Постанова № 65188637, 21.02.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2017 р. Справа №805/3561/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 12:40

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голошивця І.О., при секретарі Шташаліс О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення № 0012021301 від 24 серпня 2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 6 680,69 грн., -

за участю:

представник позивача - не з'явився,

представник відповідача - не з'явився.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення № 0012021301 від 24 серпня 2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 6 680,69 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що 13 вересня 2016 року ним отримано рішення відповідача № 0012021301 від 24 серпня 2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 6 680,69 грн., з яких штраф 10% нарахований за період з 21 січня 2014 року по 12 травня 2016 року у розмірі 777,84 грн., пеня у розмірі 5 902,84 грн. Вважає дане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідно до вимог п. 9-4 розділу VIII "Прикінцевих та Перехідних положень" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску, які здійснюють свою діяльність на території проведення антитерористичної операції, звільняються від виконання своїх обов'язків щодо сплати єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції. Також, позивач посилається на те, що відповідно до п. 9 розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень - рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204, до податкового - повідомлення рішення додається розрахунок штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та пені із зазначенням у ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку), звіти за відповідний звітній період, щодо якого здійснюється розрахунок, та/або іншої інформації, необхідної для їх визначення. Однак до отриманого позивачем рішення ДПІ у м. Дружківці не наданого жодних розрахунків, у зв'язку з чим не можливо встановити за який саме період, в якому розмірі та які саме санкції було застосовано в розрізі загальних сум.

Позивач через канцелярію суду надав клопотання, відповідно до якого зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив суд розглянути справу у відсутність позивача.

Відповідач у наданих через канцелярію суду запереченнях проти адміністративного позову зазначив, що рішення про застосування штрафних санкцій було застосовано на підставі картки особового рахунку відповідно до частини десятої та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату несвоєчасне (перерахування) єдиного внеску. Відповідач зазначає, що відповідно до п. 9-3 розділу VІІІ Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" платники єдиного внеску, визначені у статті 4 Закону № 2464, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених статтею 6 Закону № 2464, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Однак, Закон № 1669 не скасовує обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, а дає можливість платникам єдиного внеску на період проведення антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та повному обсязі. На даний момент розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 травня 2015 року № 428-р Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 1085 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження" затверджено зазначений Перелік. Відповідач зазначає, що м. Дружківка не входить до цього переліку. В зв'язку з чим, відповідач зазначив, що діяв в межах та у спосіб передбачений законодавством, та вважає позовні вимоги не обґрунтованими та не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Представник відповідача до суду з'явився, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, не заперечував проти розгляду справи без його участі за відсутності позивача та його представника.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проте, за клопотанням сторони та з урахуванням обставин у справі суд може відкласти її розгляд.

З огляду на наведене, а також з метою дотримання вимог ч. 1 ст. 122 КАС України, суд не вбачає перешкод для розгляду справи по суті у даному судовому засіданні.

За умов ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець 26 вересня 2013 року за № 2 267 000 0000 004774, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, місце реєстрації: АДРЕСА_2, (адреса з витягу ЄДР: 84200, АДРЕСА_1) та перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у м. Дружківці Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (а.с. 9).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем, який обрав спрощену систему оподаткування.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем подано до контролюючого органу звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2013 рік, за 2014 рік, за 2015 рік. Відповідно до наданих звітів позивачем самостійно визначені суми грошових зобов'язань зі сплати єдиного внеску за 2013 рік в сумі - 1 218,67 грн., з терміном сплати до 20 квітня 2014 року; за 2014 рік - 5 071,80 грн., з терміном сплати до 20 квітня 2015 року; за 2015 рік - 5 293,88 грн., з терміном сплати до 20 квітня 2016 року (а.с. 58-63).

Згідно копій платіжних доручень від 19 січня 2016 року № 0.0.492445344.1, від 14 вересня 2016 року № 0.0.616367362.1, які містяться в матеріалах справи, позивачем здійснювалась сплата визначених грошових зобов'язань за 2013, 2014, 2015 роки (а.с. 34).

Рішенням Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі по тексту - ДПІ у м. Дружківці) від 24 серпня 2016 року № 001202301, прийнятого на підставі ч.10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції та нарахована пеня за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 6 680,69 грн., з яких: штраф нарахований у період з 21 січня 2014 року по 12 травня 2016 року 10% у розмірі 777,85 грн., пеня - 5 902,84 грн. (а.с. 6).

Суд зазначає, що позивач не згоден з оскаржуваним рішенням відповідача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені на загальну суму 6 680,69 грн., які застосовані у період після початку проведення антитерористичної операції, та саме ця обставина стала підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем порушено строки виплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період: з 21 січня 2014 року по 12 травня 2016 року зазначені обставини склалися внаслідок проведення на території Донецької області антитерористичної операції.

Згідно копій платіжних доручень від 19 січня 2016 року № 0.0.492445344.1, від 14 вересня 2016 року № 0.0.616367362.1, які містяться в матеріалах справи, позивач сплатив самостійно визначені грошові зобов'язання зі сплати єдиного внеску за 2013, 2014, 2015 роки (а.с. 34).

Розглядаючи питання правомірності застосування відповідачем позивачеві штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну сумі 6 680,69 грн., з яких штраф у розмірі 777,85 грн. нарахований у розмірі 10 % за період з 21 січня 2014 року по 12 травня 2016 року та пеня у розмірі 5 902,84 грн., тобто на загальну суму 6 680,69 грн., суд виходить з наступного.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" від 04 липня 2013 року № 406-VII до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та Податкового кодексу України внесено зміни, відповідно до яких право адміністрування єдиного внеску, яке раніше було у органів Пенсійного фонду України передано органам доходів і зборів.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 8 липня 2010 року (далі за текстом - Закон № 2464) визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно приписів пункту 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464 недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом 10 зазначеної норми Закону визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 4 зазначеного Закону, платниками єдиного внеску є фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).

Тобто, позивач в розумінні зазначених норм Закону є страхувальником та на нього покладений обов'язок нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктами 1, 4 частини 2 статті 6 Закону № 2464 встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Статтею 9 Закону № 2464 визначені порядок обчислення і сплати єдиного внеску, зокрема, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Відповідно до абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 передбачено, що платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Згідно з п. 12 ст. 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону № 2464, суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Частиною 14 статті 25 Закону України № 2464 про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Відповідно до пп. 7.2 розділу VII Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міндоходів України від 09.09.2013 року № 455, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 9. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.

Спірним питанням даної справи є звільнення платників єдиного внеску, що здійснюють діяльність в зоні проведення антитерористичної операції від зобов'язань щодо нарахування штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) позивачем єдиного соціального внеску на час проведення антитерористичної операції.

Спеціальним законодавством стосовно справляння податків, зборів та єдиного внеску на час проведення АТО встановлено, що позивач, який зареєстрований в зоні проведення АТО, звільнений від сплати поточних зобов'язань зі сплати єдиного внеску виходячи з наступного.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ (далі по тексту - Закон № 1669).

Законом України № 1669-VІІ внесено зміни до Закону України "Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", зокрема, розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення доповнено пунктами 9-3 та 9-4 такого змісту:

Тимчасово на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", зупиняється застосування до платників єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України норм статей 25 і 26 цього Закону. Податкова інформація про суми недоїмки платників єдиного внеску, визначених абзацом першим цього пункту, зберігається та опрацьовується в інформаційних базах контролюючих органів в окремому (позабалансовому) порядку.

Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються. На момент вирішення справи по суті судом, антитерористична операція не закінчилась.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Таким чином, пункт 9-4 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 є умовною нормою, оскільки звільняє платників єдиного внеску від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану, крім іншого, за умови надання заяви платником єдиного внеску про звільнення від сплати єдиного внеску до контролюючого органу.

Суд не приймає заперечення відповідача щодо втрати чинності вищезазначеним пунктом 9-4 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 2464 враховуючи наступне.

Рішенням ДПІ у м. Дружківці ГУ ДФУ у Донецькій області від 24 серпня 2016 року № 0012021301 на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за період з 21 січня 2014 року по 12 травня 2016 року вирішено застосувати штрафні санкції у розмірі 777,85 грн. та нарахувати пеню у розмірі 5 902,14 грн. грн., на загальну суму 6 680,69 грн.

