом 3-х робочих днів з дати надання сканованого примірнику,

Додатковою угодою №7 від 07.11.2016р., яка з домовленістю сторін розповсюджується на взаємовідносини сторін з 17.08.2016р., сторони домовилися, що оплата за використання берегоукріплення №5 в районі 85 км р.ОСОБА_1 для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт здійснюється за окремими умовами, а саме: - розрахунок вартості послуг здійснюється за кількість вантажу , яка пройшла через споруду у процесі навантаження або вивантаження на борт або з борту судна або плавучої споруди, із залученням засобів, що перебувають у власності або використовуються Судновласником для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт , згідно тарифів, затверджених Адміністрацією порту, за даними коносаментів, вантажних маніфестів або інших документів , виданих морським або річковим перевізником як доказ прийняття на борт судна або плавучої споруди для перевезення; - нарахування плати за такі послуги здійснюється шляхом множення кількості вантажу , за яку здійснюється нарахування плати, визначеної у одиницях виміру (у тонах, в умовних одиницях (TEU), у фізичних одиницях (штуках)), на ставку за ці послуги згідно тарифів , затверджених адміністрацією порту; - підставою для визначення кількості вантажу для нарахування плати є коносаменти, вантажні маніфести або інші документи, видані морським або річковим перевізником як доказ прийняття на борт судна або плавучої споруди для перевезення. Зазначені документи надаються Судновласником не пізніше двох робочих днів після завершення кожної вантажної операції, Судновласник несе майнову та юридичну відповідальність за ненадання, а також за повноту та достовірність зазначеної в таких документах інформації.

Крім того, сторони домовились додати п.п5.2 п.5 до Додатку №1 до Договору та викласти його у наступній редакції: „п.п.5.2 Використання берегоукріплення №5 ІФ ДП „АМПУ в районі 85 км р.ОСОБА_1 для технологічного забезпечення перевантаження навалочних вантажів (вугілля камяне навалом) 3,38 грн/тн.

За матеріалами справи, 17.08.2016р. Адміністрацією Ізмаїльського морського порту було отримано лист ДП „ІЗМ МТП №47-10/427 від 17.08.2016р. , відповідно до якого останнє сповіщало , що у звязку із зниженням рівня води у р.ОСОБА_1 підприємство шукає можливості по звільненню складських площ біля причалів з достатніми глибинами для обробки флоту та виконання взятих на себе зобовязань згідно підписаних договорів про надання послуг з перевалки вантажів. У звязку із ситуацією, що склалася, ДП „ІЗМ МТП інформувало про намір переміщення партії транзитного вантажу вугілля марки „Т у кількості 1926,350 тонн з причалу №14 ППК-2 на причал №5 виробничої ділянки 85 км р.ОСОБА_1. Внутрипортове переміщення даної партії вантажу буде виконано флотом портовим ДП „ІЗМ МТП (СИП-1, СИП-2 , Портовий-1, СПК-10 ) 18-19.08.2016р.

Отже, виходячи з даного листа, ДП „ІЗМ МТП сповістило позивача саме про внутрішньо портове переміщення вантажу.

Відповідно до п.3.4 Правил надання послуг у морських портах України, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 05.06.2013 р. N 348 , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 серпня 2013 р. за N 1401/23933 ( із змінами та доповненнями) вантажні операції портовий оператор, оператор термінала виконує за принципом оптимального розподілу ресурсів для оброблення суден та вагонів відповідно до робочої технологічної карти. При цьому, відповідно до п.8.3 зазначених Правил залежно від місця проведення вантажних операцій портові оператори (оператори терміналів) можуть здійснювати такі технологічні операції: складські, суднові, вагонні, автотранспортні, внутрішньопортові транспортні, передавальні, а також операції з навантаження (розвантаження) контейнерів.

При цьому, відповідно до п.2.1 Правил надання послуг у морських портах України перевізник - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа, що здійснює перевезення вантажів відповідним транспортом (водним, залізничним, автомобільним) за договором перевезення і надає пов'язані з таким перевезенням послуги; судновласник - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка експлуатує судно від свого імені, незалежно від того, чи є вона власником судна, чи використовує його на інших законних підставах.

Згідно з п.3 розділу І Тарифів на послуги із забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 18.12.2015р. N 541, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 грудня 2015 р. за N 1608/28053, розрахунок вартості послуг із забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України, здійснюється за кількість вантажу, яка пройшла через причал у процесі навантаження або вивантаження на борт або з борту судна або плавучої споруди, із залученням засобів, що перебувають у власності або використовуються портовим оператором для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт і які розміщено у межах причалу або над причалом (конвеєри, трубопроводи). Згідно п.3 розділу ІІ зазначених Тарифів кількість вантажу, завантажених та порожніх універсальних і спеціалізованих контейнерів для нарахування плати визначається за такими документами: для вантажів, завантажених та порожніх універсальних і спеціалізованих контейнерів, які навантажуються на борт судна або плавучої споруди, кількість визначається за даними коносаментів, вантажних маніфестів або інших документів, виданих морським або річковим перевізником як доказ прийняття на борт судна або плавучої споруди для перевезення.

З матеріалів справи не вбачається, що ДП „ІЗМ МТП було перевізником вантажу вугілля марки „Т у кількості 1926,350 тонн вході його переміщення з причалу №14 ППК-2 на причал №5 виробничої ділянки 85 км р.ОСОБА_1.

У відповідності до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського суду. Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням зазначеного, позовна заява Адміністрації Одеського морського порту в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ізмаїльського морського порту ) є не обґрунтованою, не підтверджена матеріалами справи, у звязку з чим не підлягає задоволенню.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07 березня 2017 р.

Суддя Н.В. Рога