Постанова № 65188646, 02.03.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2017 р. Справа № 805/504/17-а

приміщення суду за адресою: 84112, м. Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

ухвалено у нарадчій кімнаті

час прийняття 13год.25хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Троянової О.В.

cуддів Кошкош О.О., Христофорова А.Б.

при секретарі Кудрі В.Г.,

за участю:

представника позивача не з'явився,

представника відповідача Колеснікової О.М.,

розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван-Сарай"

до Державної фіскальної служби України

про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 09 листопада 2016 року №000688,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Караван-Сарай" звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної фіскальної служби України про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 09 листопада 2016 року №000688/а.с.4-6/.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що підприємством засобами електронного зв'язку до податкового органу подано звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за формою №1-ОА за травень 2016 року в строки передбачені законодавством, а саме 09 червня 2016 року о 15 годині 26 хвилин, про що свідчить квитанції №1 та №2 про прийняття відповідної звітності органами ДФС в електронному вигляді. На підставі висновку Головного управління ДФС у Донецькій області від 18.08.2016 №4467/8/05-99-40-01-13 про несвоєчасність подання ТОВ "Караван - Сарай" звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за формою №1-ОА за травень 2016 року Державною фіскальною службою України прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 09 листопада 2016 року №000688.

Вважає прийняте ДФС України рішення про застосування фінансових санкцій від 09 листопада 2016 року №000688, таким, що не ґрунтується на нормах діючого законодавства, у зв'язку із чим підлягає скасуванню.

Просить суд скасувати рішення Державної фіскальної служби України рішення про застосування фінансових санкцій від 09 листопада 2016 року №000688, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван-Сарай" застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу у сумі 17000(сімнадцять тисяч гривень)грн./а.с.5/.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином/а.с.28/, надав суду заяву про розгляд справи без його участі/а.с.31/.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав пояснення аналогічно викладеним у письмових запереченнях, зазначив, що спірне рішення прийнято на підставі висновку Головного управління ДФС у Донецькій області від 18.08.2016 №4467/8/05-99-40-01-13 про несвоєчасність подання ТОВ "Караван-Сарай" звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за формою №1-ОА за травень 2016 року. Звертав увагу суду, що у вказаному висновку зазначено саме факт несвоєчасного подання звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за липень 2016 року, тобто у висновку була допущена описка та не вірно вказаний період травень 2016 року. Порушення ( несвоєчасне подання звіту) повністю підтверджується квитанцією №№ 1,2 про прийняття звіту до контролюючого органу 10.08.2016 р., що свідчить про прострочення надання звітності на 1 день. Також, просив суд врахувати,що у відповідності до листа ВАС України від 28.03.2014 № 375/11\14-14 окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Просив суд відмовити у задоволенні позову /а.с.32-40/.

Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Караван-Сарай" є юридичною особою, включене до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України за номером 39535218, юридична адреса: 84306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, буд.1-а, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Здійснює оптову торгівлю алкогольними напоями.

Відповідач - Державна фіскальна служба України діє на підставі положення про Державну фіскальну службу та керуючись Податковим кодексом України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Так, 09 червня 2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Караван-Сарай" засобами електронного зв'язку до податкового органу подано звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за формою №1-ОА за травень 2016 року в строки передбачені законодавством( а.с.9-17)

Відповідно квитанцій №1 та №2 про прийняття відповідної звітності органами ДФС в електронному вигляді, документ доставлений 09.06.2016 в 15:26/а.с.18/.

Головним управлінням ДФС у Донецькій області на адресу Державної фіскальної служби України направлено висновок №4467/8/05-99-40-01-13 від 18.08.2016 про несвоєчасність подання ТОВ "Караван-Сарай" звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за формою №1-ОА за травень 2016 року /а.с.34-35/.

Державною фіскальною службою України на підставі висновку ГУ ДФС України в Донецькій області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 09 листопада 2016 року №000688, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван-Сарай" застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу у сумі 17000 грн. за порушення вимог ч.3 ст.16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме несвоєчасне подання звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за формою №1-ОА за травень 2016 року /а.с.8/.

Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач звернувся до суду із даним позовом.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим кодексом України на контролюючі органи покладено обов'язок контролювати своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів, а також здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.

Згідно з п.п. 54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 року №481-95-ВР.

Статтею 17 вказаного Закону визначено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Згідно ч.3 ст.16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» суб'єкти господарювання, які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою ( z0340-16 ), встановленою цим органом.

З матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Караван-Сарай" виконано вимоги ч.3 ст.16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», оскільки засобами електронного зв'язку до податкового органу подано звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за формою №1-ОА за травень 2016 року в строки передбачені законодавством, а саме 09 червня 2016 року о 15 годині 26хвилин, про що свідчить квитанції №1 та №2 про прийняття відповідної звітності органами ДФС в електронному вигляді /а.с.9-18/.

З огляду на що, суд робить висновок, про відсутність у податкового органу будь яких доказів, які б свідчили про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Караван-Сарай" вимоги ч.3 ст.16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у вигляді порушення строків подання відповідної звітності за травень 2016 року.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірне рішення відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.

Зауваження відповідача про помилково зазначений в оскаржуваному рішенні період, за який було несвоєчасно подано звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв - «травень 2016року», суд не приймає до уваги, тому, що за своєю формую прийняте оскаржуване рішення відповідає вимогам Податкового кодексу України і період «травень 2016року» визначений у зазначеному рішенні. Крім того, виявивши помилку, відповідач не скористався своїм правом, прийняти нове рішення з визначенням правильного періоду, за який позивачем допущено порушення, тобто за липень 2016 року, скасував (відкликав) рішення від 09 листопада 2016 року №000688.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч.1 ст.79 КАС України письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги всі вищевикладені обставини, суд дійшов висновку,що спірне рішення Державної фіскальної служби України про застосування фінансових санкцій від 09 листопада 2016 року №000688, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван-Сарай" застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу у сумі 17000(сімнадцять тисяч гривень)грн. підлягає скасуванню.

Згідно вимог ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван-Сарай" до Державної фіскальної служби України про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 09 листопада 2016 року №000688 - задовольнити.

Скасувати рішення Державної фіскальної служби України рішення про застосування фінансових санкцій від 09 листопада 2016 року №000688, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван-Сарай" застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу у сумі 17000(сімнадцять тисяч гривень)грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван-Сарай" судові витрати у розмірі 1600грн. (одна тисяча шістсот гривень)грн. за рахунок асигнувань Державної фіскальної служби України.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 02 березня 2017 року.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 07 березня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий суддя Троянова О.В.

Судді Кошкош О.О.

Христофоров А.Б.