Рішення № 6518652, 05.10.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" жовтня 2009 р.Справа № 29/87-09-3099 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІтаК"; до відповідача: Відкрите акціонерне товариство "Одеський олійножировий комбінат"

про стягнення 94372,5грн.

за зустрічним позовом: Відкритого акціонерного товариства "Одеський олійножировий комбінат"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІтаК"

про визнання договору про виготовлення продукції № 25/44 від 12.01.09р. недійсним з моменту укладення

Головуючий - Аленін О.Ю.;

Судді - Літвінов С.В.;

Цісельський О.В.;

Представники:

Від позивача: Гавриньов А. М. за довіреністю;

Нікольчук В. в. за довіреністю;

Від відповідача: Козлов Н.С. - довіреність;

          СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю "ІтаК" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Одеський олійножировий комбінат" про стягнення заборгованості в сумі 94 372,5грн.

           Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.05.09р. порушено провадження по справі № 29/87-09-3099 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІтаК" до відкритого акціонерного товариства "Одеський олійножировий комбінат" про стягнення 94372, 50 грн.

          08.07.09р. представник позивача надав клопотання про зменшення розміру позовних вимог, в якому, у зв"язку із погашенням відповідачем суми основного боргу в розмірі 9 372, 50 грн., просить стягнути з останнього 85 000 грн.

17.07.09р. відкрите акціонерне товариство "Одеський олійножировий комбінат" звернулось до господарського суду Одеської області з зустрічною позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "ІтаК" про визнання договору про виготовлення продукції № 25/44 від 12.01.09р. недійсним з моменту укладення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.07.2009р. зустрічний позов відкритого акціонерного товариства "Одеський олійножировий комбінат" до товариства з обмеженою відповідальністю "ІтаК" про визнання договору № 25/44 від 12.01.09р. недійсним прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою виконуючого обов’язки голови господарського суду Одеської області від 26.08.09р. справу № 29/87-09-3099 передано на розгляд колегії судів в наступному складі: суддя Аленін О. Ю., суддя Літвінов С. В., суддя Цісельський О.В. Головуючим призначено суддю господарського суду Одеської області Аленіна О. Ю.

          13.08.09р. товариства з обмеженою відповідальністю "ІтаК" надало відзив на зустрічну позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить в задоволенні зустрічного позову відмовити у повному обсязі.

26.08.09р. за № вх. 21479 позивачем було подано клопотання про збільшення розміру позовних вимог, в якому товариство з обмеженою відповідальністю "ІтаК" просить стягнути з відповідача суму основного боргу 85 000 грн., пеню 4 370, 70 грн., 3% річних 587, 16 грн. та інфляційні збитки 976, 13 грн.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши докази які мають значення для справи, - суд встановив:

          12.01.09р. між товариством з обмеженою відповідальністю "ІтаК" та відкритим акціонерним товариством "Одеський олійножировий комбінат" було укладено договір № 25/44 про виготовлення продукції. Відповідно до умов даного договору позивач взяв на себе обов"язок виготовити та передати відповідачу друковану продукцію, а відповідач зобов"язався прийняти та оплатити дану продукцію

          Згідно п. 2.2 договору оплата за окрему партію продукції здійснюється у національній валюті України на підставі специфікації та рахунку-фактури наступним чином: 70% - передплата вартості продукції до початку виготовлення, але не пізніше трьох банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури; 30% - протягом десяти календарних днів після отримання продукції замовником шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця.

          На виконання умов вищевказаного договору позивачем згідно видаткової накладної № ИТ0097 від 22.01.09р. за довіреністю № 00134 від 21.01.09р. та згідно видаткової накладної № ИТ 0369 від 25.02.09р. за довіреністю № 00216 від 25.02.09р. було відпущено відповідачу продукцію на загальну суму 311 872, 50 грн.

Однак, відповідач не в повному обсязі виконав оплату за доставлений товар, у зв"язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 85 000, 00 грн.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки відповідач несвоєчасно виконав свої зобов"язання, позивач просить стягнути суму боргу із урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, розмір яких за розрахунком позивача становить відповідно 976, 13 грн. та 587, 16 грн.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Отже, позивачем правомірно нараховані втрати від інфляції та 3% річних.

