Ухвала суду № 65179377, 07.03.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

№ 1-кс/760/4046/17

(№760/4358/17)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07. 03. 2017 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Бобровник О. В., при секретарі Яковенко Н. К., за участю прокурорів: Симківа Р. Я., Перова А. В., підозрюваного ОСОБА_1, захисників: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Клименка О. В., погоджене прокурором у кримінальному провадженні - начальником четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Симківим Р. Я. - про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Чернігів, громадянина України, з вищою освітою, одруженому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2, не судимому,

у кримінальному провадженні за № 42015110000000121 від 19.03.2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.3 ст. 209, ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.2 ст.205, ч.4 ст.28 ч.3 ст.209, ч.4 ст.28 ч.2 ст.364-1, ч.4 ст.28 ч.2 ст.366, ч.4 ст.28 ч.2 ст.205-1, ч.1 ст.388, ч.2 ст.364 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Соломянського районного суду м. Києва надійшло клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Клименка О. В., погоджене прокурором у кримінальному провадженні - начальником четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Симківим Р. Я. - про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні за № 42015110000000121 від 19.03.2015 року.

Подане клопотання обґрунтоване тим, що групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Генеральної прокуратури України - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420151100000000121 від 04.12.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.3 ст. 209, ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.2 ст.205, ч.4 ст.28 ч.3 ст.209, ч.4 ст.28 ч.2 ст.364-1, ч.4 ст.28 ч.2 ст.366, ч.4 ст.28 ч.2 ст.205-1, ч.1 ст.388, ч.2 ст.364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Головою ДФС України ОСОБА_1 за період з травня 2015 року по березень 2016 року загалом прийнято безпідставних та незаконних рішень про розстрочення сум платежів з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин для вказаних платників податків - юридичних осіб ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Фірма «Хас» та ТОВ «Карпатнадраінвест» на загальну суму 2 019 146 516,02 грн., що заподіяло державним інтересам майнову шкоду у вигляді недоотримання державним бюджетом доходів в особливо великих розмірах на зазначену суму, яка більше ніж у двісті п'ятдесят разів (більше ніж у 3 315 511 разів) перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, розмір якого на час вчинення злочину, виходячи з положень п. 169.1.1 ст. 169, абзацу сьомого п.1 розділу ХІХ (в редакції, чинній до 01.01.2016), п.5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, а також абзацу четвертого ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», абзацу четвертого ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» становив станом на 01.01.2015 - 609 грн., станом на 01.01.2016 - 1378 грн., та, за таких обставин, внаслідок вищевказаних умисних протиправних дій ОСОБА_1 спричинено тяжкі наслідки, в розумінні п.4 примітки до ст. 364 КК України.

ОСОБА_1 02.02.2017 об 23 год. 50 хв. затримано у порядку п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

02.02.2017 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Детектив в поданому клопотанні зазначав, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

В зв'язку із зазначеним детектив просив слідчого суддю застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, із визначення розміру застави підозрюваному у розмірі 1 250 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (2 000 000 000 грн.) у разі внесення застави підозрюваним відповідно покласти на підозрюваного наступні обов'язки: прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

В судовому засіданні прокурори підтримали подане клопотання та просили його задовольнити з підстав зазначених у клопотанні.

Підозрюваний в судовому засіданні свою вину у вчинні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав, проти задоволення клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував та просив слідчого суддю відмовити в задоволенні клопотання.

Захисники підозрюваного в судовому засіданні проти обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, посилаючись на те, що підозра у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення є необґрунтованою та не підтвердженою належними доказами, окрім того зазначали, що стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, які на думку сторони захисту відсутні. З приводу визначеного стороною обвинувачення розміру застави зазначали, що вона є непомірною для підозрюваного, оскільки її розмір є необґрунтовано завищеним. Також в своїх запереченнях проти клопотання просили слідчого судді при постановленні ухвали врахувати міцність соціальних зв'язків підозрюваного, позитивну характеристику за місцем роботи та проживання, а також наявність на утриманні трьох неповнолітніх дітей та батьків пенсіонерів, окрім того просили врахувати стан здоров'я підозрюваного, який є незадовільним. В зв'язку із зазначеним захисники підозрюваного просили слідчого суддю відмовити в задоволенні клопотання про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та посилаючись на необґрунтованість пред'явленої підозри та на відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, просили не обирати відносно підозрюваного будь який вид запобіжного заходу.

