Рішення № 6518224, 18.09.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2009 р. Справа № 2-502/2007-15-25/299-07-8585

Господарський суд Одеської області у складі: судді В.С. Петрова

При секретарі М.Д. Стойковій

За участю представників:

від позивача не зявився,

від відповідачів:

1)ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_1,

2) ОСОБА_3 - не зявився,

3) ТОВ „Афіна-П” - не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю „Афіна-П” про скасування установчого договору, визнання статуту ТОВ „Холод-люкс” недійсним та таким, що не відповідає вимогам закону в частині зміни складу засновників, визнання розірваним усного договору на управління частками в статутному фонді ТОВ „Холод-люкс”,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2004року ОСОБА_4 звернулась до Могилів-Подільського місцевого суду Вінницької області з позовною заявою до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про визнання права власності на частку у статутному фонді ТОВ „Холод-люкс” та визнання розірваним договору на управління частками в статутному фонді ТОВ „Холод-люкс” між позивачем та відповідачами.

В ході розгляду справи позивач змінив позовні вимоги та просив суд визнати договір доручення на управління частками у статутному фонді ТОВ „Холод-люкс” неукладеним та визнання права власності на 30 часток майнового комплексу ТОВ „Холод-люкс”.

Рішенням Могилів-Подільського місцевого суду Вінницької області від 26лютого 2004року у справі №2-2004 (а.с. 94 т. 1) позов ОСОБА_4 задоволено частково, а саме: визнано за ОСОБА_4 право власності на 30 часток майна в сумі 20672 грн. в статутному фонді ТОВ „Холод-люкс”, які були передані нею в управління засновникам ОСОБА_1 та ОСОБА_3

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 19травня 2004року у справі № 940 (а.с. 128 т. 1) вказане рішення Могилів-Подільського місцевого суду Вінницької області від 26.02.2004 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області.

В ході нового розгляду справи позивач змінив позовні вимоги та просив суд визнати за ним право власності на 30 часток у статутному фонді ТОВ „Холод-люкс”, визнати установчий договір ТОВ „Холод-люкс” від 07.07.1998 р. недійсним, а договір на управління 30 частками у статутному фонді ТОВ „Холод-люкс” від 03.07.1998 р. між позивачем та відповідачами розірваним.

У вересні 2004 р. ОСОБА_1 звернувся до Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу 28 часток у статутному фонді товариства дійсним та визнання права власності на 28 часток у статутному фонді ТОВ „Холод-люкс” на суму 19294 грн.

Рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 04.10.2004 р. (а.с. 208-215 т. 1) в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено та визнано дійсним правочин з купівлі-продажу 28 часток у статутному фонді ТОВ „Холод-люкс” і визнано право власності на 28 часток у статутному фонді ТОВ „Холод-люкс” на суму 19294 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 17грудня 2004року (а.с. 251-257) рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 04.12.2004 р. залишено без змін.

Ухвалою Верховного суду України від 01.03.2006 р. (а.с. 273-274 т. 1) рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 04.10.2004 р. та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 17.12.2004 р. скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 20.07.2006 р. (а.с. 41 т. 2) залишено без задоволення заяву ОСОБА_4 про направлення справи за підсудністю на розгляд суду першої інстанції за первісним позовом в Могилів-Подільський міськрайсуд.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 09листопада 2006року (а.с. 89-92 т. 2) ухвалу Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 20.07.2006 р. (суддя Цибульський О.Є.). залишено без змін.

Ухвалою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 24.01.2007 р. (а.с. 122 т. 2) справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про визнання права власності на 30 часток у статутному фонді ТОВ „Холод-люкс”, визнання недійсним установчого договору та розірвання договору на управління часткою в статутному фонді ТОВ „Холод-люкс” та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання правочину дійсним та визнання права власності на частку в статутному фонді ТОВ „Холод-люкс” прийнято до провадження судді Мурованокуриловецького районного суду Тучинської Н.В. та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Позивач в ході розгляду справи змінив позовні вимоги, про що свідчить заява про зміну позовних вимог від 11.04.2007 р. (а.с. 155-157 т. 2), згідно якої позивач просив суд скасувати установчий договір ТОВ „Холод-люкс” від 07.07.1998 р., визнати недійсним та таким, що не відповідає вимогам Закону України „Про господарські товариства”, статут ТОВ „Холод-люкс” в частині зміни складу засновників, визнати розірваним усний договір на управління частками у статутному фонді ТОВ „Холод-люкс” від 03.07.1998 р. між позивачем та відповідачами. В обґрунтування уточнених позовних вимог позивач послався на наступне.