Спірним питанням, що є предметом розгляду в даній справі, є неправомірне застосування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 21 січня 2014 року по 12 травня 2016 року, проте звільнити себе від сплати єдиного внеску позивач не потребує та намагається сумлінно, в строки сплачувати фінансові зобов'язання.

Крім того, з матеріалів справи судом встановлено, що позивачем був сплачений єдиний внесок, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 34).

Щодо посилання відповідача на те, що місто Дружківка не входить до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України 05 травня 2015 року № 428-р, суд зазначає наступне.

Абзацом 2 статті 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням від 02 грудня 2015 року № 1275-р Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Підпунктом 11 пункту 1 додатку до вказаного розпорядження м. Дружківка віднесено до переліку населених пунктів, на території яких проводилася антитерористична операція.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: 84200, АДРЕСА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2), відповідно до пп. 11 п. 1 Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1275-р м. Дружківка входить до зазначеного переліку.

Відповідно до частин 1-3 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 1669-VІІ, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

З викладених підстав, внесені Законом України № 1669 зміни до Закону № 2464 звільняють від сплати єдиного внеску суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, оскільки на час розгляду даної справи Президентом України не приймався указ про завершення проведення антитерористичної операції, тобто період проведення АТО триває. Крім того, відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Статтею 10 цього Закону встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Наявність сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати України, незалежно від напрямку його видачі є доказом настання саме обставин непереборної сили (форс-мажору) та є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань щодо сплати штрафних санкцій та пені за несплату позивачем єдиного соціального внеску.

Щодо обов'язкової наявності сертифікату Торгово - промислової палати України, суд зазначає, що приписами п. 9-3 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 не передбачено подання платником єдиного внеску Сертифікату Торгово-Промислової палати України, для звільнення від відповідальності, оскільки приписами абз. 1 п. 9-3 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 прямо передбачено звільнення від відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

Крім того, підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Хоча позивачем така заява не подавалась до відповідача, але ним не пропущено строки її подачі, оскільки антитерористична операція на території Донецької та Луганської областей триває.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що в силу положень абз. 3 п. 9-3 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 відповідальність, штрафні та фінансові санкції, за невиконання обов'язків платника єдиного внеску до позивача не застосовуються.

Таким чином, позивач виконав вимоги Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а також відповідно до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" є звільненим від сплати штрафних санкцій та пені за несплату (несвоєчасну сплату) єдиного внеску.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що матеріалами справи не підтверджується правомірність прийняття Державною податковою інспекцією у м. Дружківці Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області рішення № 0012021301 від 24 серпня 2016 року про застосування до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 6 680,69 грн., з яких штраф в розмірі 10% у сумі 777,85 грн. та пеня в розмірі 5 902,14 грн.

За таких обставин, суд приходить висновку, що рішення Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про застосування до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 6 680,69 грн., з яких штраф в розмірі 10% у сумі 777,85 грн. та пеня в розмірі 5 902,14 грн. є протиправним та таким, що не відповідає критеріям правомірності, які ставляться до рішень суб'єктів владних повноважень відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому підлягає скасуванню.

За приписами ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач за звернення до суду з даним адміністративним позовом сплатив судовий збір у сумі 551,21 грн., що підтверджується відповідною квитанцією № 77973669 від 23 вересня 2016 року, наявним в матеріалах справи (а.с. 3), тому на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, підлягає стягненню сума сплаченого судового збору в розмірі 551,21 грн.

Повний текст постанови складений 27 лютого 2017 року.

Керуючись ст. ст. 2, 7-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122-124, 126-128, 130, 133-135, 138-140, 143, 150-154, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення № 0012021301 від 24 серпня 2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 6 680,69 грн. - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області № 0012021301 від 24 серпня 2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в загальній сумі 6 680,69 грн., з яких: 777,85 грн. - штраф, 5 902,14 грн. - пеня.

Стягнути з Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39901249, юридична адреса: 84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. Соборна, буд. 26) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2, місце реєстрації: АДРЕСА_2 (адреса з витягу ЄДР: 84200, АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 21 копійка.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені у судовому засіданні 12 грудня 2016 року без участі сторін.

Повний текст постанови складається у відповідності до ст. 160 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, складеної в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Голошивець І.О.