Постанова № 65188807, 11.01.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2017 року 810/3552/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Тетіївської районної державної адміністрації Київської області

про зобов'язання вчинити певні дії,-

о б с т а в и н и с п р а в и:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1) до Тетіївської районної державної адміністрації Київської області (далі - відповідач або Тетіївська РДА), в якому позивач просить суд зобов'язати Тетіївську районну державну адміністрацію створити комісію для обрахування шкоди нанесеної самовільним зайняттям земельної ділянки розміром 2,7649га, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, приватним підприємством ПОПП «Еліта» у 2014 році та затвердити акт комісії.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінетів Міністрів України №284 від 16.04.1993 та Методики розрахунку шкоди, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №963 від 15.07.2007 збитки визначаються комісіями, створеними при районних державних адміністраціях. На виконання всказаних положень позивач зверталася до Тетіївської РДА із заявами про створення відповідних комісій, проте відповідач листами відмовив у створененні комісій.

Запречуючи проти позову з підстав, викладених в письмових запереченнях, відповідач зазначив, що предметом правового регулювання норм ст.ст.156, 157 Земельного кодексу України та Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284, є відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок вилучення земель на користь законних землекористувачів у встановленому порядку, їх тимчасового зайняття такими користувачами та обумовленого цим неодержання власником (позивачем) доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки. Поряд з цим, на думку відповідача, іказані правовідносини не слід ототожнювати з фактом самовільного використання ПОПП «Еліта» спірної земельної ділянки, тобто без належних правовстановлюючих документів на землю, що достовірно встановлено судами відповідних інстанцій за позовами ОСОБА_1 та безпосередньо зазначено позивачем у поданій заяві суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі №810/3552/16 та призначено справу до судового розгляду.

Від представників сторін через службу діловодства суду надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження.

Відповідно ч.1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.02.2013 (спадкова справа №267/2012, зареєстровано в реєстрі за №1-193) отримала у спадщину приватизовану земельну ділянку площею 2,7649га в межах згідно з планом розташованої на території Тетіївської міської ради Тетіївського району Київської області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлій ОСОБА_2 на підставі Державного Акта на право власності на земельну ділянку, серії НОМЕР_2, виданого Тетіївським районним відділом земельних ресурсів 18.07.2006 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації держаних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010633400633, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3.

15.02.2016 позивач звернулася із заявою до голови Тетіївської районної державної адміністрації Київської області, в якій просила повторно розглянути заяву від 16.11.2015, сворити комісію і затвердити акт роботи комісії відповідно до п.2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвредежнго Постановою КМ України №284 від 16.04.1993.

У відповідь на вказану заяву відповідач листом №9-20-182 від 07.04.2016 повідомив ОСОБА_1 про те, що зі змісту заяви обґрунтованих підстав, які б вказували на заподіяння, внаслідок тимчасового невикористання позивачем земельної ділянки шкоди та відповідно, нарахування у зв'язку з цим збитків, не встановлено.

15.07.2016 позивач повторно звернулася до голови Тетіївської районної державної адміністрації Київської області із заявою, в якій повторно просила створити комісію для визначення збитків нанесених їй керівництвом підприємства ПОПП «Еліта» у відповідності до п.2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. Позаяк, на думку позивача вирішення питання нанесених збитків не належить до компетенції голови райдержадміністрації.

21.07.2016 за вих. №9-20-286 Тетіївська районна державна адміністрація відмовила позивачу у створенні комісії. Відмова мотивована тим, що у 2014 році між позивачем та ПОПП «Еліта» виник спір щодо строків оренди змельної ділянки, який вирішено за позовом ОСОБА_1 у судовому порядку, і починаючи з 2015 року ОСОБА_1 самостійно використовує вказану земельну ділянку. Під час судового засідання також вирішувалося питання щодо стягнення з ПОПП «Еліта» на пористь ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди, за самовільне використання вказаної земельної ділянки, які залишено без задоволення. Також встановлено, що ПОПП «Еліта» за використання вказаної земельної ділянки нараховано позивачу орендну плату (пай) та сплачено відповідні платежі (податки) до бюджету. За таких обставин, на думку відповідача, твердження позивача щодо самовільного використання ПОПП «Еліта» належної ОСОБА_1 земельної ділянки є безпідставним.