Позивачем було набуто право власності на 30 часток ТВ та КП „Гермес” у формі ТОВ шляхом викупу 24.10.1997 р. даних часток у співзасновників вказаного товариства. В подальшому між позивачем та ОСОБА_1 і ОСОБА_3 03.07.1998 р. було укладено договір управління 30 частками у статутному фонді ТОВ „Холод-люкс”, відповідно до якого позивачем передані в управління вказаних осіб 30 часток статутного фонду ТОВ „Холод-люкс” загальною вартістю 20 672 грн., а саме 28 часток - ОСОБА_1 та 2 частки - ОСОБА_3. Саме у зв'язку з укладенням вказаного договору ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були включені до складу учасників ТОВ „Холод-люкс”. В результаті порушень ОСОБА_1 умов вищевказаного договору управління 30 частками у статутному фонді ТОВ „Холод-люкс”, позивач, посилаючись на вимоги ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України, вважає, що даний договір повинен бути розірваний судом. Разом з тим позивач вказує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були включені до складу учасників ТОВ „Холод-люкс” безпідставно, внаслідок помилки, що має істотне значення. При цьому позивач вказує, що не мала намір відчужувати свої частки у статутному фонді товариства відповідачам - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 У звязку з цим, за твердженнями позивача, включення відповідачів в установчий договір та статут товариства є безпідставним, тому що відповідачі не були співзасновниками товариства і не набули прав учасників спільної часткової власності. Так, вказане підтверджується відображенням в установчих документах того факту, що ТОВ „Холод-люкс” створено шляхом перейменування колективного ТВ та КП „Гермес” у формі ТОВ, а також тим, що статутний фонд не збільшувався за рахунок внесків відповідачів. Таким чином, на думку позивача, зміни до установчих документів товариства були внесені без законних на те підстав, тому оспорюваний установчий договір не відповідає вимогам закону про багатосторонні угоди, що є підставою для визнання його недійсним згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Зазначена заява про зміну позовних вимог була надіслана судом відповідачам по справі - ОСОБА_1 та ОСОБА_3, що підтверджується супровідним листом в.о. голови Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області Тучинської Н.В. від 13.04.2007 р. (а.с. 163 т. 2).

Ухвалою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області (суддя Тучинська Н.В.) від 21.05.2007 р. (а.с. 180 т. 2) справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про визнання статуту ТОВ „Холод-люкс” в частині зміни складу засновників недійсним та визнання усного договору на управління частками в статутному фонді ТОВ „Холод-люкс” від 03.07.1998 р. розірваним та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання правочину дійсним та визнання права власності на 28 часток у статутному фонді ТОВ „Холод-люкс” направлено за підсудністю до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 08 червня 2007 року (а.с. 201 т. 2) справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про визнання договору доручення на управління частками в статутному фонді ТОВ „Холод-люкс” розірваним і визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання правочину дійсним та визнання права власності на 28 часток у статутному фонді ТОВ „Холод-люкс” прийнято до провадження судді Вітковського С.В.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.10.2007 р. залишено без змін ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 09.11.2006 р. у справі № 2-502/2007 (2-113/2006), якою залишено без задоволення заяву ОСОБА_4 про направлення справи за підсудністю на розгляд суду першої інстанції за первісним позовом в Могилів-Подільський міськрайсуд, а справу направлено для розгляду до господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.11.2007 р. справу № 2-502/2007 прийнято до провадження судді Малярчук І.А., присвоєно справі № 2-502/2007-25/299-07-8585 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Розпорядженням в.о. голови суду від 04.02.2008 р. у звязку з закінченням повноважень судді господарського суду Одеської області Малярчук І.А. справу № 2-502/2007-25/299-07-8585 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Петрову В.С.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.02.2008 р. справу № 2-502/2007-25/299-07-8585 прийнято до провадження судді Петрова В.С., присвоєно справі № 2-502/2007-15-25/299-07-8585 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.04.2008 р. залучено до участі у справі № 2-502/2007-15-25/299-07-8585 в якості відповідача по первісному та зустрічному позовам Товариство з обмеженою відповідальністю „Холод-люкс”.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.12.2008 р. провадження у справі № 2-502/2007-15-25/299-07-8585 припинено в частині зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та Товариства з обмеженою відповідальністю „Холод-люкс” про визнання правочину дійсним та визнання права власності на частку в статутному фонді ТОВ „Холод-люкс”.