Пунктом 6.1 договору № 25/44 від 12.01.09р. встановлено, що при несвоєчасній оплаті за поставлений товар відповідач повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період за який сплачується пеня, від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки.

Сума пені за порушення відповідачем термінів оплати складає 4 370, 70 грн.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню в сумі основного боргу 85 000 грн., пені 4 370, 70 грн., 3% річних 587, 16 грн. та інфляційних збитків 976, 13 грн.

Вимоги позивача за зустрічним позовом не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Звертаючись із зустрічним позовом до суду, відкрите акціонерне товариство "Одеський олійножировий комбінат" вважає недійсним договір про виготовлення продукції № 25/44 від 12.01.09р. посилаючись на те, що у даному договорі не було передбачено найменування, асортимент та ціну продукції, а специфікації до договору взагалі підписані не були. На думку позивача за зустрічним позовом, зміст такого договору суперечить актам цивільного законодавства в частині відсутності в договорі істотних умов.

          Відповідно п. 2 ст.180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом юрядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

          Згідно п. 3 ст. 189 ГК України при укладанні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

          За змістом п. 2 ст. 189 ГК України ціна є істотною умовою господарського договору.

          Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

          Пунктом п.1.2. договору № 25/44 від 12.01.09р. передбачено, що асортимент, ціна та найменування продукції зазначається у Специфікаціях та рахунках-фактурах на кожну окрему партію продукції, що оформляється додатками та є невід"ємною частиною договору.

                    У зв"язку з тим, що відповідачу були виставлені рахунки-фактури, в яких обов'язково остаточно зазначається найменування, кількість та ціна продукції, на підставі яких ВАТ «Одеський олійножировий комбінат» перераховував кошти на рахунок ТОВ "ІтаК", а також, те, що відповідачем були підписані видаткові накладні і надані довіреності при отриманні продукції, то слід вважати, що між сторонами було досягнуто згоди по всіх суттєвих умовах даного договору, бо прийнявши продукцію та частково розрахувавшись за неї відповідач тим самим погодився з асортиментом, кількістю та вартістю продукції, чим виявив бажання бути пов'язаним за даним договору з усіма наслідками, що з цього випливають, в тому числі повністю за неї розрахуватись, але цього зроблено не було.

           До того ж, з матеріалів справи вбачається, що ВАТ «Одеський олійножировий комбінат» 02.04.09р. надіслав на адресу ТОВ "ІтаК" лист за № 05-15/634, в якому позивач по зустрічній позовній заяві визнав суму заборгованості та зобов"язався її погасити.

          Крім цього, 13.04.2009р. позивачем по зустрічній позовній заяві було підписано акт звірки взаємних розрахунків, яким повністю підтвердив свою заборгованість.

За вимогами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. (ст. 43 ГПК України).

Таким чином, процесуальним законодавством на позивача за зустрічним позовом покладений обов’язок доведення суду тих обставин на які він посилається, у спосіб, визначений законом, зокрема, виходячи з предмету спору, обставин, що свідчать про невідповідність оспорюваної угоди вимогам закону.

Під час розгляду справи позивачем за зустрічним позовом не надано жодного доказу, який б свідчив про невідповідність оспорюваної угоди вимогам закону.

За таких підстав в задоволенні зустрічного позову відкритого акціонерного товариства "Одеський олійножировий комбінат" до товариства з обмеженою відповідальністю "ІтаК" про визнання договору про виготовлення продукції № 25/44 від 12.01.09р. недійсним з моменту укладення - слід відмовити повністю.

Витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу віднести за рахунок відповідача за первісним позовом, відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити повністю.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Одеський олійножировий комбінат" (65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 16, код ЄДРПОУ 00376509) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІтаК" (02660, м. Київ, вул. Червоноткацька, 44, код ЄДРПОУ 16476839) суму основного боргу 85 000 грн., пеню 4 370, 70 грн., 3% річних 587, 16 грн., інфляційні збитки 976, 13 грн., державне мито 944, 00 грн. та 312, 50 грн. за ІТЗ судового процесу.

3. В задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства "Одеський олійножировий комбінат" до товариства з обмеженою відповідальністю "ІтаК" про визнання договору про виготовлення продукції № 25/44 від 12.01.09р. недійсним з моменту укладення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 12.10.2009 року.

Головуючий -

Суддя -                                                                                Літвінов С. В.

Суддя -                                                                                 Цісельський О. В.