В процесі розгляду клопотання стороною захисту було подано до суду заяву в порядку ст. 206 КПК України, про незаконне затримання підозрюваного.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши та дослідивши матеріали, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що Групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Генеральної прокуратури України - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420151100000000121 від 04.12.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.3 ст. 209, ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.2 ст.205, ч.4 ст.28 ч.3 ст.209, ч.4 ст.28 ч.2 ст.364-1, ч.4 ст.28 ч.2 ст.366, ч.4 ст.28 ч.2 ст.205-1, ч.1 ст.388, ч.2 ст.364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 обіймаючи з 05.05.2015 посаду Голови ДФС України - центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, уповноваженого здійснювати адміністрування податків і зборів, контроль за дотриманням податкового законодавства, організовувати роботу і здійснювати контроль за проведенням роботи з відстрочення грошових зобов'язань та/або податкового боргу, приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, постійно здійснював функції представника влади, а також, забезпечуючи на вказаній посаді керівництво діяльністю ДФС України, обіймав постійно в органі державної влади посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків (функцій), тобто, в силу п.1 примітки до ст. 364 КК України є службовою особою - суб'єктом злочину, передбаченого диспозицією зазначеної статті (зловживання владою та службовим становищем).

Як службова особа органу державної влади, ОСОБА_1 згідно ст. 19 Конституції України, Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язаний був діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, представляючи державу, діяти виключно в її інтересах, не використовувати службові повноваження в інтересах окремих політиків, діяти неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, сумлінно, компетентно, вчасно, результативно і відповідально виконувати службові повноваження, не допускати зловживань

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.14.1 ст. 14 ПК України визначено, зокрема, наступне: 14.1.39. грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства; 14.1.175. податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Положеннями ст. 100 ПК України передбачено право та визначений порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, а саме:

100.4. Підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

100.8. Рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу у межах одного бюджетного року приймається у такому порядку: стосовно загальнодержавних податків та зборів - керівником контролюючого органу (його заступником).

100.9. Рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, приймається керівником (заступником керівника) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, про що повідомляється центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики.

У свою чергу «Порядком розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків» (далі - Порядок), наступним чином конкретизовано порядок прийняття органами доходів і зборів рішень про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків:

п.1.4. Розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу доходів і зборів та укладено договір про розстрочення (відстрочення).

п.1.9. Строк дії розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання починається з дати, визначеної законом для сплати податку, збору, платежу, які передбачено розстрочити (відстрочити), та закінчується датою, зазначеною у договорі, за винятком випадків дострокового погашення такого грошового зобов'язання.

Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття органом доходів і зборів рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.

Відповідно до п.3.1. Положення для розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов'язання (податкового боргу) з письмовою заявою, форму якого визначено додатком 1 до Порядку до якої додається економічне обґрунтування, яке складається з:

переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;

аналізу фінансового стану;

графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;

розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

Згідно п.2 розділу І «Переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1235від 27.12.2010, підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу заявника, є загроза виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника в разі своєчасної та в повному обсязі сплати ним грошового зобов'язання або погашення податкового боргу в повному обсязі, яка підтверджується висновком про результати аналізу фінансового стану заявника, що проводиться органом державної податкової служби за даними бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 14.1.217 ст.14 рентна плата - це загальнодержавний податок, який справляється, зокрема, за користування надрами для видобування корисних копалин.

Відповідно до підпункту 252.1.3 п.252.1 ст. 252 ПК України, платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа - один із учасників такого договору, на якого згідно з його умовами покладено обов'язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності, за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл. Такий учасник додатково береться на облік як платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у порядку, визначеному цим Кодексом.

