Рішення № 65188124, 02.03.2017, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 686/3261/16-ц

Провадження № 22-ц/792/241/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої судді Спірідонової Т.В.,

суддів Купельського А.В., Янчук Т.О.,

секретар Лапко Ю.В.,

за участю: представника апелянта ОСОБА_1,

позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника позивачів ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «СТЛ+М» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «СТЛ+М», товариства з обмеженою відповідальністю «СТЛ+К», третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди,

встановила:

У лютому 2016 року позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_2 звернулися із позовом та після уточнення позовних вимог просили стягнути солідарно із ТОВ «СТЛ+М» та ТОВ «СТЛ+К» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 25000 грн. та стягнути із ТОВ «СТЛ+М» та ТОВ «СТЛ+К» на користь ОСОБА_3 вартість відновлювального ремонту автомобіля 144812грн., франшизу по страховому полісу 1000 грн., моральну шкоду у сумі 15000грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що 19.10.2015 року ОСОБА_5, керуючи автомобілем «Scania P420», державний номерний знак НОМЕР_1, в м. Хмельницькому по вул.Тернопільській в районі заводу «Новатор», в порушення п.13.1 Правил дорожнього руху, не дотримався безпечної дистанції руху, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом «Mercedes», державний номерний знак НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача отримав механічні пошкодження, а пасажир автомобіля ОСОБА_2 отримала легкі тілесні ушкодження, чим позивачам заподіяно майнову та моральну шкоду. Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10.12.2015 року ОСОБА_5 _________________

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_6 Категорія - 34

Доповідач - Спірідонова Т.В.

визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченогост.124 КпАП України. ОСОБА_5 на момент вчинення ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ «СТЛ+М». Автомобіль «Scania P420», державний номерний знак НОМЕР_1, був застрахований в страховій компанії «АЛЬФА ГАРАНТ», яка відшкодувала позивачам завдану майнову шкоду в межах страхового ліміту в розмірі 49000 грн. Зазначають, що різниця між фактичною вартістю ремонту автомобіля та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком, та франшиза повинна бути відшкодована солідарно відповідачами ТОВ «СТЛ+М» та ТОВ «СТЛ+К». Крім того, на користь кожного з позивачів солідарно з відповідачів підлягає стягненню моральна шкода.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 листопада 2016 року позов в частині стягнення із ТДВ «Стахова компанія «Альфа-Гарант» коштів на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишено без розгляду.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 грудня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «СТЛ+М» на користь ОСОБА_3 144812грн. майнової шкоди, 1000грн. моральної шкоди, 1000грн. франшизи та 1251грн.20коп. судових витрат. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «СТЛ+М» на користь ОСОБА_2 1500грн. моральної шкоди. В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «СТЛ+М» просить рішення змінити в частині стягнення з відповідача ТОВ «СТЛ+М» на користь ОСОБА_3 майнової шкоди в сумі 14481 грн. та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір відшкодування майнової шкоди до 36053грн.76коп. Посилається на те, що внаслідок пошкодження транспортного засобу при ДТП відшкодуванню підлягають реальні збитки, тобто витрати, повязані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Представник апелянта - ТОВ «СТЛ+М» та відповідача ТОВ «СТЛ+К» - ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав.

Позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_2 та їх представник ОСОБА_4, заперечуючи проти апеляційної скарги, зазначили, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.

Третя особа без самостійних вимог ОСОБА_5 повідомлений належним чином про час та місце слухання справи, у судове засідання не зявився, подав заяву про слухання справи у його відсутності.

Заслухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до п. п. 1,4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_5, який перебував в трудових відносинах з ТОВ «СТЛ+М». Транспортний засіб марки «Scania P420», державний номерний знак НОМЕР_1, власником якого є ТОВ «СТЛ+К» та який на момент дорожньо-транспортної пригоди перебував в оренді у ТОВ «СТЛ+М», був застрахований у ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ», яка виплатила страхове відшкодування в межах ліміту відповідальності на користь позивача ОСОБА_3 Оскільки суми страхового відшкодування недостатньо для повного покриття витрат позивача з відповідача ТОВ «СТЛ+М» підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_3 різниця між розміром шкоди та страховим

відшкодуванням, а також франшиза. Також, на користь кожного з позивачів підлягає стягненню моральна шкода. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про відшкодування майнової та моральної шкоди до ТОВ «СТЛ+К», суд першої інстанції виходив з того, що автомобіль марки «Scania P420» на підставі договору оренди перебуває у користуванні ТОВ «СТЛ+М», яке є належним відповідачем у справі.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_3 в частині відшкодування моральної шкоди, франшизи та в частині задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди до ОСОБА_2 не оскаржується, а отже не є предметом апеляційного перегляду.

У зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, рішення суду підлягає зміні в частині стягнення коштів з ТОВ «СТЛ+М» на користь ОСОБА_3

Встановлено, що 19 жовтня 2015 року ОСОБА_5 в м.Хмельницькому в районі заводу «Новатор», що по вул.Тернопільській, керуючи транспортним засобом марки «Scania P420», державний номерний знак НОМЕР_1, в порушення п.13.1 Правил дорожнього руху, не дотримався безпечної дистанції руху, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом «Mercedes-Benz Sprinter», державний номерний знак НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3 що рухався попереду в попутному напрямку. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а пасажир автомобіля «Mercedes» ОСОБА_2 отримала легкі тілесні ушкодження.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 грудня 2015 року ОСОБА_5 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 12).

ОСОБА_5 керував транспортним засобом під час виконання трудових обовязків з ТОВ «СТЛ+М» (а.с.233-235).

Власником автомобіля НОМЕР_3, є позивач ОСОБА_3, а власником автомобіля «Scania P420», державний номерний знак НОМЕР_1, є ТОВ «СТЛ+К».

Відповідно до договору оренди №30-4/2015 від 30 квітня 2015 року та акту прийому-передачі від 01травня 2015 року автомобіль «Scania P420», державний номерний знак НОМЕР_1 переданий в оренду ТОВ «СТЛ+М» до 31.12.2015 року (а.с.42-44).

Згідно з полісом №АЕ/5243588 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 21.08.2015 року транспортний засіб марки «Scania P420», державний номерний знак НОМЕР_1, застрахований в ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» на випадок заподіяння шкоди третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, а саме на випадок заподіяння шкоди життю, здоровю і майну третіх осіб під час дорожньо-транспортної пригоди в межах ліміту (на одного потерпілого): за шкоду, заподіяну життю і здоровю, 100000 грн.; за шкоду, заподіяну майну, 50000грн., розмір франшизи - 1000грн. Термін дії полісу із 21 серпня 2015 року по 20 серпня 2016 року включно.

21 березня 2016 року ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» було виплачено позивачу ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 49000грн.

Вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mercedes-Benz Sprinter», державний номерний знак НОМЕР_2, станом на 19.10.2015р. становить 194812грн.95коп., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Mercedes-Benz Sprinter», державний номерний знак НОМЕР_2, складає 85207грн.76коп., що підтверджується висновками експерта за результатом проведення судової автотоварознавчої експертизи №3034/16-26 від 11 липня 2016 року та №4868/16-26 від 24 жовтня 2016 року (а.с. 153, 202).

При цьому вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, визначена як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу КТЗ та величини втрати товарної вартості.

Позивачем ОСОБА_3 було проведено відновлювальний ремонт належного йому автомобіля.

Загальна сума витрат, понесених позивачем на ремонт автомобіля, становить 187564грн. (а.с.236-237а).

Згідно з ч.1 ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків (ч.1 ст.1172 ЦК України).

Зазагальним правилом та з огляду на положення ч.2 ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб.

Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов'язання, незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. Потерпілий вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність. Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі ст. 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Таким чином, розмір страхової виплати (страхового відшкодування), якщо страховик визначає його меншим страхової суми (ліміту його відповідальності), може бути оспорений особою, яка завдала шкоди, якщо ця особа виконала свій обов'язок перед потерпілим, у тому числі й частково відшкодувала шкоду згідно статті 1194 ЦК України, але вважає, що страховик порушив умови договору, здійснив потерпілому страхову виплату (страхове відшкодування) не в повному обсязі, що призвело до безпідставного збільшення обсягу її (особи, яка завдала шкоди), відповідальності.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-2808цс15 від 20 січня 2016 року.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, що викладений у постанові №6-691цс15 від 02 грудня 2015 року, правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Задовольняючи позовні вимоги в частині відшкодування майнової шкоди, та стягуючи з відповідача ТОВ «СТЛ+М» різницю між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнту фізичного зносу) і страховим відшкодуванням, суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, врахував висновки Верховного Суду України та принцип повного відшкодування шкоди потерпілому.

Представником апелянта визнано, що перелік виконаних робіт по ремонту автомобіля відповідає переліку робіт, які визначені експертом для відновлення автомобіля позивача.

Разом з тим, судом першої інстанції не враховано, що фактична вартість ремонту автомобіля становить 187564грн. що підтверджується рахунком-фактурою від 29.08.2016р., квитанцією №86 від 29.08.2016р., актом виконаних робіт від 29.08.2016р. (а.с.236-237а).

Тому, різниця між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнту фізичного зносу) і страховим відшкодуванням становить 137564грн. (187564грн.-49000-1000), яка підлягає стягненню з ТОВ «СТЛ+М» на користь позивача ОСОБА_3

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині стягнення з ТОВ «СТЛ+М» майнової шкоди на користь позивача ОСОБА_3 слід змінити та стягнути на відшкодування майнової шкоди 137564грн.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «СТЛ+М» задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 грудня 2016 року в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «СТЛ+М» на користь ОСОБА_3 коштів на відшкодування майнової шкоди змінити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СТЛ+М» на користь ОСОБА_3 на відшкодування майнової шкоди 137564грн.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча /підпис/ ОСОБА_7

Судді: /підпис/ ОСОБА_8

/підпис/ ОСОБА_9

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Т.В. Спірідонова