Ухвала суду № 65191825, 07.03.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

ПРО ВЖИТТЯ ЗАПОБІЖНИХ ЗАХОДІВ

"07" березня 2017 р.№ 916/585/17

Суддя господарського суду Одеської області Цісельський О.В., розглянувши заяву (вх.№4-6) ОСОБА_1 Монджаса А/С до ОСОБА_1 СЕБАТ ШИПІНГ ЕНД ТРЕЙДІНГ КО, ОСОБА_1 ОСОБА_2 Ко Са

про вжиття запобіжних заходів

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 Монджаса А/С звернулась до господарського суду Одеської області з заявою від 06.03.2017р., (вх.№4-6/17) про вжиття запобіжних заходів, у якій заявник просить суд без повідомлення особи, щодо якої заявник просить вжити запобіжні заходи розглянути заяву та вжити запобіжні заходи шляхом накладення арешту на майно боржника судно "SEBAT" що знаходиться в акваторії Одеського морського торговельного порту.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.03.2017р. заяву ОСОБА_1 Монджаса А/С про вжиття запобіжних заходів прийнято до розгляду.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 Монджаса А/С та дослідивши документи, подані на її підтвердження, проаналізувавши нижченаведені положення чинного законодавства, суд встановив наступне:

В червні 2016 року на адресу Заявника надійшов запит DelMar Shippind CO SA (Грецька ОСОБА_3 інтересах капітана судна "СЕБАТ", судновласником якого є компанії SEBAT SHIPPING & TRADING CO (Туреччина)на постачання бункерного палива.

07.06.2016 року Заявник надав підтвердження замовлення - підтвердження постачання бункеру зазначивши наступні умови постачання:

Порт постачання: рейд порту Санкт-Петербург;

Дата постачання: 10-15.06.2016 p.; Продукт постачання:

- Дизельне паливо (MGO DMA, 0,1%) в кількості 200 метричних тон за ціною 449 доларів США за метричну тону;

Важке бункерне паливо середньої в'язкості (Intermediate fuel oil, IFO-180cst RME 3,5%) в кількості 500 метричних тон за ціною 216 доларів США за метричну тону;

Термін здійснення оплати: 45 днів з дати доставки палива.

Для виконання вказаного замовлення компанія Монджаса А/С залучила компанію БУНКЕР ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (BUNKER HOLDINGS LIMITED) (Бізнес-центр "Вашіотіс", 3107, м. Лімасол, Кіпр), силами якої 12.06.2016 року на виконання замовлення на рейді порту Санкт-Петербург було здійснено постачання вказаного бункерного палива на Судно що підтверджується бункерними розписками від 12.06.2016 року, підписаними представником судновласника - капітаном судна "СЕБАТ" у якості підтвердження отримання змов ленного палива та послуг щодо бункерування

Таким чином, Заявник зі свого боку в повному обсязі та в належні терміни виконав свої зобов'язання, здійснивши постачання запитаного палива в належному обсязі.

15.06.2016р. Заявником було надано рахунок для здійснення оплати поставленого палива та наданих послуг, а саме:

Рахунок 74211 на загальну суму 197.800,00 доларів США для оплати:

-Дизельного палива ( MGO DMA, 0,1%) в кількості 200 метричних тон за ціною 449

доларів США за метричну тону;

-Важкого бункерного палива середньої в'язкості (Intermediate fuel oil, IFO-180cst

RME 3,5%) в кількості 500 метричних тон за ціною 216 доларів США за метричну

тону;

Враховуючи погоджені сторонами умови постачання/оплати палива, зазначені вище рахунки повинні були бути оплачені не пізніше 25.07.2016 р. (згідно із погодженими умовами постачання термін сплати складає 45 днів від дня здійснення постачання).

Однак в обумовлені строки рахунки Заявника сплачені не були.