В період часу з січня 2013 року по червень 2016 року ОСОБА_12, будучи народним депутатом України VII та VIII скликань, обіймаючи протягом цих скликань посаду заступника голови комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, володіючи досвідом керівника у сфері управління спільною діяльністю та веденні балансу спільної діяльності від імені учасників за договорами про спільну діяльність, маючи повний контроль над діяльністю підприємств ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Фірма «Хас» і ТОВ «Карпатнадраінвест», які є операторами за договорами про спільну діяльність з ПАТ «Укргазвидобування», створив та очолив злочинну організацію, метою діяльності якої визначив заволодіння частиною прибутку спільної діяльності шляхом реалізації вказаними операторами спільної діяльності видобутого природного газу на користь підконтрольних ОСОБА_12 фіктивних суб'єктів господарювання за істотно нижчими від ринкових цінами без проведення передбачених рішеннями органів управління спільною діяльністю обов'язкових аукціонів, з подальшим його постачанням посередникам на ринку природного газу та кінцевим споживачам вже за ринковими цінами, внаслідок чого частина потенційного прибутку, що підлягала розподілу між учасниками спільної діяльності, протиправно оберталась на користь членів злочинної організації.

Для досягнення зазначеної мети, відповідно до розробленого ОСОБА_12 плану, директором ТОВ «Надра Геоцентр» та одночасно виконавчим директором спільної діяльності ПАТ «Укргазвидобування» з ТОВ «Карпатнадраінвест» ОСОБА_13, а також директором ТОВ «Фірма «Хас» ОСОБА_14, у період з січня 2015 року по травень 2015 року, маючи формальні підстави для звернення вперше із заявою про розстрочення податкових зобов'язань подали відповідні звернення та передбачений законодавством пакет документів, на підставі яких територіальними податковими органами та ДФС України в особі попереднього голови ОСОБА_15 були прийняті відповідні рішення про розстрочення грошових зобов'язань на загальну суму 103 666 454,28 грн., а саме: для ТОВ «Фірма «Хас» - на суму 17 663 117,51 грн., для ТОВ «Карпатнадраінвест» - на суму 8 462 241,32 грн. та для ТОВ «Надра Геоцентр» - на суму 77 541 095,45 грн.

У подальшому дії утвореної та очолюваної ОСОБА_12 злочинної організації з обернення частини прибутку спільної діяльності на користь учасників, зокрема ОСОБА_13 та ОСОБА_14, унеможливило належну сплату до бюджету ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Карпатнадраінвест» і ТОВ «Фірма «Хас», розстрочених зобов'язань з рентної плати та обумовило накопичення податкового боргу вказаних платників з цього податку.

Після призначення ОСОБА_1 головою ДФС України, ОСОБА_12, прагнучі використати цю обставину в інтересах очолюваної ним злочинної організації, переслідуючи мету особистого збагачення та подальшого ухилення від реальної сплати підконтрольними йому підприємствами ТОВ «Фірма «Хас»,ТОВ «Карпатнадраінвест» та ТОВ «Надра Геоцентр», як уповноваженими особами за укладеними із ПАТ «Укргазвидобування» договорами про спільну діяльність, розстрочених грошових зобов'язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та ухилення від сплати податкового боргу шляхом його розстрочення, за невстановлених слідством обставин не пізніше травня 2015 року (точна дата в ході досудового розслідування не встановлена), залучив ОСОБА_1 до вчинення злочину у власних інтересах, вчиняючи який останньому належало з використанням наданої влади та службового становища Голови ДФС України забезпечити прийняття рішень про розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу для вказаних підприємств без наявності визначених законодавством підстав, з подальшим перенесенням раніше визначених рішеннями про розстрочення термінів сплати платежів та шляхом прийняття нових рішень про розстрочення.

У свою чергу ОСОБА_1, бажаючи догодити ОСОБА_12 як народному депутату України та впливовій особі на ринку природного газу України шляхом надання останньому неправомірної вигоди, усвідомлюючи, що надані йому влада та службове становище голови ДФС України дозволять приймати визначені такою домовленістю безпідставні та незаконні рішення про розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу для вказаних ОСОБА_12 платників податків, на пропозицію останнього погодився. При цьому ОСОБА_1 надаючи свою згоду на вчинення злочину, пов'язаного із зловживанням наданими йому владою та службовим становищем усвідомлював, що внаслідок прийняття ним безпідставних та незаконних рішень про розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу для ТОВ «Фірма «Хас», ТОВ «Карпатнадраінвест» і ТОВ «Надра Геоцентр», як уповноважених осіб за укладеними із ПАТ «Укргазвидобування» договорами про спільну діяльність, буде завдано майнову шкоду державним інтересам у вигляді недоотримання державним бюджетом доходів в особливо великих розмірах.

