Рішення № 6518444, 01.10.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" жовтня 2009 р.Справа № 31/87-09-2787 Позивач: ТОВ „Східно-Українське промислове товариство” Відповідач: ДП „Одеська залізниця”

про стягнення 739 073 грн. 40 коп.

Суддя господарського суду

Одеської області Лєсогоров В.М.

В засіданні приймали участь представники:

від позивача: Войлов В.В.

від відповідача: Кіташевський Д.А. (11.08.2009 року була присутня Клочко Н.В.)

Суть спору: про стягнення заборгованості по договору в сумі 739 073 грн. 40 коп. з урахуванням основного боргу, інфляційних, 3% річних, пені.

Представник позивача позов підтримав.

Представник відповідача позов не визнав.

Матеріалами справи встановлено:

02.10.2008 року за № ОД/НКВ-08-1350 НЮ сторони уклали договір, відповідно до умов якого позивач зобовґязався поставити відповідачу товар відповідно до специфікації, а відповідач зобовґязався оплатити товар. Предметом поставки є обладнання сигналізації, централізації та блокування для будівництва електричної сигналізації на ст. Арциз Одеської залізниці. Датою поставки товару вважається дата підписання накладної і акту прийому –передачі. Загальна ціна поставки складає 605340 грн. Відповідач оплачує кожну прийняту партію товару не пізніше 30 банківських днів після підписання акту прийому –передачі. За прострочення оплати товару відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Специфікацією до вказаного договору сторони передбачили поставку товару на суму 605340 грн.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу весь обумовлений договором товар 31.10.2008 року, та 04.11.2008 року на загальну суму 605340 грн., що підтверджено накладними та актами.

Відповідно до ст. 193 ГК України - суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач за поставлений товар з позивачем не розрахувався і його заборгованість становить 605340 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Прострочення оплати почалося: по поставці від 31.10.2008 року з 13.12.2008 року та по поставці від 04.11.2008 року з 17.12.2008 року.

У звґязку з простроченням виконання відповідачем грошового зобовґязання щодо оплати позивач нарахував пеню в сумі 67218 грн. 45 коп. Пеня нарахована по кожній поставці окремо за загальний період з 15.12.2008 року по 01.06.2009 року.

Перевіривши розрахунок пені суд встановив його помилковість.

Правильною є пеня в сумі 67201 грн. 10 коп. Пеня перевірена по кожній поставці окремо за загальний період з 15.12.2008 року по 01.06.2009 року.

Перевіряючи розрахунок пені суд виходив з приписів: Розділу V ЦК України - СТРОКИ ТА ТЕРМІНИ. ПОЗОВНА ДАВНІСТЬ; ст. 232 ГК України; терміну та строку прострочення виконання грошового зобов’язання; переривання перебігу строку позовної давності; облікових ставок НБУ в подвійному розмірі; Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

У звґязку з простроченням виконання відповідачем грошового зобовґязання щодо оплати позивач нарахував 3% річних на суму 8402 грн. 31 коп. 3% річних нараховані по кожній поставці окремо за загальний період з 15.12.2008 року по 01.06.2009 року.

Перевіривши розрахунок 3% річних суд встановив його правильність.

Перевіряючи розрахунок 3% річних суд виходив з приписів: Розділу V ЦК України - СТРОКИ ТА ТЕРМІНИ. ПОЗОВНА ДАВНІСТЬ; терміну та строку прострочення виконання грошового зобов’язання; переривання перебігу строку позовної давності; ст. 625 ЦК України.

У звґязку з простроченням виконання відповідачем грошового зобовґязання щодо оплати позивач нарахував інфляційні в сумі 58112 грн. 64 коп. з грудня 2008 року по травень 2009 року включно.

Перевіривши розрахунок інфляційних суд встановив його помилковість.

Правильними є інфляційні в сумі 57566 грн. 73 коп. Інфляційні перевірені по кожній поставці окремо, і підлягають нарахуванню по поставці від 31.10.2008 року за період з грудня 2008 року по травень 2009 року включно та по поставці від 04.11.2008 року за період січень - травень 2009 року включно. Підстав для нарахування інфляційних по поставці від 04.11.2008 року за грудень 2008 року немає, оскільки прострочення оплати цієї поставки почалося з 17.12.2008 року (інфляційні за певний місяць можуть бути нараховані якщо прострочення оплати почалося до 15 числа місяця включно).

Перевіряючи розрахунок інфляційних суд виходив з приписів: Розділу V ЦК України - СТРОКИ ТА ТЕРМІНИ. ПОЗОВНА ДАВНІСТЬ; ст. 625 ЦК України; терміну та строку прострочення виконання грошового зобов’язання; переривання перебігу строку позовної давності; листа Верховного суду України № 62-97р від 03.04.1997 року „Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ”.

Загальна сума до стягнення складає 738510 грн. 14 коп. (основна заборгованість, пеня, 3% річних, інфляційні), що зумовлює часткове задоволення позову.

Судові витрати у справі по держмиту та за ІТЗ судового процесу покладаються на сторони пропорційно задоволеної вимоги.

Відповідно до ст. 46 ГПК України - державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. В разі збільшення розміру позовних вимог недоплачена сума державного мита доплачується чи стягується згідно з новою ціною позову.

Відповідно до ст. 84 ГПК України - в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами.

В даному випадку позивач мав сплатити держмито в сумі 7390 грн. 73 коп. Фактично сплачено позивачем держмито в сумі 7227 грн. 29 коп. Недоплата складає 163 грн. 44 коп. При пропорційному розподілі між сторонами витрат по держмиту на відповідача приходиться сума 7385 грн. 09 коп. та на позивача 5 грн. 64 коп. Фактично сплачена позивачем сума по держмиту 7227 грн. 29 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Таким чином з недоплаченої позивачем суми держмита 163 грн. 44 коп., підлягає стягненню в доход державного бюджету України з відповідача 157 грн. 80 коп. та з позивача 5 грн. 64 коп.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ДП „Одеська залізниця” код 01071315 (м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19) на користь ТОВ „Східно-Українське промислове товариство” код 32065179 (м. Луганськ, вул. Комісара Санюка, 50) - 738510 грн. 14 коп., 7 227 грн. 29 коп. по держмиту, 312 грн. 26 коп. за ІТЗ судового процесу.

Стягнути з ДП „Одеська залізниця” код 01071315 (м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19) в доход державного бюджету України 157 грн. 80 коп. по держмиту.

В іншої частині в задоволенні позову –відмовити.

Стягнути з ТОВ „Східно-Українське промислове товариство” код 32065179 (м. Луганськ, вул. Комісара Санюка, 50) в доход державного бюджету України 5 грн. 64 коп. по держмиту.

Покласти на ТОВ „Східно-Українське промислове товариство” фактично понесені судові витрати у справі за ІТЗ судового процесу в сумі 24 коп.

Рішення набуває законної сили з 13.10.2009 р.

Суддя