12.01.2009 р. ОСОБА_4 звернулась до суду з касаційною скаргою на ухвалу господарського суду Одеської області від 19.12.2008 р. по справі № 2-502/2007-15-25/299-07-8585.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 12.01.2009 р. провадження у справі № 2-502/2007-25/299-07-8585 було зупинено до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги фізичної особи ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду Одеської області від 19.12.2008 р.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.04.2009 р. по справі № 2-502/2007-25/299-07-8585 касаційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Одеської області від 19.12.2008 р. по справі № 2-502/2007-15-25/299-07-8585 - без змін.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.08.2009 р. провадження у справі № 2-502/2007-15-25/299-07-8585 поновлено у звязку з усуненням обставин, які зумовили зупинення провадження у справі, розгляд справи призначено в засіданні суду на 14.08.2009 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.08.2009 р. розгляд справи № 2-502/2007-15-25/299-07-8585 було відкладено на 07.09.2009 р. у звязку з заявленим позивачем клопотанням про відкладення розгляду справи та неявкою в засідання суду представників позивача та відповідачів ОСОБА_3 та ТОВ „Холод-Люкс”.

01.09.2009 р. до господарського суду надійшло клопотання від відповідача ОСОБА_1 про заміну відповідача ТОВ „Холод-Люкс” на належного ТОВ „Афіна-П”, оскільки до установчих документів ТОВ „Холод-Люкс” були внесені зміни, відповідно до яких було змінено місцезнаходження товариства (замість адреси: Вінницька область, м. Могилів-Подільський, вул. Пушкінська, 15, вказано нову адресу: м. Одеса, вул. Бугаївська, 15) та назву товариства на ТОВ „Афіна-П”.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.09.2009 р. по справі № 2-502/2007-15-25/299-07-8585 замінено відповідача ТОВ „Холод-Люкс” на його правонаступника - ТОВ „Афіна-П”, розгляд справи відкладено на 18.09.2009 р. та зобовязано позивача уточнити позовні вимоги з урахуванням передбачених законом способів захисту порушених прав та із зазначенням редакції статуту, щодо якого заявлено вимогу про визнання недійсним; надати докази в обґрунтування заяви про зміну позовних вимог від 11.04.2007 р., зокрема, щодо помилкового укладення установчого договору.

Позивач у судове засідання не зявився, витребувані документи суду не надав, у звязку з чим зясувати, які конкретно ним заявлені вимоги, є неможливим, адже позовні вимоги в останнє були викладені в заяві про зміну позовних вимог від 11.04.2007 р. (а.с. 155-157 т. 2), тобто зі спливом 2,5 років. За таких обставин, судом розглядаються позовні вимоги в редакції вказаної заяви про зміну позовних вимог.

Відповідач - ОСОБА_1 проти задоволення позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. 28-31 т. 3) та у запереченнях на позов (а.с. 82-86 т. 4). При цьому представник відповідача у судовому засіданні підтримав заперечення щодо уточнених позовних вимог, посилаючись на їх неправомірність, а також на пропущення позивачем строку позовної давності для звернення до суду з такими позовними вимогами.

Відповідач ОСОБА_3 не надав відзив на уточнені позовні вимоги, також відповідач не зявився у судові засідання.

Відповідач ТОВ „Афіна-П” відзив на уточнені позовні вимоги не надав, до того ж представник відповідача у судові засідання не зявився, у звязку з чим зясувати його думки стосовно заявлених уточнених вимог не уявляється можливим.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників відповідача, господарський суд встановив наступне.

Рішенням зборів засновників колективного торгово-виробничого та комерційного підприємства „Гермес” у формі товариства з обмеженою відповідальністю від 19.10.1997 року був затверджений статут вказаного підприємства (а.с. 46-52 т. 1), який зареєстровано в Могилів-Подільському виконкомі міської ради народних депутатів за № 340-р від 22.10.1997 р. Як вбачається з вказаного статуту, колективне торгово-виробниче та комерційне підприємство „Гермес” у формі товариства з обмеженою відповідальністю створено відповідно до Указу Президента України від 04.03.1992 року „Про приватизацію майна державних підприємств (малу приватизацію)” у процесі приватизації шляхом викупу на конкурсній основі державного торгово-виробничого та комерційного підприємства „Гермес” товариством покупців з числа членів трудового колективу, які перемогли у конкурсі та стали співвласниками викупленого майнового комплексу. Засновниками підприємства виступили члени товариства покупців (32 особи), перелік яких наведено у п. 1.4 вказаного статуту. Статутний фонд підприємства становить 22050 грн., що складає ціну придбання майнового комплексу в процесі приватизації; частки всіх засновників рівні і складають по 689 грн. (п. 5.2 статуту).

При цьому належність цілісного майнового комплексу торгово-виробничого та комерційного підприємства „Гермес” Товариству покупців трудового колективу торгово-виробничого та комерційного підприємства „Гермес” на момент створення Колективного торгово-виробничого та комерційного підприємства „Гермес” у формі ТОВ підтверджено свідоцтвом про власність № 24 від 15.12.1995 р.(а.с. 42 т. 1).

24 жовтня 1997 року торгово-виробничим та комерційним підприємством „Гермес”, від імені якого діяла ОСОБА_4 як головний бухгалтер підприємства, були викуплені у засновників цього підприємства 31 частку статутного фонду товариства, що підтверджується видатковими касовими ордерами від 24.10.1997 р. (а.с. 26-41 т. 1) та відомістю на видачу грошових коштів з підписами засновників підприємства (а.с. 25 т. 1). Як вказує відповідач - ОСОБА_1, викуп зазнаних часток було здійснено за рахунок його коштів за умови подальшої переуступки йому даних часток як власнику.

29 жовтня 1997 року ОСОБА_4 та ОСОБА_6 уклали установчий договір про створення товариства з обмеженою відповідальністю (а.с. 43-45 т. 1), згідно умов якого засновниками створено ТОВ „Торгово-виробниче та комерційне підприємство „Гермес” шляхом обєднання їх грошових коштів. Статутний фонд товариства склав 22050 грн., з яких 21361 грн. частка ОСОБА_4, 689 грн. частка ОСОБА_6 (п. 7 договору), при цьому в п. 15 вказаного договору сторони передбачили, що ОСОБА_4 належить 31 голос, а ОСОБА_6 1 голос. У звязку з цим до статуту Колективного торгово-виробничого та комерційного підприємства „Гермес” у формі ТОВ були внесені зміни стосовно складу засновників, керівного органу товариства та часток засновників (а.с. 53, 56 т. 1), зареєстровані розпорядженнями виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради народних депутатів Вінницької області від 22.10.1997 р. № 340-р (а.с. 54 т. 1) та від 04.02.1998 р. № 33-р (а.с. 55 т. 1) відповідно.

03 липня 1998 року засновниками Колективного торгово-виробничого та комерційного підприємства „Гермес” у формі ТОВ були проведені збори (протокол № 7, а.с. 6-8 т. 1), на яких було вирішено:

- ввести до складу засновників підприємства ОСОБА_3 та ОСОБА_1,

- задовольнити заяву ОСОБА_4 про переуступку своїх 28 часток статутного фонду товариства і відповідно 28 голосів ОСОБА_1 та 2 часток статутного фонду товариства і відповідно 2 голосів ОСОБА_3, а також заяву ОСОБА_6 про виключення його зі складу засновників товариства з переуступкою своєї частки статутного фонду ОСОБА_4 та 1 голосу;

- в установчий договір товариства внести відповідні зміни стосовно складу засновників: ОСОБА_1 28 часток/28 голосів, ОСОБА_3 2 частки/2 голоси, ОСОБА_4 2 частки/2 голоси;

- затвердити нову назву товариства: ТОВ „Холод-люкс”;

- затвердити нову редакцію установчого договору та статут ТОВ „Холод-люкс” та ін.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.07.1998 р. ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 уклали установчий договір про створення товариства з обмеженою відповідальністю „Холод-люкс” (а.с. 9-12 т. 1), виступаючи як співзасновники товариства, при цьому внески учасників не рівні і складають: ОСОБА_4 6,25%, ОСОБА_3 6,25%, ОСОБА_1 87,5%.

Статут ТОВ „Холод-люкс” (а.с. 13-18 т. 1), затверджений рішенням зборів учасників товариства від 03.07.1998 р., був зареєстрований виконкомом Могилів-Подільської міської ради народних депутатів Вінницької області за № 267-р від 04.08.1998 р. Як зазначено в статуті ТОВ „Холод-люкс”, учасниками товариства є: ОСОБА_4 з 2 частками у статутному фонді товариства (6,25%), ОСОБА_3 з 2 частками у статутному фонді товариства (6,25%) та ОСОБА_1 з 28 частками у статутному фонді товариства (87,5%).

Як зясовано судом, в подальшому рішенням загальних зборів 19.04.2005 р. (протокол № 1/6) було вирішено виключити зі складу учасників ТОВ „Холод-люкс” ОСОБА_1, у звязку з чим були внесені зміни до установчих документів ТОВ „Холод-люкс” та затверджено нову редакцію статуту товариства (а.с. 32-37 т. 4). Державну реєстрацію зазначених змін було здійснено 17.05.2005 р., номер запису 11781050001000046.

03.06.2005 р. на підставі протоколу № 1 від 19.04.2005 р. проводиться державна реєстрація змін до установчих документів ТОВ „Холод-Люкс” (номер запису 11781050002000046), зокрема, зареєстровано нову редакцію статуту ТОВ„Холод-люкс” (а.с. 22-31 т. 4), відповідно до якого єдиним учасником товариства є ОСОБА_1, вклад якого становить 100% статутного фонду зазначеного товариства. До того ж, як вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ № 710375 від 12.12.2008 р. стосовно ТОВ „Холод-люкс”, код ЄДРПОУ 13318071 (а.с. 87-94 т.4), виконавчим комітетом Могилів-Подільської міської ради Вінницької області 15.12.2005 року була проведена державна реєстрація змін до установчих документів товариства, про що зроблено запис за № 1178105 0006 000046. Як встановлено судом, згідно цих змін було змінено назву товариства на ТОВ „Афіна-П”. Так, як вбачається зі статуту ТОВ „Афіна-П” (код ЄДРПОУ 13318071) в редакції 2005 року (а.с. 38-45 т. 4), ТОВ „Холод-люкс” змінило свою назву на ТОВ „Афіна-П”, учасником якого є ОСОБА_1, вклад якого становить 100% статутного фонду зазначеного товариства, який складає 33200 грн.

14.12.2006р. на підставі рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду від 21.09.2006 р. скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ „Холод- люкс” (номер запису про скасування 11781090007000046), відповідно до яких ОСОБА_1 С.М. було виключено зі складу засновників товариства. 28.03.2007 р. проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ „Афіна-П” (номер запису 11781050008000046), зокрема, зареєстровано нову редакцію статуту ТОВ „Афіна-П” 2007 року (а.с. 48-58 т. 4), в якому зазначено, що товариство створено в результаті перетворення ТОВ „Холод-люкс” та є його правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обовязків. Відповідно до цієї редакції статуту змінено місцезнаходження товариства останнього з м. Могилів-Подільський Вінницької області, вул. Пушкінська, 15 на м. Одеса, вул. Бугаївська, 35. Отже, як встановлено судом, ОСОБА_1 є повноправним та єдиним учасником ТОВ „Афіна-П” (правонаступник ТОВ „Холод-люкс”). Між тим, як випливає із заяви про зміну позовних вимог від 11.04.2007 р. (а.с. 155-157 т. 2), позивачем оспорюється правомірність включення відповідачів - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 до складу учасників товариства, посилаючись при цьому на порушення ОСОБА_1 усного договору на управління 30 частками у статутному фонді ТОВ „Холод-люкс” від 03.07.1998 р. та на відсутність наміру відчужувати свої частки у статутному фонді товариства.