Після чого ОСОБА_1, діючи в інтересах ОСОБА_12 та підконтрольних йому суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб, з метою штучного створення умов та підстав для прийняття рішень про розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу зі сплати ренти за користування надрами для видобування корисних копалин, для визначених ОСОБА_12 платників податків, використовуючи своє службове становище Голови ДФС України як особисто так і через працівників Департаменту погашення боргу ДФС України надав керівникам Головних управлінь ДФС у Харківській, Полтавській та Дніпропетровській областях, незаконну вказівку та довів до їх відома алгоритм дій щодо обов'язкового складання виключно позитивних висновків про можливість застосування режиму розстрочення, у разі надходження від заздалегідь визначених платників податків (ТОВ «Фірма «Хас», ТОВ «Карпатнадраінвест», ТОВ «Надра Геоцентр») заяв про розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу, які в подальшому необхідно було направляти до ДФС України.

Члени створеної та очолюваної ОСОБА_12 злочинної організації ОСОБА_13 та ОСОБА_14 на протязі 2015 року і до початку 2016 року, та, в подальшому, з лютого 2016 року - ОСОБА_16 та ОСОБА_17, виконуючи відведену їм роль у вчиненні злочину в складі зазначеної злочинної організації, бажаючи і надалі безперешкодно здійснювати заволодіння коштами спільної діяльності шляхом їх протиправного спрямування на користь підконтрольних суб'єктів господарювання, а не збільшувати доходи спільної діяльності та за рахунок цього виконувати податкові зобов'язання перед бюджетом, усвідомлюючи, що ОСОБА_1, як Головою ДФС України, на виконання досягнутої із ОСОБА_12 попередньої змови на вчинення злочину, надалі забезпечуватиметься надання останньому та контрольованим ним підприємствам неправомірної вигоди у вигляді безпідставного розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, протягом травня, вересня - грудня 2015 року, а також у січні-березні 2016 року неодноразово звертались до податкових органів за неосновним місцем обліку очолюваних ними платників податків - ТОВ «Фірма «Хас», ТОВ «Карпатнадраінвест», ТОВ «Надра Геоцентр» (за місцезнаходженням ділянок надр) із заявами про розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу зі сплати рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за перший, другий, третій, четвертий квартали 2015 року та перший квартал 2016 року, у тому числі авансових платежів з указаного податку за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень2015 року та січень, лютий, березень 2016 року.

У поданих упродовж 2015 року заявах та доданих до них документах ОСОБА_13 та ОСОБА_14, а з лютого 2016 року - інші члени злочинної організації ОСОБА_16 та ОСОБА_17, формально і шаблонно викладали відомості про нібито наявні підстави для надання розстрочень, вказуючи при цьому завідомо неправдиві відомості про наявність визначеної у п.2 Переліку підстави щодо загрози виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявників у разі своєчасної та в повному обсязі сплати ними грошових зобов'язань та податкового боргу, у той час як насправді такі обставини не існували та на показниках фінансово-господарської діяльності платників податків не ґрунтувались, зважаючи на спосіб реалізації видобутого природного газу на користь пов'язаних суб'єктів господарювання за істотно нижчими від ринкових цінами, а також накопичення податкового боргу у зв'язку з несплатою розстрочених платежів.

При цьому, також в порушення визначеного чинним законодавством порядку, до територіальних органів ДФС зазначеними платниками надавалися лише копії документів квартальної фінансової звітності яка не відповідала у даному випадку вимогам закону і була неактуальною. Також у таких зверненнях та доданих до них документах, на підставі яких проводиться аналіз фінансового стану платника, взагалі умисно не надавалася інформація про уже існуючі розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу, строки сплати розстрочених сум грошових зобов'язань (податкового боргу), а також не вказувалися заплановані заходи підприємств для підвищення рівня платоспроможності та фінансової стійкості, як це передбачено Порядком.

При цьому, упродовж 2015 року члени злочинної організації ОСОБА_13 та ОСОБА_14, а з лютого 2016 року - ОСОБА_16 та ОСОБА_17, усвідомлювали, що жодних законних підстав для прийняття органами ДФС позитивних рішень про розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу для очолюваних ними і підконтрольних учасникам злочинної організації підприємств - Операторів спільної діяльності фактично немає.

