Ухвала суду № 65190628, 03.03.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/17703/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Прокопчук А.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

03 березня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Совгири Д. І.

суддів: Білоуса О.В. Курка О. П. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,

позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 05 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницької області про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницької області про зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 05 січня 2017 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні позивач підтримала доводи апеляційної скарги та просила суд задовольнити її.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача та просив суд залишити її без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 05 січня 2017 року - без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач перебувала на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці, а наразі - в управлінні Пенсійного фонду України у м. Вінниці, та з 16.07.2007 року отримує пенсію за віком, обчислену за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Страховий стаж складає 26 років 1 місяць 2 дні. При обрахунку пенсії було враховано заробітну плату позивача за період з 01.04.1975р. по 31.03.1980р. та з 01.02.2002р. по 31.01.2003р. (а.с. 9).

Також з матеріалів справи вбачається, що для розрахунку пенсії, згідно ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», було враховано заробітну плату за період з 01.04.1975 року по 31.03.1980 року та з 01.02.2002 року по 31.01.2003 року, тобто всього 72 місяці. Індивідуальний коефіцієнт заробітку з урахуванням оптимізації становить 1,12235.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 8, 13 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців (абзац 3 ч. 1 ст. 40 вищевказаного Закону).

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Згідно ч. 2 ст. 40 вищевказаного Закону, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Отже, з огляду на вищевикладене, суд вважає, що фактична заробітна плата, яку отримувала позивач, порівнюється із середньою заробітною платою працівників, зайнятих в галузях економіки України, внаслідок чого виводиться індивідуальний коефіцієнт заробітної плати.

Таким чином, заробітна плата для обчислення пенсії розраховується шляхом множення індивідуального коефіцієнту заробітної плати на середню заробітну плату працівників, зайнятих в галузях економіки України за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою:

Кз = Зв : Зс, де:

Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи;

Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.

Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою:

Зв = З + Зд, де:

Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

Зд - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою:

Д - сума доплати, здійснена відповідно до частиною третьої статті 24 цього Закону;

Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.

У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою (доходом) в Україні, з якої сплачено страхові внески, відповідного року (кварталу).

Позивачем було надано наступні довідки про заробітну плату: 170 від 12.10.2007 року за період роботи з вересня 1971 року по грудень 1978 року № 116 від 20.07.2007 року за період роботи з січня 1979 року по листопад 1980 року, № 104 від 16.10.2008 року за період роботи з липня 1986 року по жовтень 1988 року, № 616 від 09.10.2008 року за період роботи з серпня 1989 року по серпень 1992 року (а.с. 108, 109, 114, 115).

Представником відповідача управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці в судовому засіданні було зазначено, що жодних інших даних про заробіток для призначення пенсії позивачу надано не було.

Отже, з огляду на вищевикладене, спеціалістами управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці було обраховано два варіанти зарахування заробітку для обчислення пенсії та обрано з них один, найбільш вигідний варіант врахування заробітку саме за період з 01.04.1975 року по 31.03.1980 року та з 01.02.2002 року по 01.12.2002 року (а.с. 116-119, 120-123).

Заробітна плата за інші періоди роботи до 2000 року, тобто за період з 01.10.1986 року по 01.08.1992 року, взагалі не врахована при обчисленні пенсії позивачу, оскільки відповідно до наведених вище норм враховується лише заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року.

Відносно зарахування при обчисленні пенсії ОСОБА_2 період здійснення нею підприємницької діяльності, то необхідно врахувати норми статей 40 та 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно яких при обчисленні заробітної плати (доходу), якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за яким розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу) для застрахованих осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність і обрали особливий спосіб оподаткування своїх доходів (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та членів їхніх сімей, що беруть участь у здійсненні підприємницької діяльності, отриманий ними дохід за відповідний місяць визначається за формулою:

З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

П - сума фактично сплаченого відповідного податку у розрахунку на відповідний місяць, у гривнях;

Ч - відсоток відрахувань до Пенсійного фонду від суми фактично сплаченого відповідного податку, чинний в межах відповідного періоду;

Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.

Під час визначення доходу фізичної особи - підприємця для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується розмір податку, що сплачує така фізична особа, без збільшення розміру податку, передбаченого законодавством, за членів його сім'ї, які беруть участь у здійсненні цією фізичною особою підприємницької діяльності, та за осіб, які перебувають з нею у трудових відносинах.

Під час визначення доходу члена сім'ї фізичної особи - підприємця для обчислення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується сума податку, внесена за одного члена сім'ї, на яку відповідно до законодавства збільшується відповідний податок зазначеної фізичної особи - підприємця.

