Рішення № 6518827, 07.10.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" жовтня 2009 р.Справа № 26/141-09-3434 Господарський суд Одеської області у складі : судді                                         Никифорчука М.І. при секретареві                     Войтенко С.М.

за участю представників сторін :

від позивача : Перєлі М.В. за довіреністю від 13.07.2009 р.

від відповідача : не з’явився,

( представник відповідача повідомлявся належним чином про час та місце розгляду

справи, поштове повідомлення у справі)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : товариства з обмеженою відповідальністю „ЮККА”

до відповідача : товариства з обмеженою відповідальністю „ВАЛЬХАЛА”

про стягнення 102081,32 грн., -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю „ ЮККА” ( далі –позивач) звернулось із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „ВАЛЬХАЛА” ( далі - відповідач ) про стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції та пені і в розмірі 102081,32 грн. посилаючись на наступне.

18.07.2008 р. між сторонами у справі укладений договір на розміщення зовнішньої реклами (далі –Договір), відповідно до умов якого позивач зобов’язувався провести рекламну кампанію шляхом розміщення рекламних матеріалів відповідача на власних рекламних носіях, а відповідач зобов’язувався оплатити ці послуги у повному обсягу.

Згідно п.2.2 договору місцезнаходження реклами, кількість сторін рекламних носіїв на яких розміщується реклама, а також період розміщення реклами затверджується сторонами у відповідних додатках до Договору, які є невід’ємними частинами.

Згідно п.4.1 Договору вартість розміщення реклами також зазначається у відповідних додатках до Договору.

Згідно Додатку № 1 до Договору –вартість місячного розміщення реклами відповідача у серпні 2008 року на одній сторінці рекламного носія становить 3163 грн. 13 коп. Всього ж сторонами досягнуто домовленості на розміщення реклами на 9 сторонах рекламних носіїв.

Таким чином, загальна сума розміщення реклами у серпні 2008 року склала 28468 грн. 17 коп.

Згідно Додатку № 2 до Договору - вартість місячного розміщення реклами відповідача у вересні 2008 року на одній стороні рекламного носія становить 3163 грн. 13 коп. Всього ж сторонами досягнуто домовленості на розміщення реклами на 8 сторонах рекламних носіїв.

Таким чином, загальна сума розміщення реклами у вересні 2008 року склала 25 305грн. 04 коп.

Згідно Додатку № 3 до Договору - вартість місячного розміщення реклами відповідача у жовтні 2008 року на одній стороні рекламного носія становить 3163 грн. 13 коп. Всього ж сторонами досягнуто домовленості на розміщення реклами на 8 сторонах рекламних носіїв.

Таким чином, загальна сума розміщення реклами у жовтні 2008 року склала 25 305 грн. 04 коп.

Отже загальна вартість розміщення реклами у серпні –жовтні 2008 року склала 79 078 грн. 25 коп.

Сторонами 31.08.2008 р., 30.09.2008 р., 31.10.2098 р. були складені та підписані без зауважень акти виконаних робіт.

18.07.2008 р., 12.08.2008 р. і 25.09.2008 р. відповідачеві було виставлені рахунки на сплату на сум 28468,17 грн., 25305,04 грн. і 25035,04 грн. відповідно.

Дотеперішнього часу відповідач вказану суму боргу позивачеві на сплатив, що свідчить про порушення відповідачем зобов’язань по Договору та вимог ст. ст. 525 і 526 ЦК України.

На підставі вимог ч.2 ст. 625 ЦК України відповідачеві нараховано індекс інфляції в сумі 9884,78 грн., відповідно до приведеного розрахунку.

Крім цього, відповідно до п. 7.1 Договору відповідачеві нараховано пені в розмірі 13 118 грн. 29 коп., відповідно до наданого позивачем розрахунку.

Відповідач в засідання суду не з’явився, відзив на позов не надав.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як убачається з матеріалів справи, вищеприведені позивачем обставини повністю підтверджуються наявними у справі вищевказаними доказами –укладеним між сторонами у справі Договором, Додатками до Договору, актами виконаних робіт та виставленими рахунками на сплату виконаних робіт.

До теперішнього часу відповідач залишок боргу позивачеві не перерахував, що свідчить про порушення з боку відповідача вимог ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України,

Перевіривши наданий позивачем розрахунок індексу інфляції та пені суд вважає, що відносно нарахування індексу інфляції він складений правильно.

Відносно розрахунку пені, суд вважає, що він складений неправильно за таких підстав.

Згідно п.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 230 цього ж кодексу визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Таким чином, з приведених норм ГК України випливає, що пеня нараховується протягом 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, ураховуючи приведений позивачем у розрахунку пені період часу за який нараховано пеню суд вважає, що днем закінчення нарахування пені є 01.05.2009 р., виходячи з дня початку строку - 01.11.2008 р. + 6 місяців = 01.05.2009 р.

Тобто саме за цей період і слід нараховувати пеню. Отже виходячи з приведених у розрахунку пені суми боргу, розміру подвійної облікової ставки та приведеного вище часу прострочення, сума пені складає 9347,4 грн.

З цими висновками суду погодився представник позивача у засіданні суду при перевірці наданого ним розрахунку пені.

З урахуванням викладеного, аналізуючи вищеприведене господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними і тому позов підлягає частковому задоволенню з урахуванням приведеного вище розрахунку пені.

Згідно зі ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита пропорційно розміру задоволених позовних вимог та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 525, 526,625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов –задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Вальхала” ( 65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 76, кв. 124, код ЄДРОПУ 35358594 ) на користь товариство з обмеженою відповідальністю „ЮККА” ( 65009, м. Одеса, вул. Зоопаркова, 25, код ЄДРПОУ 31579745 ) : суму боргу в розмірі - 79078 (сімдесят дев’ять тисяч сімдесят вісім) грн. 25 коп., пені в розмірі 9347 (дев’ять тисяч триста сорок сім) грн. 40 коп., індексу інфляції в сумі - 9884 (дев’ять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн. 78 коп., державного мита в сумі 983 (дев’ятсот вісімдесят три) грн. 10 коп. та витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 303 (триста три) грн. 36 коп.

В решті позову –відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя