Рішення № 65181340, 01.03.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1205/17 Справа № 195/872/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Лаченкова О.В.

Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Лаченкової О.В.

суддів - Варенко О.П., Городничої В.С.

при секретарі - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2016 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Виконавчого комітету Володимиріської сільської ради, третя особа Приватний нотаріус Томаківського районного округу Дніпропетровської області про визнання нікчемного заповіту, поновлення строку для прийняття спадщини та визнання права власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2016 року до Томаківського районного суду Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом.

В вересні 2016 року до Томаківського районного суду Дніпропетровської області надійшов зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Виконавчого комітету Володимиріської сільської ради, третя особа Приватний нотаріус Томаківського районного округу Дніпропетровської області про визнання нікчемного заповіту, поновлення строку для прийняття спадщини та визнання права власності на земельну ділянку.

Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2016 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом задоволено.

Визнано за ОСОБА_3, як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4, право власності в порядку спадкування, на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 19,360 га, кадастровий номер 1225483500-01-002-0013, яка розташована на території Кисличуватської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області і належала ОСОБА_4, відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ДП № 058085.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, виконавчого комітету Володимирівської сільської ради, третя особа приватний нотаріус Томаківського районного округу Дніпропетровської області, про визнання нікчемного заповіту, про поновлення строку для прийняття спадщини та про визнання права власності на земельну ділянку, - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2016 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісних позовних вимог та задовольнити позовні вимоги зустрічного позову.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які зявилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 16 червня 2014 року померла ОСОБА_4, що підтверджується актовим записом №116 Відділу РАЦС Томаківського РУЮ у Дніпропетровській області.

Зі смертю ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належну їй на праві приватної власності земельну ділянку площею 19,360 га, яка розташована на території Кисличуватської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області, підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ДП № 058085.

ОСОБА_4 залишила заповіт, який посвідчено секретарем Володимирівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області 17 листопада 2005 року та зареєстровано в реєстрі за № 265, відповідно до якого належну їй на праві власності земельну ділянку залишила ОСОБА_3

ОСОБА_3 звернувся до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на зазначену земельну ділянку, проте приватний нотаріус Томаківського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5, листом за вих. № К-25/02-17 від 20.11.2015 року, відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на зазначене нерухоме майно, так як відсутні правовстановлюючі документи, а саме у нього відсутній оригінал Державного акту на зазначену земельну ділянку належну ОСОБА_4 і місцезнаходження його невідоме, тому нотаріус запропонував йому звернутися до суду для вирішення цього питання.

ОСОБА_2 в порядку ст. 123 ЦПК України звернулася із зустрічним позовом до ОСОБА_3, а також до виконавчого комітету Володимирівської сільської ради, про визнання нікчемного заповіту, про поновлення строку для прийняття спадщини та про визнання права власності на земельну ділянку.

ОСОБА_2 мотивує свій позов тим, що 16.06.2014 року померла її мати, ОСОБА_4, яка на час смерті проживала поряд з нею і була нею похована, про що свідчать довідка Мирівської сільської ради та свідоцтво про смерть 1-КИ № 579562 отримане ОСОБА_2 у відділі ДРАЦС РС Томаківського районного управління юстиції в Дніпропетровській області.

11.12.2014 року вона звернулася в Марганецьку державну нотаріальну контору з заявою про вступ в право спадкування. Однак, у відкритті спадщини ОСОБА_2 нотаріусом було відмовлено, оскільки приватним нотаріусом Томаківського районного нотаріального округу ОСОБА_5 вже була відкрита спадкова справа на право спадкування земельної ділянки за заповітом, який нібито був написаний ОСОБА_4 на імя ОСОБА_3.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, суд першої інстанції дійшов до висновку, що ОСОБА_6 являлася власником зазначеної земельної ділянки,а після її смерті позивач , як спадкоємець за заповітом має право на отримання спадщини навіть при тих обставинах,що відсутній оригінал Державного акта на право приватної власності на землю і місцезнаходження його не відомо.

Однак з таким висновком суду не погоджується судова колегія з наступних підстав.

Викладені обставини та письмові докази свідчать про те, що ОСОБА_4 являлася власником зазначеної земельної ділянки, а після її смерті ОСОБА_3, як спадкоємець за заповітом, має право на отримання спадщини .

Судом встановлено, що спадкова справа за заповітом була відкрита нотаріусом ОСОБА_5Є на ОСОБА_3 після подання останнім дублікату заповіту який був виданий секретарем виконкому Володимирівської сільської ради ОСОБА_7П без свідоцтва про смерть спадкодавця, що порушує п.40 Інструкції. Окрім того сам дублікат містить ряд невідповідностей з самим заповітом що є недопустимим.

Окрім того, відповідно до ст.1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Як вбачається з матеріалів справи, із заявою ОСОБА_3 звернувся до приватного нотаріуса Томаківського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5 про відкриття спадщини, де він вказав на відсутність у померлої на момент відкриття спадщини неповнолітніх дітей,знехтувавши тим, що її донька ОСОБА_8В мала на той час вік 17 років, тим самим позбавив її належної їй за законом обовязкової частини спадщини.

Отже, визнаючи право власності за ОСОБА_3, як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4, право власності в порядку спадкування, на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 19,360 га, кадастровий номер 1225483500-01-002-0013, яка розташована на території Кисличуватської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області і належала ОСОБА_4, відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ДП № 058085, суд першої інстанції порушив права доньки спадкодавця ОСОБА_8,ІНФОРМАЦІЯ_1 яка на момент відкриття спадщини була неповнолітня і мала право на обовязкову частку у спадщині.

Окрім того, суд першої інстанції не залучив ОСОБА_8 до участі по справі.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, виконавчого комітету Володимирівської сільської ради, третя особа приватний нотаріус Томаківського районного округу Дніпропетровської області, про визнання нікчемного заповіту, про поновлення строку для прийняття спадщини та про визнання права власності на земельну ділянку, суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку, що рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12.11.2015 року ,залишеним без змін ухвалою ВССУ від 30.03.2016 року у задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_9 про визнання заповіту недійсним було відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи, дієздатність спадкодавця ніким не оспорювалась і було встановлено вищевказаними рішеннями суду повноваження посадової особи що посвідчувала заповіт, відповідність даного заповіту встановленої формі та посвідчення.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2016 року скасуванню в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Керуючись ч. 1 ст. 218, ст.ст. 303, 307, 309, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2016 року скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді О.П.Варенко

ОСОБА_10