Постанова № 65186606, 06.03.2017, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/486/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2017 року м. Львів

Залізничний районний суд м.Львова у складі:

судді Постигач О.Б.

секретаря Ящук К.В.

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Бурко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Личаківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові про зобов'язання поновити виконавче провадження та зобов'язання вчинити певні дії,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить зобов'язати Личаківський ВДВС м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області поновити виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа № 462/78/14-а; зобов'язати Личаківський ВДВС м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області забезпечити належне виконання в повному об'ємі постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.05.14 р.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що на виконанні у Личаківському ВДВС м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області перебував виконавчий лист № 462/78/14-а. Державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, однак фактично рішення суду не виконане, а відтак, постанова про закінчення виконавчого провадження є незаконною.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить позовні вимоги задоволити. Додатково пояснив, що вважає, що постанова про закінчення виконавчого провадження має бути скасована, оскільки Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань м. Львова постановою від 16.11.2016 р. йому відмовлено у страхових виплатах, що, на його думку, є невиконанням рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.05.14 р.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив повністю, з підстав викладених у запереченнях на позов. Просив в задоволенні позову відмовити повністю. Додатково вказав, що відповідно до постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.05.14 р. відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань м. Львова зобов'язано розглянути справу щодо виплати страхових виплат ОСОБА_1 та прийняти рішення відповідно до ст. 36 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», що і було виконано Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань м. Львова.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, суд приходить до переконання, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 6 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження»/в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин/, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, в іншому випадку його рішення, дії або бездіяльність можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч.1 ст.11 даного Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Судом встановлено, що 04.09.2014 р. постановою Львівського апеляційного адміністративного суду зобов'язано відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Львові розглянути справу про страхові виплати на підставі поданої ОСОБА_1 заяви та доданих до неї документів та прийняти рішення відповідно до вимог ст. 36 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», про що видано виконавчий лист та державним виконавцем відкрито виконавче провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.06.2016 р. державним виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» /в ред. чинній на момент прийняття/ у зв'язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Проте, 17.11.2016 р. прийнято постанову про скасування процесуального документу, а саме скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 30.06.2016 р., у зв'язку з тим, що при перевірці виконавчого провадження встановлено відсутність повного переліку документів щодо повного фактичного виконання рішення суду, а саме прийнятого рішення боржником відповідно до ст. 36 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Згідно змісту постанови Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 16.11.2016 р. № 1307/1, у результаті розгляду заяви ОСОБА_1 із поданими ним документами, ОСОБА_1 відмовлено у призначенні страхових виплат у зв'язку з тим, що подані ним документи не відповідають вимогам ст. 35, 36 Закону від 23 вересня 1999 р. № 1105- XIV.

З підстав фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом 17.11.2016 р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 51164875.

Відтак, Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України розглянуто заяву ОСОБА_1 з поданими до неї документами та прийнято рішення по питанню страхових виплат, а отже, фактично виконано рішення суду.

Пунктом 8 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Зі змісту позовних вимог та пояснень позивача в судовому засіданні вбачається, що він не згідний із постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 16.11.2016 р. і фактично оскаржує відмову Фонду у призначенні йому страхових виплат.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за меж позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що постанова Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 16.11.2016 р. на даний час є чинною, ОСОБА_1 не оскаржена в установленому законом порядку, суд приходить до переконання, що державним виконавцем в процесі примусового виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.05.14 р. вчинено всі передбачені законом дії неупереджено та в повному обсязі, що відповідає вимогам ЗУ «Про виконавче провадження», у зв'язку із фактичним виконанням постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.05.14 р. виконавче провадження закінчено, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. 2, 6, 9, 11, 71, 86, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, ЗУ «Про виконавче провадження», суд,

постановив:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення постанови.

Суддя Постигач О.Б.