Крім того, не зважаючи на той факт, що строк сплати очолюваними ними підприємствами грошових зобов'язань з указаного податку за другий квартал 2015 року настав ще 20 серпня 2015 року, у зв'язку з чим відповідні суми платежів на момент фактичного звернення до податкових органів мали статус податкового боргу, члени злочинної організації ОСОБА_13 та ОСОБА_14, діючи з метою уникнення нарахування і сплати пені та штрафних санкцій за несвоєчасну сплату зобов'язань, а також діючи всупереч вимогам п.1.8 Порядку, виклали у заявах, поданих ними до територіальних органів ДФС районного рівня в період з 01 по 15 жовтня 2015 року, прохання розстрочити відповідні суми саме як грошові зобов'язання, починаючи з 20.08.2015.

Також, діючи в порушення вимог п.1.9 Порядку, згідно яких строк дії розстрочення податкового боргу починається з дати прийняття органом доходів і зборів відповідного рішення, створюючи штучні підстави для розстрочення грошових зобов'язань у вигляді нібито відсутності податкового боргу на момент розстрочення, вони також виклали у відповідних заявах, поданих в період з 01 по 15 жовтня 2015 року, прохання розстрочити податковий борг відповідно з 20 серпня та з 30 вересня 2015 року, а не з моменту прийняття відповідного рішення.

За таких обставин, на виконання вищезазначеної незаконної вказівки Голови ДФС України ОСОБА_1, за результатами розгляду поданих заяв працівниками територіальних органів ДФС районного рівня, були складені позитивні висновки про можливість застосування режиму розстрочення, які згідно абзацу другого п.2.1, абзацу п'ятого п.3.2 Порядку, разом з поданими заявами та доданими документами, були направлені до Головних управлінь ДФС у областях для подальшого їх направлення до ДФС України для розгляду та прийняття відповідних рішень Головою служби ОСОБА_1

При цьому, працівниками територіальних органів ДФС районного рівня у відповідних, підготовлених ними висновках про можливість застосування режиму розстрочення, зазначались фактичні дати надходження звернень платників та фактичні дати складення самих висновків.

За таких обставин ОСОБА_1, будучи достовірно обізнаним про відсутність обумовлених вимогами п.100.4 ст. 100 ПК України, п.3.1 Порядку доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу вказаних платників податків, діючи всупереч вимогам закону та інтересам служби, прийняв рішення про надання подальшого розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Карпатнадраінвест» і ТОВ «Фірма «Хас».

Окрім того, ОСОБА_1 протягом травня-грудня 2015 року, а також січня-березня 2016 року, діючи на виконання досягнутої із ОСОБА_12 злочинної змови та в межах єдиного злочинного умислу, прийняв, за відсутності на те визначених законодавством підстав, рішення про розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу, які з метою приховання несвоєчасної їх сплати та завдяки цьому створення формальних підстав для прийняття позитивних рішень всупереч вимогам п.33 «Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади», затвердженої постановою КМУ № 1242 від 30.11.2011, а також в порушення п.2.37 «Інструкції з діловодства у Державній фіскальній службі України», затвердженої наказом ДФС № 333 від 27.11.2014, були датовані не днем фактичного підписання, а днем виникнення грошових зобов'язань, строк сплати яких на час прийняття рішення вже минув, у зв'язку з чим повинні були вважатись податковим боргом зазначених платників податків відповідно до вимог Положення.

Таким чином, рішення про розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу для юридичних осіб - підприємств ТОВ «Фірма «Хас», ТОВ «Карпатнадраінвест», ТОВ «Надра Геоцентр», як уповноважених осіб за укладеними із ПАТ «Укргазвидобування» договорами про спільну діяльність, прийняті ОСОБА_1 протягом травня-грудня 2015 року, а також січня-березня 2016 року, передували даті звернення вказаних платників з письмовими заявами про розстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) до територіальних органів ДФС та передували висновкам про можливість застосування режиму розстрочення.

