Рішення № 6517989, 22.10.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2009 р. Справа № 3/199/09

За позовом :          Приватного підприємства «Таврія Пак-В»

73000, м. Херсон, вул. І. Вазова, 1/59

До:          Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега»

57223, Миколаївська область, Жовтневий район,

с. Грейгово, вул. 14 Гвардійської дивізії, 36

про: стягнення заборгованості в сумі 18403,88 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Алексеєва Н.С., за довіреністю;

Від відповідача: Степанов В.В. - диретктор.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом (уточнення від 03.09.09 р.) стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 17250,00 грн., збитки від інфляції у розмірі 97,40 грн., суму 3% річних у розмірі 105,96 грн., та судові витрати, зокрема, на оплату юридичних послуг у розмірі 1000,00 грн.

          Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору поставки № 7 від 01.03.2009 р., норм Цивільного законодавства України та мотивовані простроченням відповідачем грошового зобов’язання.

          Відповідач у відзиві на позов визнає позовні вимоги в повному обсязі, окрім витрат на оплату юридичних послуг в сумі 1000,00 грн.

          Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд –

встановив:          

01.03.2009 року між сторонами було укладено договір поставки № 7 згідно, з умовами якого позивач, як постачальник, зобов’язався поставляти та передавати у власність покупцю товар (найменування, кількість і ціна товару вказується у заявлених покупця та у додатках до договору), а відповідач, як покупець, зобов’язався приймати та оплачувати товар протягом 30 календарних днів після отримання продукції.

Право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент підписання представниками сторін видаткової накладної, яка засвідчує момент передачі товару (п. 5.3 договору).

Матеріали справи свідчать, що відповідно до заявки відповідача за № 10 від 16.03.09 р. на гофроящик марки Т-22 в кількості 40000 шт., позивач поставив товариству згідно видаткових накладних: № РН-0000016 від 08.05.09 р.; № РН-0000022 від 09.06.09 р. гофроящиків в кількості 15000 шт. на загальну суму (12650,00+4600,00)=17250,00 грн.

У визначений договором строк відповідач розрахунки за отриманий товар не провів, чим фактично порушив вимоги п. 5.1 договору.

Так, строк проплати за вищезазначеними накладними закінчився 09.06.09 р. та 09.07.09 р.

Відповідно до п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами статей 629, 525, 526 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у відповіді (вих. № 2907-2 від 29.07.09 р.) на претензію (№ 15/07 від 15.07.09 р.) позивача, повністю визнає борг в сумі 17250,00 грн. та гарантує розрахуватися на протязі серпня-вересня 2009 р.

За приписами ст. ст. 610, п. 1 ст. 612, 625 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наявність заборгованості позивач цілком правомірно нарахував відповідачу по спірним відносинам до стягнення 3 % річних в сумі 105,96 грн. та інфляційні в розмірі 97,40 грн.

Вимога ж щодо стягнення позивачем з відповідача по даній справі юридичних послуг в розмірі 1000,00 грн. не відповідає умовам діючого законодавства України.

Так, відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Норма зазначеної статі закону передбачає відшкодування як судових витрат сум, сплачених стороною за отримання послуг лише адвокатом, а не будь-яким представником.

Таким чином, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега»(57223, Миколаївська область, Жовтневий район, с. Грейгово, вул. 14 Гвардійської дивізії, 36, код ЄДРПОУ 31917073) користь Приватного підприємства «Таврія Пак-В»(73000, м. Херсон, вул. І. Вазова, 1/59, код ЄДРПОУ 36236297) –суму основного боргу в сумі 17205,00 грн., 3% річних в розмірі 105,96 грн., збитки від інфляції в сумі 97,40 грн., 184,04 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В задоволенні стягнення витрат на оплату юридичних послуг у розмірі 1000,00 грн. відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя