Ухвала суду № 65190619, 28.02.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1943/16

Головуючий у 1-й інстанції: Данилюк У.Т.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

28 лютого 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Сторчака В. Ю. Мельник-Томенко Ж. М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Мирошниченко С.О.,

позивача: ОСОБА_2, представник позивача: ОСОБА_3,

представника відповідача: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 (далі - позивач) до управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області в особі ліквідаційної комісії (далі - відповідач) про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач в жовтні 2016 року звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому, з урахуванням уточненого адміністративного позову, просив: стягнути з відповідача середній заробіток у зв'язку із затримкою видачі трудової книжки за час вимушеного прогулу з 06.11.2015 по 13.07.2016 включно.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.12.2016 в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити повністю.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив колегію суддів її задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 06.11.2015 наказом начальника УМВС України в Хмельницькій області від 06.11.2015 за №310-о/с ОСОБА_2 звільнено з посади начальника сектора карного розшуку Хмельницького районного відділу УМВС України через скорочення штатів у запас Збройних Сил, на підставі пп. "г" п.64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів).

Позивач звертався до суду з позовом про скасування вказаного наказу в частині звільнення зі служби та поновлення на посаді, однак постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.07.2016 по справі №822/882/16 (котра набрала законної сили 25.08.2016 згідно ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду) в задоволенні позову було відмовлено

Трудова книжка була отримана позивачем лише 13.07.2016, після направлення її цінним листом 06.07.2016.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що вини відповідача щодо затримки видачі трудової книжки не встановлено, а позовні вимоги є необґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Частиною 1 ст. 18 Закону України "Про міліцію" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) №565-XII визначено, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Оскільки, спеціальним законодавством (вказаними Законом та Положенням) не встановлено порядок видачі звільненому працівнику трудової книжки, то в даному випадку слід застосовувати норми, визначені Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).

Статтею 47 КЗпП України вказано, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України встановлено , що у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Згідно абз. 5, 6 п.п. 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 за №58 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) також визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органа працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Проте, 06.11.2015 працівниками УКЗ УМВС України в Хмельницькій області в кабінеті №228 позивачеві повідомлялось, що його звільнено з ОВС з 06.11.2015 за п. 64 "Г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, згідно з пунктами 10 та 11 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію". Позивачеві було запропоновано здати службове посвідчення працівника міліції, обхідний лист та отримати трудову книжку і тимчасовий військовий квиток офіцера запасу.

Однак, ОСОБА_2 повідомив, що посвідчення при собі не має, трудову книжку отримувати не буде, оскільки ще не підписав обхідний листок. У звязку з відмовою позивача здавати службове посвідчення працівника міліції, обхідний листок та отримати трудову книжку і тимчасовий військовий квитокофіцера запасу працівниками УКЗ УМНС України в Хмельницькій області складено відповідний акт.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що свідки, а саме ОСОБА_5 допитувався Хмельницьким окружним адміністративним судом під час розгляду справи № 822/880/16, який суду також підтвердив, що 06.11.2015 працівниками УКЗ УМВС України в Хмельницькій області в службовому кабінеті №228 позивачеві повідомлялось, що його звільнено з ОВС з 06.11.2015 у звязку з чим було запропоновано здати службове посвідчення працівника міліції, обхідний лист та отримати трудову книжку і тимчасовий військовий квиток офіцера запасу, проте ОСОБА_2 повідомив, що посвідчення при собі не має, трудову книжку отримувати не буде.

Дані обставини також встановлені та відображені в постановіХмельницького окружного адміністративного суду віл 06.07.2016 по справі № 822/880/16, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.08.2016 та, як наслідок, набрала законної сили.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказані обставини доказуванню не підлягають оскільки відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законноїсили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті саміособи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Щодо клопотання позивача про витребування доказів та про допит свідків апеляційний суд зазначає, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів що стосуються суті спору та дозволяють винести законне та обґрунтоване рішення по справі.

Таким чином висновок суду першої інстанції, що позовна вимога ОСОБА_2 про стягнення з УМВС України в Хмельницькій області в особі ліквідаційної комісії середнього заробітку за час вимушеного прогулу у звязку із затримкою видачі трудової книжки є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки, як вже встановлено судовим рішенням, що набрало законної сили, вини УМВС України в Хмельницькій області в тому, що позивач не отримав свою трудову книжку 06.11.2015, тобто в день звільнення, немає.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови в задоволенні заявлених позовних вимог.

Оскільки доводи апеляційної скарги позивача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 07 березня 2017 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7