Крім того, в грудні 2015 року, діючи в порушення вимог п.100.9 ст. 100 ПК України, абзацу 4 п.4.10. та п.2.3. Порядку, Голова ДФС України ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, без отримання погоджень Міністерства фінансів України, своїм листом за вих. № 3052/7/99-99-23-04-17 від 29.01.2016 зобов'язав територіальні органи Головних управлінь ДФС у Дніпропетровській, Полтавській та Харківській областях, надавши засобами електронного зв'язку відповідні алгоритми дій, внести відповідні зміни до договорів про розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу по підприємств ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Карпатнадраінвест», ТОВ «Фірма «Хас», та перенести раніше визначенні терміни сплати розстрочених сум до кінця поточного року включно (у тому числі граничні), а саме з 30.12.2015 на 01.01.2016, тобто за межі бюджетного року.За результатами проведеного у кримінальному провадженні досудового розслідування встановлено, що Головою ДФС України ОСОБА_1 за період з травня 2015 року по березень 2016 року загалом прийнято безпідставних та незаконних рішень про розстрочення сум платежів з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин для вказаних платників податків - юридичних осіб ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Фірма «Хас» та ТОВ «Карпатнадраінвест» на загальну суму 2 019 146 516,02 грн., що заподіяло державним інтересам майнову шкоду у вигляді недоотримання державним бюджетом доходів в особливо великих розмірах на зазначену суму, яка більше ніж у двісті п'ятдесят разів (більше ніж у 3 315 511 разів) перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, розмір якого на час вчинення злочину, виходячи з положень п. 169.1.1 ст. 169, абзацу сьомого п.1 розділу ХІХ (в редакції, чинній до 01.01.2016), п.5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, а також абзацу четвертого ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», абзацу четвертого ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» становив станом на 01.01.2015 - 609 грн., станом на 01.01.2016 - 1378 грн., та, за таких обставин, внаслідок вищевказаних умисних протиправних дій ОСОБА_1 спричинено тяжкі наслідки, в розумінні п.4 примітки до ст. 364 КК України.

ОСОБА_1 02.02.2017 об 23 год. 50 хв. затримано у порядку п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

02.02.2017 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Таким чином вбачається, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, тобто у зловживанні владою та службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для інших фізичних та юридичних осіб, використанні службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.

В процесі розгляду клопотання в судовому засіданні в якості свідка був допитаний доктор медичних наук професор ОСОБА_18, який є головним позаштатним спеціалістом МОЗ України за спеціалістю «Кардіологія», який надав пояснення з приводу обстеження пацієнта ОСОБА_1 та пояснив, що за направленням № 041-22618175-3 від 04.03.2017р. НАБУ для обстеження пацієнта ОСОБА_1 Заступником директора з науково-клінічної роботи проф. ОСОБА_19 було створено комісію фахівців у складі: голова комісії - головний позаштатний спеціаліст МОЗ України за спеціальністю «Кардіологія» проф. ОСОБА_18, члени комісії - головний позаштатний спеціаліст МОЗ України за спеціальністю «Хірургія серця та магістральних судин у дорослих» д.м.н. ОСОБА_20, зав. відділення реанімації та інтенсивної терапії інституту кардіології к.м.н. ОСОБА_21 Для проведення обстеження були залучені співробітники відділення реанімації та інтенсивної терапії інституту кардіології к.м.н. ОСОБА_22, ОСОБА_23, а також співробітники Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М. Амосова НАМНУ ст.н.с. відділу хірургічного лікування ІХС к.м.н. ОСОБА_24, к.м.н. ОСОБА_25, к.м.н. ОСОБА_26 В результаті проведеного обстеження було встановлено що при стабілізації артеріального тиску, пацієнт може продовжувати подальше лікування в амбулаторних умовах; на час обстеження невідкладної допомоги не потребував. Також свідок пояснив, що питання можливості чи неможливості приймати участь особи у слідчих діях не відноситься до компетенції лікарів комісії.

Слід зазначити, що при дослідженні і оцінці показань свідка, слідчий суддя враховує нормативно встановлені умови, а саме: можливість їх використання при розгляді клопотання про обрання відносно підозрюваного міри запобіжного заходу, а також відношення їх до розгляду по суті даного клопотання.

