Вирок № 65182620, 24.02.2017, Старобільський районний суд Луганської області

24.02.2017

ЄУН 431/5713/16-к

Провадження № 1-кп/431/50/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2017 року. Старобільський районний суд

Луганської області

у складі: головуючого - судді Озерова В.О.,

за участю: секретаря Дубініної О.О.,

прокурора Стародубцевої О.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Старобільського районного суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Піщане Старобільського району Луганської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, раніше не судимого, офіційно не працюючого, проживаючого на АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

встановив:

Органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення за наступних обставин.

На початку липня 2014 року, приблизно о 01 годині, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись на території подвір'я на АДРЕСА_2, побачив дорожній велосипед фірми виробника «Mustang» моделі «Sport». Усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 скоїв крадіжку вищевказаного велосипеда, вартістю 975 грн. 60 коп., який належав на праві власності ОСОБА_2 Викраденим майном розпорядився на свій розсуд.

Дії ОСОБА_1 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину визнав повністю, не заперечував таємного викрадення чужого майна за обставин, викладених віще. Щиросердечно кається у вчиненому кримінальному правопорушенні.

30 листопада 2016 року між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст. 471 КПК України, яку сторони просять розглянути та затвердити.

Згідно угоди про примирення, потерпіла ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткований мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 грн.

Враховуючи те, що потерпіла та обвинувачений досягли угоди про примирення, підписали її, причому обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин, та між сторонами досягнута домовленість про призначення обвинуваченому покарання, суд розглядає кримінальне провадження з обвинувальним актом відповідно до положень ст. ст. 468-475 КПК України та, розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч. 1 ст. 469 КПК України, угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора, судді).

Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Згідно ч. 5 ст. 469 КПК України, укладення угоди про примирення може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, яке, згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Обвинувачений ОСОБА_1 заявив суду, що він цілком розуміє наслідки укладення угоди про примирення.

Судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення. Обвинувачений зможе реально виконати взяті на себе, відповідно до угоди, зобов'язання.

Потерпіла цілком розуміє наслідки затвердження даної угоди, що визначені в п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України, а саме, що наслідком укладення та затвердження угоди про примирення для неї, як потерпілої, є обмеження права оскарження вироку, згідно з положеннями ст. ст. 394, 424 цього Кодексу, та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

Суд переконався в добровільності укладення сторонами угоди про примирення, тобто, що укладена угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дій будь-яких інших обставин, ніж ті, які передбачені в угоді.

Узгоджені сторонами (потерпілою та обвинуваченим) вид та міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, та заявлені в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України, тобто, умови даної угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим відповідають вимогам діючого кримінально-процесуального та матеріального законодавства.

Прокурор у судовому засіданні вважала, що зміст угоди про примирення відповідає положенням діючого законодавства та підлягає затвердженню, а заявлене клопотання щодо постановлення вироку на підставі угоди, задоволенню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що угоду про примирення між потерпілою та обвинуваченим належить затвердити, а ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, з призначенням останньому узгодженої сторонами міри покарання.

У відповідності до ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення товарознавчої експертизи № 144-89/7 від 29 липня 2015 року.

Питання про речові докази по справі вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 350, 369, 370, ч. 2 ст. 373, 374, 468-476, ч. 3 ст. 394, 395 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду про примирення, укладену 30 листопада 2016 року між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткований мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. (одержувач: державний бюджет Старобільського району, р/р 31114106700331, код 21081100 в ГУДКСУ Луганської області, МФО 804013, ідентифікаційний код 37858396).

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 у виді особистої поруки залишити без зміни до набрання вироку чинності.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати в сумі 537 грн. 60 коп. за проведення товарознавчої експертизи № 144-89/7 від 29 липня 2015 року (одержувач процесуальних витрат: УДКСУ у Старобільському районі/Старобільський район/24060300, рахунок № 31116115700331, МФО 804013, банк ГУДКСУ у Луганській області, ідентифікаційний код 37858396).

Речові докази: дорожній велосипед фірми виробника «Mustang» моделі «Sport», який знаходиться під охоронною розпискою у потерпілої ОСОБА_2, повернути останній.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Луганської області через Старобільський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Озеров В.О.