Разом з тим, в матеріалах справи взагалі відсутні докази укладення 03.07.1998 р. між позивачем та ОСОБА_1 договору на управління 30 частками у статутному фонді ТОВ „Холод-люкс” від 03.07.1998 р. З огляду на наявні в матеріалах справи докази суд доходить до висновку про те, що між сторонами була встановлена домовленість щодо передачі позивачем своїх 28 часток у статутному фонді ТОВ „Холод-люкс” ОСОБА_1 Так, як зазначає ОСОБА_1, за його кошти ОСОБА_4 від імені торгово-виробничого та комерційного підприємства „Гермес” було викуплено у засновників цього підприємства 31 частку статутного фонду підприємства, при цьому відповідач посилається на те. що ним було витрачено понад 34000 доларів США. Зазначені витрати, здійснені ОСОБА_1, підтверджується наявною в матеріалах справи розшифровкою витрат за період з 01.11.1997 р. по 31.08.1998 р. (а.с.174-176 т. 1), де зазначено, що кошти були витрачені на розрахунки з засновниками, на погашення заборгованості ТОВ „Холод-люкс”, і що дані кошти вніс ОСОБА_1 Зазначену розшифровку витрат ствердили своїми підписами засновники ОСОБА_1 ОСОБА_3 та позивач. Також внесення коштів ОСОБА_1 вказані особи підтвердили у звіті директора ТОВ „Холод-люкс” ОСОБА_3 від 05.02.1999 р. за період з 17.10.1997 р. по 29.12.1998 року (а.с.177-179 т. 1).

В подальшому позивачем було передано 28 часток Торгово-виробничого та комерційного підприємства „Гермес” у формі ТОВ ОСОБА_1, який став відповідно учасником цього товариства, перейменованого у ТОВ „Холод-люкс”, що підтверджується нотаріально посвідченою заявою позивача про уступку ОСОБА_1 28 часток Торгово-виробничого та комерційного підприємства „Гермес” у формі ТОВ від 03.07.1998 р. (а.с. 32 т. 3), протоколом зборів засновників колективного Торгово-виробничого та комерційного підприємства „Гермес” у формі ТОВ від 03.07.1998 р., установчим договором про створення ТОВ „Холод-люкс” від 07.07.1998 р. та статутом ТОВ „Холод-люкс” (а.с. 13-18 т. 1).

Із наведених фактичних обставин, підтверджених документально випливає, що між позивачем та ОСОБА_1 було укладено угоду з купівлі-продажу 28 часток Торгово-виробничого та комерційного підприємства „Гермес” у формі ТОВ, хоча дану угоду і не було оформлено письмово, як того вимагали положення ст. 44 чинного на той момент Цивільного кодексу Української РСР.

Відповідно до вимог ст. 46 вказаного кодексу недодержання простої письмової форми, що вимагається законом (стаття 44 цього Кодексу), позбавляє сторони права в разі спору посилатися для підтвердження угоди на показання свідків, а у випадках, прямо зазначених у законі, тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 224 ЦК Української РСР за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Також відповідно до вимог ст. 153 ЦК Української РСР, договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Згідно положень ч. 3 ст. 53 Закону України „Про господарські товариства” в редакції закону від 23.12.1997 р. при передачі частки (її частини) третій особі відбувається одночасний перехід до неї всіх прав та обов'язків, що належали учаснику, який відступив її повністю або частково.