На електронну адресу компанії DelMar Shippind CO SA, що діяла в інтересах капітана судна "СЕБАТ" та судновласника, було надіслано електронний лист Заявника із попередженням про необхідність здійснення оплати за виставленим рахунком, та здійснено застереження про реалізацію Заявником свого права на нарахування відсотків у відповідно до умов Підтвердження постачання бункеру (листування додається).

В подальшому Рахунок 74211 від 15.06.2017 не був оплачений.

У зв'язку з порушенням умов оплати, компанією Монджаса А/С було нараховано відсотки у відповідно до умов Підтвердження постачання бункеру у сумі 28 878, 80 доларів США

Таким чином, на час подання цієї заяви, вартість поставленого бункерного палива в повному обсязі не оплачені (заборгованість становить 226 678,80 доларів США (двісті двадцять шість тисячі шістсот сімдесят вісім доларів, вісімдесят центів США). чим суттєво порушено права Заявника.

З врахуванням наведеного, ОСОБА_1 MONJASA A/S (Монджаса А/С) (Данія), має чинну морську вимогу до судна "СЕБАТ" ("SEBAT", IMO 9151383, під прапором держави - ОСОБА_3), судновласника - ОСОБА_1 SEBAT SHIPPING & TRADING CO (Туреччина), надалі за текстом "Судновласник".

Згідно інформації електронної бази морських суден EQUASIS (http://www.equasis.org/) ОСОБА_1 SEBAT SHIPPING & TRADING CO є власником судна.

Згідно листа капітану морського порту Одеса судно на даний час знаходиться в акваторії морський порт Одеса, біля причалу №7 та заплановано до виходу на 07.03.2017 року.

Вказана морська вимога виникла на підставі витрат, які здійснені Заявником задля забезпечення судна:

1. Дизельним паливом ( MGO DMA, 0,1%) в кількості 200 метричних тон;

2. Важким бункерним паливом середньої в'язкості (Intermediate fuel oil, IFO-180cst RME 3,5%) в кількості 500 метричних тон;

На підставі наведеного є очевидним, що Заявник має чинну морську вимогу до Судна щодо постачання бункерного палива на загальну суму 226 678,80 доларів США (двісті двадцять шість тисячі шістсот сімдесят вісім доларів . вісімдесят центів США).

Відповідно до ч.2 ст.16 ГПК України справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, розглядаються судом за місцезнаходженням морського порту України, в якому перебуває судно, або порту реєстрації судна.

За положеннями п.п.К п.1 ч.1 ст.1 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952 року, ратифікованої згідно Закону України "Про приєднання України до Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна" №3702-VI від 07.09.2011р. „морська вимога означає вимогу, що виникає на підставі поставок товарів або матеріалів, що здійснюються для судна з метою його експлуатації або технічного обслуговування, незалежно від того, де ці поставки здійснюються.

Згідно ст.2 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952 року судно, яке ходить під прапором однієї з Договірних Держав, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав лише стосовно морської вимоги й жодної іншої, але ніщо в цій Конвенції не може розглядатися як розширення чи обмеження прав і повноважень, якими наділені уряди чи їхні установи, органи державної влади чи портові або докові власті згідно з їхніми чинними внутрішніми законами або правилами щодо арешту, затримання або іншого способу перешкоджання відходу суден, які перебувають у межах їхньої юрисдикції.

З урахуванням положень пункту 4 цієї статті й статті 10, позивач може накласти арешт або на конкретне судно, щодо якого виникла морська вимога, або на будь-яке інше судно, власником якого є особа, яка була в момент виникнення морської вимоги власником конкретного судна, навіть якщо заарештоване судно готове до відплиття, але жодне судно, за винятком окремого судна, щодо якого виникла морська вимога, не може бути заарештоване стосовно будь-якої з морських вимог, перелічених у підпунктах "o", "p" або "q" пункту 1 статті 1.