Відповідно до частини 4 ст. 40Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при обчисленні заробітної плати (доходу), з якої фактично сплачено страхові внески за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу) для застрахованих осіб, які сплачують страхові внески у фіксованому розмірі, у тому числі членів їхніх сімей, які беруть участь у здійсненні підприємницької діяльності, а також для осіб, зазначених в абзаці першому частини дев'ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", отриманий ними дохід за відповідний місяць визначається за формулою:

З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (страхові внески) за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

Ф - сума фактично сплаченого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (страхового внеску) у фіксованому розмірі за відповідний місяць;

Т - розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (страхового внеску до солідарної системи), встановлений для відповідної категорії осіб у відповідному місяці, а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - у місяці, в якому укладено договір про добровільну участь.

Статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:

1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону;

2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5, 6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону.

З огляду на вищевикладене, обов'язковою умовою для врахування доходу, що був отриманий за час здійснення підприємницької діяльності особою при обчисленні пенсії та набутого за цей час страхового стажу є сплата за весь наведений період щомісячно внесків га загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або єдиного соціального внеску, та подання відповідних звітів до відділу персоніфікованого обліку органів Пенсійного фонду України.

За даними відділу ВЕР та ПІАС, у реєстрі застрахованих осіб ДРЗДСС, інформація про сплату страхових внесків по позивачу присутня лише за 2003 рік. У системі ВЕБ-СОК та СПОВ-ЄСВ за період 2003-2016р.р. відсутня інформація про здачу звітів до органів Пенсійного фонду України ОСОБА_2 як фізичної особи-підприємця (а.с.125).

Слід зазначити, що з 01.05.2012 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2011 року № 327 «Про підвищення соціального захисту населення», проведено осучаснення заробітку, з якого проводиться розрахунок пенсії: 1,12235*1197,91 (2007р.) = 1344,47 грн.

З матеріалів справи вбачається, що страховий стаж позивача становить 26 років 1 місяць 2 дні (всього 313 місяців), коефіцієнт стажу, обчислений відповідно до ст.. 25 Закону, з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу - 1,35, становить 0,35213.

Основний розмір пенсії за віком - 473,43 грн.

Доплата до прожиткового мінімуму (1074,00) - 600,57 грн.

До основного розміру пенсії, на вимогу ст.. 28 та у відповідності до вимог ч. 3 ст. 42 Закону, нараховано доплату за понаднормовий стаж, обчислену від основного розміру пенсії за віком за 6 років (26-20=6):

473,43*6%=28,41 грн.

Доплата з 01.05.2012 року, постанова № 327 від 23.04.2012р. - 100 грн.

Відносно відрахувань з пенсійної виплати позивача, то слід зазначити, що відповідно до ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні в управлінні Пенсійного фонду України в місті Вінниці знаходяться: судовий наказ Ленінського районного суду м. Вінниці № 2-н-2436/11 (а.с. 128), виконавчий лист Ленінського районного суду м. Вінниці № 2-5981/09 (а.с. 129), судовий наказ Ленінського районного суду м. Вінниці № 2-н-228/11 (а.с. 130), виконавчий лист Ленінського районного суду м. Вінниці № 2-2009/09 (а.с. 131) та наказ про виконання рішення Господарського суду Вінницької області № 7/58/2011/5003 (а.с. 132), щодо стягнення заборгованості на користь ДП «Теплокомуненерго» та ПАТ «Вінницяобленерго». В зв'язку з вищевказаними документами управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці здійснювала відрахування з пенсійної виплати ОСОБА_2

Щодо вимог ОСОБА_2 про виплату Пенсійним фондом міста Вінниці, окрім державного боргу, утриманих 8819,61 грн.; надати споживачам якісні соціальні послуги, без комунальних послуг, виплатити компенсації СПД; зобов'язання державного реєстратора видати свідоцтво право власності за її адресою: вул. К. Кориатовичів 184-А, м. Вінниця, а також ВМЕМ включити електропостачання на її соціальний об'єкт, як побутового споживача, суд виходив з наступного.

Слід зазначити, що основним завданням управління ПФУ є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення. До компетенції управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці не належить забезпечення громадян, в тому числі і їх пільгових категорій, опаленням та електропостачанням, щодо видачі свідоцтва про право власності на будинок, інші об'єкти нерухомості та внесення їх до відповідних державних реєстрів, також виплата допомоги по безробіттю. Таким чином, вимоги ОСОБА_2 , щодо зазначених вище питань пред'явлені не до належного відповідача.

Дане твердження також узгоджується з п. 4 ч. 1 ст. 18 КАС України, а саме місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (ч. 1 ст. 71 КАС України).

Тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 05 січня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 09 березня 2017 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5