З наявних в матеріалах клопотання доказів вбачається, що підозра ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні доказами, а саме:

-висновком судово-економічної експертизи № 9641/18615-18684/16-45 від 30.11.2016 згідно якого встановлено, що рішення Державної фіскальної служби України щодо можливості розстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) з ренти за користування надрами для видобування корисних копалин операторів спільної діяльності з ПАТ «Укргазвидобування», а саме: ТОВ «фірма «Хас», ТОВ «Надра Геоцентр» та ТОВ «Карпатнадраінвест» документально не обґрунтовані; внаслідок прийняття необґрунтованих рішень Державної фіскальної служби України про розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу з ренти ТОВ «Карпатнадраінвест», ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Фірма ХАС», Державним бюджетом України у відповідні періоди недоотримано кошти у вигляді рентної плати в розмірі 2 019 146 516,02 грн;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_27 - заступника начальника Новомосковської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, який пояснив, що представниками органів ДФС вищої ланки різними шляхами (безпосередньо в руки чи електронною поштою) надавалися т.зв. «алгоритми» роботи з окремими платниками податків зокрема «узгоджені схеми роботи по перенесенню сплати термінів розстрочок у грудні 2015 року» серед яких - група підприємств системи «Надра Геоцентр»;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_28, який підтвердив загальну схему дій т.зв. «алгоритму роботи», зазначивши, що в окремих випадках заяви про розстрочення разом з документами подавалися безпосередньо до ДФС України, а не як того вимагає Порядок до територіальних ДПІ. При чому, ці заяви приходили з ДФС України вже із рішеннями про розстрочення, а працівники територіальних ДПІ вже постфактум готували висновки про обґрунтованість фактичними датами;

-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_29, який повідомив, що ОСОБА_12 розповідав ОСОБА_29, що Закон України про збільшення ренти на газ є дуже суворим, що значно зменшує його прибуток та також розповідав, що не збирається платити ренту та планує домовитися в Державній фіскальній службі про розстрочки платежів по ренті, а коли домовитися буде неможливо з-за великих боргів планує здійснити банкротство свої підприємства. В подальшому, ОСОБА_29 від ОСОБА_12 стало відомо, що підприємства останнього Надра Геоцентр, Хас та інші не сплачували ренту в повному об'ємі, а на податкові зобов'язання їм надавалася відстрочка;

-документами, отриманими в ході тимчасових доступів до документів ДФС України та її територіальних підрозділів, а саме: прийнятими та підписаними ОСОБА_1 рішеннями ДФС України про розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу з ренти за користування надрами для видобування корисних копалин операторів спільної діяльності з ПАТ «Укргазвидобування - ТОВ «фірма Хас», ТОВ «Надра Геоцентр» та ТОВ «Карпатнадраінвест»; висновками щодо можливості розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу вказаних суб'єктів господарювання складених територіальними органами ДФС України; договорами про розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу між органами ДФС України та вказаними суб'єктами господарювання; рішеннями органів ДФС України про перенесення раніше визначених строків розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу вказаним суб'єктам господарювання, а також іншими документами поданими суб'єктами господарювання до територіальних органів ДФС України для прийняття рішень про розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу, які подавалися формально, фактично вже після винесеного рішення ДФС України про розстрочення грошових зобов'язань та податкового боргу з ренти за користування надрами, підписаних ОСОБА_1;

-листом Голови ДФС України ОСОБА_1 за вих. № 2852/4/99-99-17-04-13 від 20.09.2016 про надання інформації до Міністерства фінансів України про те, що за період з 01.01.2014 по 20.09.2016 не надавались розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, операторам спільної діяльності ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Карпатнадраінвест» та ТОВ «Фірма «Хас», що не відповідає дійсності. Фактично грошові зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, строк сплати яких припадав відповідно на 20 травня, 19, 20 та 28 серпня, 30 вересня, 30 жовтня, 19 та 30 листопада, а також на 31 грудня 2015 року у вказаному бюджетному році сплачені не були, а строки їх сплати були розстрочені (перенесені терміни сплати раніше розстрочених платежів) на наступний (2016) бюджетний рік, в якому ці платежі також сплачені не були;

-протоколом огляду речей від 23.11.2016, а саме блокноту ОСОБА_31 - начальника юридичного департаменту ТОВ «Надра Геоцентр», вилученого в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_3, (офісне приміщення з табличкою «Приймальня Народного депутата України ОСОБА_12» в якому фактично знаходяться офіси підконтрольних злочинній організації суб'єктів господарювання - ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Фірма Хас», ТОВ «Карпатнадраінвест», а також інші), в ході якого встановлено, що ОСОБА_31 разом з іншими особами мав намір вчинити дії з метою фіктивного банкрутства ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Фірма Хас», ТОВ «Карпатнадраінвест» у яких було накопичено розстроченні грошові зобов'язання (податковий борг) з ренти за користування надрами для видобування корисних копалин;