Судно не заарештовують, і застава або інший вид забезпечення не надаються більше одного разу в межах однієї чи більше юрисдикцій будь-якої з Договірних Держав за однією й тією самою морською вимогою одного й того самого позивача та, якщо судно було заарештовано в межах однієї з юрисдикцій чи були надані в межах такої юрисдикції застава або інший вид забезпечення для зняття арешту або з метою уникнення можливого арешту, то будь-який наступний арешт цього судна чи будь-якого судна, що належить тому самому власникові, за тією самою морською вимогою того самого позивача буде відмінений, а судно буде звільнене судом чи будь-яким іншим відповідним судовим органом цієї держави, якщо тільки позивач не переконає суд чи інший відповідний судовий орган, що гарантія чи інше забезпечення були остаточно зняті до накладення наступного арешту або що є інша достатня підстава для залишення арешту чинним.

Якщо у випадку договору оренди судна з передачею володіння фрахтувальнику фрахтувальник, а не зареєстрований власник несе відповідальність щодо морської вимоги, яка стосується цього судна, позивач може накласти арешт на таке судно чи на будь-яке інше судно, що належить такому фрахтувальникові, з дотриманням положень цієї Конвенції, але жодне інше судно, що належить зареєстрованому власникові, не може бути піддано арештові у зв'язку з такими морськими вимогами.

Положення цього пункту застосовуються до будь-якого випадку, коли особа, яка не є зареєстрованим власником судна, є відповідальною щодо морської вимоги, яка стосується цього судна. (ч.ч.1, 3, 4 ст.3 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952року).

Судно може бути арештоване чи звільнене з-під арешту тільки за рішенням суду, господарського суду або голови Морської арбітражної комісії.

Арешт судна означає будь-яке затримання судна або обмеження в його пересуванні, що здійснюються для забезпечення морських вимог, зазначених у статті 42 цього Кодексу, під час перебування судна в морському порту України (ч.ч.1, 2 ст.41 КТМ України).

Відповідно до п.13 ч.1 ст.42 КТМ України судно може бути арештоване тільки на морські вимоги.

Морська вимога - це вимога, що виникає з права власності та інших майнових прав на судно, будівництво судна, управління, експлуатацію або комерційне використання судна, заставу судна чи здійснення заходів, пов'язаних з рятуванням судна, а саме вимога, зокрема, у зв'язку з постачанням продуктів харчування, матеріалів, палива, запасів, обладнання, включаючи контейнери, для експлуатації судна або утримання його.

Відповідно до ч.1 ст.43-1 ГПК України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття, передбачених статтею 43-2 цього Кодексу, запобіжних заходів до подання позову.

Запобіжні заходи включають: витребування доказів; огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав; накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб (ч.1 ст.43-2 ГПК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5, 6 ст.43-4 ГПК України заява про вжиття запобіжних заходів розглядається не пізніше двох днів з дня її подання господарським судом, в районі діяльності якого належить провести ці процесуальні дії, з повідомленням заінтересованих осіб. Однак неявка їх не перешкоджає розглядові заяви. У разі обґрунтованої вимоги заявника заява про вжиття запобіжних заходів розглядається лише за його участю без повідомлення особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи. Про вжиття запобіжних заходів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначає обрані запобіжні заходи, підстави їх обрання, порядок і спосіб їх виконання, розмір застави, якщо така призначена. Копії ухвали надсилаються заявнику та особі, щодо якої мають бути вжиті запобіжні заходи, негайно після її винесення. У разі винесення ухвали за участю заявника без повідомлення особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи, копія ухвали надсилається особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, негайно після її виконання. У разі відсутності підстав, встановлених статтею 43-1 цього Кодексу, а також невиконання вимог, передбачених частиною третьою цієї статті, господарський суд виносить ухвалу про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.

Відповідно до ст.43-4 ГПК України, господарський суд може зобов'язати заявника забезпечити його вимогу заставою, достатньою для того, щоб запобігти зловживанню запобіжними заходами, яка вноситься на депозит господарського суду.