01.08.2016 ОСОБА_1 повторно звернулася до голови Тетіївської районної державної адміністрації із повторною заявою про створення комісії для вирішення поставлених питань викладених у зверненні від 15.07.2016.

У відповідь на заяву відповідач листом №9-20-315 від 19.08.2016 відмовив у створенні комісії для визначення заподіяних внаслідок самовільнго використання ПОПП «Еліта» успадкованої позивачем земельної ділянки. Відмовляючи у задовленні заяви відповідач вказав, що за користування земельною ділянкою у 2014 році ПОПП «Еліта» нараховано орендну плату в розмірі 2346,88грн. та сплачено до бюджету відповідні податки. Враховуючи вищенаведене, достатніх підстав щодо утворення комісії для визначення розміру заподіяних ПОПП «Еліта» збитків не має.

З матеріалів справи також слідує, що рішенням Апеляційного суду Київської області від 23 липня 2014 року по справі №22ц-780/4064/14 рішення Тетіївського районного суду Київської області від 13 травня 2014 року скасовано, ухвалено нове рішення. Позов ОСОБА_1 до Приватного орендного племінного елітного підприємства «Еліта» про припинення договору оренди земельної ділянки (паю) задоволено. Припинено дію Договору оренди земельної ділянки (паю) розміром 2,7649 га з 02 квітня 2014 року, укладного між ОСОБА_2 (правонаступник якої є ОСОБА_1) та Приватним орендним племінним підприємством «Еліта» 01 квітня 2009 року №33. Стягнуто з Приватного онедрного племінного елітного підприємства «Еліта» (код ЄДРПОУ 31619211, 09800, Київська область, м.Тетіїв, вул. Стефаника, 7) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 243,60грн.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 грудня 2014 року по справі №6-33704св14 касаційну скаргу ОСОБА_3, яка діє від імені Приватного орендного племінного підприємства «Еліта» відхилено, рішення Апеляційного суду Київської області від 23 лпня 2014 року залишено без змін.

Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 30 липня 2015 року по справі №380/921/15-ц (провадження №2/380/238/15) за позовом ОСОБА_1 до Приватного орендного племінного підприємства «Еліта» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок неправомірних дій у задоволенні позову відмовлено.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з такого.

Земельний кодекс України та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних ними доходів.

Згідно із частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (пункт "д" частини першої статті 156 ЗК України).

Відповідно до ст.156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок:

а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;

б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;

в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;

г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;

ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;

д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом статті 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністраів України №284 від 19 квітня 1993 року (далі - Порядок №284), власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відповідно до пункту 3 Порядку №284 відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Розміри збитків, у тому числі неодержані доходи згідно пунктом 2 Порядку, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.

У разі, коли збитки заподіяні погіршенням якості земель або приведенням їх у непридатність для використання за цільовим призначенням, до складу комісій включаються також представники територіальних органів Держсільгоспінспекції, санітарно-епідеміологічних і природоохоронних органів. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

За приписами п.4 Порядку №284 розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості).

Стосовно посилання відповідача у запереченнях на те, що спірні відносини мають бути врегулювані відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №963 від 25.07.2007 «Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покрову (родючого шару грунту) без спеціального дозволу» суд вказує, що відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України виявлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності слугує підставою для задоволення адміністративного позову за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Суд звертає увагу на те, що дії відповідача при відмові позивачу у створенні комісії для обрахування шкоди нанесеної самовільним зайнятятм земельної ділянки приватним підприємством ПОАА «Еліта» аналізуються судом на предмет їх правомірності та відповідності вимогам чинного законодавства України станом на момент вчинення цих дій та обсягу доказів та інших фактичних обставин, які існували на цей момент.

Водночас, за обставинами справи, підставою для відмови відповідача у створенні комісії відповідно до положень Порядку №284, слугувало те, що ОСОБА_1 отримувала орендну плату за користування земельною ділянкою, а також те, що рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 30 липня 2015 року по справі №380/921/15-ц (провадження №2/380/238/15) відмовлено ОСОБА_1 у відшкодуванні шкоди заподіяної внаслідок неправомірних дій.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вказане, суд зазначає про протиправність дій відповідача при відмові у такий спосіб у створенні комісії, що містяится у листах-відповідях від 07.04.2016 №9-20-182, від 21.07.2016 №9-20-286, від 19.08.2016 №9-20-315.

