Постанова № 65185879, 09.03.2017, Кам’янський районний суд Запорізької області (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд Запорізької області)

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №319/241/17

Провадження №3/319/52/2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2017 року смт. Більмак

Суддя Куйбишевського районного суду Запорізької області Ходько В.М., розглянувши матеріали, які надійшли від сектору Більмацького ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

за ч.3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), -

В С Т А Н О В И В :

24.02.2017 року об 20 год. 15 хв., ОСОБА_1 керував моторолером "Муравей" б/н по вул. Вороніна в смт. Більмак, Більмацького району, Запорізької області в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджено висновком медичного огляду № 9, чим порушив вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не зявився, про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином, про що свідчить підпис в протоколі про адміністративне правопорушення, про причини неявки суд не повідомив, тому суд визнає його неявку неповажною та вважає можливим розглянути справу за його відсутності.

Вивчивши всі обставини справи, вважаю, що винність ОСОБА_1 підтверджується зібраною та дослідженою у суді сукупністю доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 172786 від 24.02.2017 року; висновком щодо результатів медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, за результатами якого встановлено, що у ОСОБА_1 вміст алкоголю у видихуваному повітрі складає 0,56 проміле; довідками бази даних підсистеми "Адмінпрактика" про архів порушень; та поясненнями ОСОБА_1 наданими в протоколі про адміністративне правопорушення.

Судом встановлено, що постановами Куйбишевського районного суду Запорізької області від 31.08.2016 року та 20.09.2016 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 та ч.3 ст. 130 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки та 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 років відповідно.

Оцінюючи в сукупності зібрані та досліджені докази, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.130 КУпАП, яке полягає в керуванні транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства", Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Відповідно до п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" - позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст.122, ст. 122-2, ч. 3 ст.123, статтями 124 і 130 КУпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала. Оплатне вилучення транспортного засобу може бути допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність ч. 6 ст.121, ч. 2 та 3 ст.130 КУпАП. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.

Відповідно до матеріалів справи про адміністративне правопорушення транспортний засіб, яким керував ОСОБА_2 йому не належить, тому, з урахуванням наведеного, суд не може накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1, суд враховує характер вчиненого правопорушення, дані про його особу, що він ніде не працює, неодноразово притягувався за адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність та приходить до висновку про накладення на винного адміністративного стягнення в межах санкції ч.3 ст. 130КУпАП, а саме у виді штрафу, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним подібних правопорушень в майбутньому, без позбавлення права керувати транспортними засобами оскільки ОСОБА_1 вже позбавлений такого права.

Окрім цього, з ОСОБА_1 на користь держави, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.36, 40-1, ч.2 ст. 130, ст.ст. 124, 283, 284 КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.130 та ст.124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 2 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн. 00 коп. (розрахунковий рахунок 31113106700152, "Адміністративні штрафи та інші санкції" код платежу 21081100, одержувач Державний бюджет Більмацького району Запорізької області, банк одержувача ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 3789224), який підлягає сплаті не пізніше, як через п'ятнадцять днів з дня вручення копії постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, без позбавлення права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Розяснити ОСОБА_1, що згідно ст. 308 КУпАП в порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушень, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в сумі 320 (триста двадцять) грн. 00 коп., перерахувавши кошти на р/р 31215256700001, отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби у м. Києві, код банку отримувача: 820019, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції Куйбишевський районний суд Запорізької області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим або його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги та може бути звернута до виконання протягом трьох місяців.

Суддя: В.М.Ходько