Відповідно до ст.43-6 ГПК України, ухвала про вжиття запобіжних заходів виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. У разі забезпечення вимог заявника заставою ухвала про вжиття запобіжних заходів виконується негайно після внесення застави в повному розмірі.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.04.2007р. №01-8/251 "Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів" відповідно до частини четвертої статті 434 ГПК господарський суд може зобов'язати заявника забезпечити його вимогу заставою, достатньою для того, щоб запобігти зловживанню запобіжними заходами, яка вноситься на депозит господарського суду.

Враховуючи викладене, та те, що судом встановлено наявність обставин, які свідчать про виникнення у заявника права морської вимоги до боржника, а як наслідок виникнення права на арешт судна "СЕБАТ" ("SEBAT" IMO 9128001, тривалу несплату ОСОБА_1 СЕБАТ ШИПІНГ ЕНД ТРЕЙДІНГ КО, що вказує на імовірність в подальшому утруднення виконання судового рішення за умови подання заявником відповідного позову.

Задля уникнення можливості зловживання правом на застосування запобіжних заходів господарський суд Одеської області вважає за необхідне забезпечити вимогу Заявника заставою яка визначається на суму вимоги в розмірі 226 678,80 дол. США відповідно до офіційного курсу долару США встановленому Національним банком України на момент звернення заявника а саме на 06.03.2017р. що в гривневому еквіваленті складає 6 147 358,82 грн.

Керуючись ст. 43-1, 43-4,43-6, 86 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 Монджаса А/С (вх.№4-6/17) про вжиття запобіжних заходів у вигляді накладення арешту на судно задовольнити.

2. Накласти арешт на судно "СЕБАТ" ("SEBAT", IMO 9151383, під прапором держави - ОСОБА_3), власником якого є СЕБАТ ШИПІНГ ЕНД ТРЕЙДІНГ КО (SEBAT SHIPPING & TRADING CO) (Даіре 3-4, Кат 2-3, Ататюрк Каддесі 6/1, Согалнік ОСОБА_4, Картал, 34880, Стамбул, Туреччина), яке знаходиться в акваторії морського порту Одеса, Одеської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (Україна, м. Одеса, Митна площа, 1).

3. Зобовязати ОСОБА_1 Монджаса А/С (MONJASA A/S, місцезнаходження: Старевелінсвей, 34, 7000, Фредерісія, Данія (Strevelinsvej, 34, 7000, Fredericia, Denmark) забезпечити вимогу заставою у сумі 6 147 358,82 грн. шляхом внесення цієї суми на депозит №37319096005416 Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області. Код отримувача 37607526, код ЄДРПОУ 03499997.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту внесення повної суми на депозит №37319096005416 Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області.

3. Зобов'язати ОСОБА_1 Монджаса А/С (MONJASA A/S, місцезнаходження: Старевелінсвей, 34, 7000, Фредерісія, Данія (Strevelinsvej, 34, 7000, Fredericia, Denmark) в 5-денний термін надати докази звернення до суду із відповідною позовною заявою.

Стягувач: ОСОБА_1 Монджаса А/С (MONJASA A/S, місцезнаходження: Старевелінсвей, 34, 7000, Фредерісія, Данія (Strevelinsvej, 34, 7000, Fredericia, Denmark)

Боржник: СЕБАТ ШИПІНГ ЕНД ТРЕЙДІНГ КО (SEBAT SHIPPING & TRADING CO) (Даіре 3-4, Кат 2-3, Ататюрк Каддесі 6/1, Согалнік ОСОБА_4, Картал, 34880, Стамбул, Туреччина)

Згідно ст.43-8 Господарського процесуального кодексу України на ухвалу про вжиття запобіжних заходів може бути подано апеляційну скаргу.

Подання апеляційної скарги на ухвалу про вжиття запобіжних заходів не зупиняє виконання відповідної ухвали.

Строк пред'явлення ухвали до виконання згідно приписів Закону України "Про виконавче провадження"

Ухвалу може бути оскаржено у 5-денний термін після її винесення.

У разі неподання заявником відповідної позовної заяви у строк, встановлений ч.3. ст.43-3 ГПК України запобіжні заходи припиняються.

Суддя О.В. Цісельський