-копією витягу з протоколу огляду від 11.02.2017 документів, які приховувалися учасниками злочинної організації ОСОБА_12 та були відшукані стороною обвинувачення в гаражному боксі АДРЕСА_4 згідно якого оглянуто проекти рішень про розстрочення грошових зобов'язань з рентної плати, що свідчить про можливу підготовку цих проектів безпосередньо підпорядкованими ОСОБА_12 працівниками ТОВ «Карпатнадраінвест», ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Фірма ХАС»;

-іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами.

За таких обставин, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Враховуючи характер правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, обставини справи, зважаючи на особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність застосування до нього запобіжного заходу з метою уникнення ризиків переховування його від органів досудового розслідування та суду.

Разом з тим, у відповідності до статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Підставою застосування запобіжного заходу згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконне впливання на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Приймаючи до уваги обґрунтовані ризики та той факт, що ОСОБА_1, враховуючи його матеріальне становище, має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, що не дасть можливості здійснення дієвого контролю за його поведінкою та виконання ним покладених судом обов'язків у разі застосування більш м'яких запобіжних заходів таких, як особисте зобов'язання, особиста порука, чи то домашній арешт, вбачається що застосування більш м'яких запобіжних заходів ані ж тримання під вартою є недоцільним, враховуючи те, що прокурорами під час розгляду даного клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а також зважаючи на те, що існують беззаперечні підстави вважати, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, тому слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 23 год. 50 хв. 30. 04. 2017 року.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 вчинений без застосування насильства чи погрози його застосування, не спричинив загибель людини, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ураховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, зважаючи на дані про особу підозрюваного, враховуючи обставини справи, слідчий суддя погоджується з думкою сторони обвинувачення щодо нездатності застави у межах, визначених ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, однак вважає, що визначений стороною обвинувачення розмір застави, а саме - 1 250 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (2 000 000 000 грн.), як просить в поданому клопотанні сторона обвинувачення, є завідомо не помірною для підозрюваного, що не узгоджується з положеннями ч. 4. ст. 182 КПК України, а тому слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному, як альтернативу, розмір застави - 62 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 100 000 000 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

З приводу поданої стороною захисту заяви в порядку ст. 206 КПК України, про незаконне затримання підозрюваного, вважаю за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_1 було затримано 02.03.2017 року о 23 год. 50 хв., в приміщенні Клінічної лікарні «Феофанія», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. А. Заболотного 21, про що складений відповідний протокол затримання від 02. 03. 2017 року, який міститься в матеріалах справи.

Встановлено, що під час затримання детективом НАБУ було роз'яснено підозрюваному підстави та мотиви затримання, його права, в тому числі право оскаржити затримання в суд, мати захисника.

Затримання підозрюваного було здійснено в присутності адвокатів підозрюваного: ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_7

Під час затримання використовувався безперервний відеозапис.

Про затримання ОСОБА_1 повідомлено його дружину.

Таким чином, слід зазначити, що протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину відповідає вимогам ст. 106, ст. 115 КПК України.

В процесі розгляду клопотання встановлено, що матеріали кримінального провадження містять достатні підстави для затримання ОСОБА_1

З урахуванням наведеного, приходжу до висновку, що права гр. ОСОБА_1, гарантовані Конституцією України та кримінально-процесуальним законодавством України, детективом НАБУ при затриманні ОСОБА_1 порушені не були.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 182-184, 192-194, 196, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, рахувати з 23 год. 50 хв. з 02. 03. 2017 року.

Дата закінчення дії ухвали про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - 23 год. 50 хв. 30. 04. 2017 року.

Розмір застави визначити у розмірі 62 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 100 000 000 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва: Банк УДК м. Києва, МФО 820019, депозитний рахунок 37319001004186, отримувач Солом'янський районний суд міста Києва, Код ЄДРПОУ 02896762, та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов'язки:

- прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, строк дії яких встановити до 30. 04. 2017 року включно з моменту внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні - начальника четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Симківа Р. Я.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя О. В. Бобровник