Отже, виходячи з викладеного, між позивачем та ОСОБА_1 було досягнуто згоду по всіх істотних умовах договору купівлі-продажу 28 часток у статутному фонді Торгово-виробничого та комерційного підприємства „Гермес” у формі ТОВ, волевиявлення сторін відповідало їх дійсним намірам по укладенню вказаної угоди та відповідно до ОСОБА_1 перейшли всі права і обов'язки учасника вказаного підприємства.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 128 ЦК Української РСР право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. В даному випадку підтвердженням передачі майна (28 часток статутного фонду) є уступка позивачем вказаних часток статутного фонду товариства ОСОБА_1 згідно її нотаріально посвідченої заяви від 03.07.1998 р. та фактичним прийняттям даних часток статутного фонду товариства ОСОБА_1, про що свідчить установчий договір про створення ТОВ „Холод-люкс” від 07.07.1998 р.

Посилання позивача на факт укладення з відповідачами договору управління 30 частками статутного фонду ТОВ „Холод-люкс” жодним доказом не підтверджене, тоді як в силу вимог діючої на момент передачі позивачем ОСОБА_1 своєї частки у статутному фонді товариства ст. 46 ЦК Української РСР недодержання письмової форми при укладенні угоди тягне за собою можливість доведення існування такої угоди лише за допомогою письмових доказів. При цьому слід зазначити, що установчий договір ТОВ „Холод-люкс” від 07.07.1998 р. та статут товариства, які оспорюються позивачем, були зареєстровані відповідно до вимог законодавства. Посилання позивача на те, що він не мав наміру відчужувати вказані частки статутного фонду ТВ та КП „Гермес” у формі ТОВ та відповідно укладення договору купівлі-продажу не відповідало його внутрішній волі, а тому установчий договір про створення ТОВ „Холод-люкс” від 07.07.1998 р. не відповідає вимогам закону спростовуються письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, зокрема, нотаріально посвідченою заявою позивача про уступку ОСОБА_1 28 часток ТВ та КП „Гермес” у формі ТОВ від 03.07.1998 р. та протоколом № 7 зборів засновників колективного ТВ та КП „Гермес” у формі ТОВ від 03.07.1998 р.

З вказаних підстав суд вважає також необґрунтованими вимоги позивача про визнання недійсним та таким, що не відповідає вимогам Закону України „Про господарські товариства”, статуту ТОВ „Холод-люкс” в частині зміни складу засновників.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає правових підстав для визнання вказаного установчого договору недійсним відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, який почав діяти з 01.01.2004 року, на що позивач наполягав в заяві про зміну позовних вимог, хоча у прохальній частині позивачем заявлено вимогу про скасування установчого договору.

До того ж будь-яких доказів про те, що ОСОБА_4 діяла несвідомо при здійснені правочину з передачі ОСОБА_1 28 часток ТВ та КП „Гермес” у формі ТОВ суду не надано. Як вбачається з вказаного установчого договору (а.с. 9-12 т. 1) ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 досягли згоди з усіх істотних умов при укладенні договору, які визначались ст. 4 Закону України „Про господарські товариства” (що діяв на момент укладення договору), що вони засвідчили своїми підписами в присутності державного нотаріуса. Твердження позивача в заявах по справі, якими уточнювались позовні вимоги, про те, що ОСОБА_1 руйнував основні засоби, відчужував майно, що є порушенням умов установчого договору, судом до уваги не приймаються у звязку з їх недоведеністю.

Крім того, суд погоджується з доводами відповідача ОСОБА_1 про те, що позивачем пропущено строк позовної давності на звернення до суду із заявленими позовними вимогами.

Згідно Прикінцевих положень діючого Цивільного кодексу України, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав та обовязків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ст. 71 Цивільного кодексу Української УРСР, ст. 258 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п. 6 Цивільного кодексу України правила цього Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 71 Цивільного кодексу Української УРСР, ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права.

З огляду на викладене, строк на звернення позивача із заявленими позовними вимогами почався з моменту укладення установчого договору і закінчився 07.07.2001 р., тоді як позов подано до суду ОСОБА_4 у січні 2004 року.

Відповідно до п. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд Одеської області вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4 є необґрунтованими і безпідставними, тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю „Афіна-П” про скасування установчого договору, визнання статуту ТОВ „Холод-люкс” недійсним та таким, що не відповідає вимогам закону в частині зміни складу засновників, визнання розірваним усного договору на управління частками в статутному фонді ТОВ „Холод-люкс” відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Рішення підписано 23.09.2009 р.

Суддя