Також, суд звертає увагу на те, що у вказаній справі судом встановлено, що «…на обґрунтування розміру завданої матеріальної шкоди в сумі 52084 гривень позивач посилається на довідку видану відділом статистики у Тетіївському районі № 39-67/11 від 02 лютого 2015 року про те, що урожайність сої у вазі після доробки по Тетіївському районі станом на 01 грудня 2014 року згідно державного статистичного спостереження за ф.29 сг (річна) «Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду» становила 23,5 ц., розмір земельної ділянки та ціну на сою та робить власний розрахунок завданої матеріальної шкоди. (а.с.-15,16-18). Проте, відповідно до п.2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (далі-Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України» № 284 від 19 квітня 1993 року передбачено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, що створили ці комісії. Позивачем такого акту на обґрунтування розміру збитків, суду не надано, як і не доведено факту придбання насіння сої, наявності техніки для її обробітку…».

Окрім того, суд вважає за необхідне вказати, що питання наявності чи відсутності підстав, для відшкодування позивачу збитків вирішується колегіальним органом - комісіями, створеними, зокрема, районними державними адміністраціями, а не посадовими особами районних державних адміністрацій одноособово.

Суд критично оцінює посилання відповідача на те, що спірні відносини мають бути врегулювані відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №963 від 25.07.2007 «Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покрову (родючого шару грунту) без спеціального дозволу», оскільки судовими рішеннями, які містяться в матеріалах справи (рішення Апеляційного суду Київської області від 23.07.2014 по справі №22ц-780/4064/14, ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.12.2014 по справі №6-33704св14, рішення Тетіївського районного суду Київської області по справі №380/921/15-ц), не встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_3 була самовільно зайнята ПОПП «Еліта». Доказів зворотнього відповідачем не надано.

Належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, відповідачем суду також не надано.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд зазначає, що дискреційні функції відповідача, як суб'єкта владних повноважень щодо створення комісії для визначення розміру збитків та затвердження актів таких комісій досить жорстко обмежені в законодавчому порядку, а тому з урахуванням тієї обставини, що оскаржувані дії відповідача та в розглядуваній ситуації не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача створити комісію для обрахування збитків нанесених зайняттям земельної ділянки розміром 2,7649га, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, приватним підприємством ПОПП «Еліта» у 2014 році та затвердити акт комісії.

При цьому, задовольняючи адміністративний позов суд враховує, що завдяки правовій позиції, обраній відповідачами, позивач був позбавлений можливості на належний розгляд питання наявності чи відсутності підстав для відшкодування збитків нанесених зайняттям земельної ділянки. При цьому суд бере до уваги, що позивач систематично зверталася до Тетіївської районної державної адміністрації Київської області із заявами про створення відповідної комісії, позаяк відповідачем відмовлено у задоволенні заяв не у спосіб, передбачений чинним законодавством, а відтак ОСОБА_1 першочергово та невідкладно потребує судового захисту, який має бути ефективним та результативним.

Відповідно до змісту статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Вказане свідчить, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства. Суд займає активну позицію не лише під час вирішення публічно-правового спору, але й після набрання судовим рішенням законної сили.

У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п.40).

Приймаючи до уваги обставини справи суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача, який є суб'єктаом владних повноважень, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, з таким розрахунком, щоб суб'єкт владних повноважень мав реальну можливість виконати судове рішення у визначений законом і цим рішенням спосіб з урахуванням об'єктивних обставин.

Керуючись ст.ст. 69-71, 158-163, 167 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Зобовязати Тетіївську районну державну адміністрацію Київської області створити комісію для обрахування збитків нанесених тимчасовим зайняттям земельної ділянки розміром 2,7649га, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, приватним підприємством ПОПП «Еліта» у 2014 році та затвердити акт комісії.

Стягнути судовий збір у розмірі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривна 20 копійок) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Тетіївської районної державної адміністрації Київської області (09800, Київська область, м. Тетіїв, вул. Цвіткова, 11 ідентифікаційний код 24214852).

Встановити для Тетіївської районної державної адміністрації Київської області строк для надання суду звіту про виконання судового рішення - один місяць з дня набрання законної сили судовим рішенням.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.В. Горобцова