Ухвала суду № 65178144, 02.03.2017, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/791/581/2017 Єдиний унікальний номер справи: 766/17308/16-ц

Головуючий в І інстанції Дорошинська В.Е.

Доповідач Приходько Л.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого Приходько Л.А.,

суддів: Бездрабко В.О.,

Кузнєцової О.А.,

секретар Кутузова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Південь Енерго» на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 10 січня 2017 року у справі

за позовом

ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Південь Енерго» про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и л а :

23 грудня 2016 року ОСОБА_2 звернувся в суду з позовом до ТОВ «Стар Південь Енерго» про стягнення грошових коштів. Вобґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 24 квітня 2014 року між ним, позикодавцем, та ТОВ «Стар Південь Енерго», позичальником, укладено договір поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №2304-14, за умовами якого ОСОБА_2 зобов'язався надати позичальнику фінансову допомогу в розмірі 25 170 000грн., а Позичальник зобов'язався у строк до 22 квітня 2015 року повернути йому грошові кошти, які він отримав на підставі Договору.

На виконання зобов'язань по даному Договору, ОСОБА_2 надав ТОВ «Стар Південь Енерго», фінансову допомогу в загальному розмірі 24 100 000грн. Відповідач виконав зобов'язання частково, повернувши йому грошові кошти у сумі 400 000грн.

Станом на 19 вересня 2016 року заборгованість відповідача, відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків, становить 23 700 000.00грн.

Договором встановлена можливість безвідсоткового користування позичальником фінансовою допомогою до 22 квітня 2015 року, а отже, відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України з 23 квітня 2015 року позикодавець має право на одержання процентів на рівні облікової ставки НБУ.

Відповідно до вимог ст.ст. 625, 1050 ЦК України, позичальник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Просив стягнути з ТОВ «Стар Південь Енерго» на його користь заборгованість в сумі 23 700000,00грн., інфляційні збитки в сумі 4 621 500,00грн., три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 1 143 443,84грн., проценти за користування позикою в розмірі 8 205 394,52грн.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 10 січня 2017 року позовні вимоги задоволено. Стягнено з ТОВ «Стар Південь Енерго» на користь ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 37 670 338,36грн., з яких: сума основного боргу -23700000,00грн., сума інфляційних збитків - 4621500,00грн., три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 1143443,84грн., відсотки за користування грошовими коштами в сумі 8205394,52грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ТОВ «Стар Південь Енерго»посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні представники ТОВ «Стар Південь Енерго» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі за обставинами викладеними у скарзі. Просили рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволені позовних вимоги у повному обсязі.

Заперечуючи проти апеляційної скарги представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5, зазначила, що на її думку рішення суду є законним та обґрунтованим. Просила апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, осіб, які приймають участь у розгляді справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 24 квітня 2014 року між ТОВ «Стар Південь Енерго», в особі генерального директора ОСОБА_6, фінансового директора ОСОБА_7 та ОСОБА_2 укладено Договір поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №2304-14.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 23 квітня 2014 року, тобто на день укладення Договору, особами, уповноваженими представляти ТОВ «Стар Південь Енерго» у правовідносинах з третіми особами, вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, в т.ч. підписувати договори є ОСОБА_6 та ОСОБА_8

Пунктом 1.2 Договору визначено, що поворотна фінансова допомога це сума грошових коштів в національній валюті України, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до даного Договору, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Умовами договору встановлено, що ОСОБА_2В надає Підприємству поворотну фінансову допомогу в сумі 25 170 000.00грн. на безоплатній основі, шляхом внесення грошових коштів у касу Підприємства (п.п.1.1, 2.1 - 2.3 Договору), а Підприємство зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним Договором, в строк до 22 квітня 2015 року (п.п.1.1, 3.1 Договору).

На виконання зобов'язань за Договором ОСОБА_2 надав, шляхом внесення грошових коштів в касу Підприємства та перерахування на рахунок Підприємства, грошові кошти у загальній сумі 24 100 000,00грн., наступними платежами:

4 000 000,00грн.(квитанція до прибуткового касового ордеру №27 від 02.06.2014),

3 000 000,00грн. (квитанція до прибуткового касового ордеру №28 від 10.06.2014),

2 500 000,00грн. (квитанція до прибуткового касового ордеру №29 від 17.06.2014),

4 000 000,00грн. (квитанція до прибуткового касового ордеру №36 від 25.06.2014),

2 000 000,00грн. (квитанція до прибуткового касового ордеру №36 від 01.07.2014),

1 500 000,00грн. (квитанція до прибуткового касового ордеру №41 від 18.07.2014),

3 000 000,00грн. (квитанція до прибуткового касового ордеру №42 від 22.07.2014),

2 200 000,00грн. (квитанція до прибуткового касового ордеру №43 від 29.07.2014),

700 000,00грн.(платіжне доручення вхідне №128 від 14.08.2014),

325 000,00грн. (платіжне доручення вхідне №129 від 19.08.2014),

375 000,00грн.(платіжне доручення вхідне №130 19.08.2014),

500 000,00грн.(платіжне доручення вхідне № 131 від 26.08.2014).

Здійснення вказаних платежів підтверджується крім акту звіряння взаємних розрахунків сторін, дослідженими судом оригіналами квитанцій до прибуткових касових ордерів, копії яких долучені до матеріалів справи, та довідкою ПАТ Приватбанк від 23.02.2017 № 2017022312969684 про перерахування грошових коштів згідно договору № 2304-14 з рахунку позивача на рахунок відповідача.

ТОВ «Стар Південь Енерго» виконало зобов'язання повернення грошових коштів частково, повернувши лише 400 000,00грн., що підтверджується видатковими касовими ордерами від 18.09.2014 на суму 20 000,00грн.; від 22.09.2014 на суму 20 000,00грн.; від 13.10.2014 на суму 50 000,00грн.; від 14.10.2014 на суму 149 990,00грн.; від 10.11.2014 на суму 10 000,00грн.; від 25.12.2014р. на суму 108000,00грн.; від 24.04.2015р. на суму 42010,00грн.

Відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків від 19.09.2016р. між ОСОБА_2 та ТОВ «Стар Південь Енерго» сума заборгованості Позичальника за Договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №2304-14 від 23 квітня 2014 року станом на 19 вересня 2016 року складає 23 700 000,00грн.

У зв'язку з неналежним виконанням позичальником умов договору 30 листопада 2016 року ОСОБА_2 звернувся до ТОВ «Стар Південь Енерго» з вимогою про сплату йому суми основного боргу в розмірі 23700000,00грн., інфляційних витрати в сумі 4621500,00грн., три відсотка річних від простроченої суми в розмірі 1143443,84грн., відсотки за користування грошовими коштами в сумі 8205394,52грн., всього 37 670 338,36грн.

Листом від 05.12.2016р. №0512/16-1 ТОВ «Стар Південь Енерго» повністю визнав суму заборгованості з урахуванням штрафних санкцій зазначивши, що ТОВ «Стар Південь Енерго» не ухиляється від виконання взятого на себе зобов'язання за договором та просило розглянути можливість розстрочити виплату грошових коштів, посилаючись на скрутне фінансове становище.

Згідно із статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи вищезазначені положення закону та у випадку не встановлення договором розміру процентів після спливу визначеного у договорі строку їх повернення, слід дійти висновку про визначення розміру процентів на рівні облікової ставки Національного банку України.

Окрім того, підлягають застосуванню положення статті 625 ЦК України із поєднанням зі статтею 1048 ЦК України у разі прострочення виконання боржником грошового зобов'язання.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 07.09.2016 у справі №6-1412цс16, яка відповідно до вимог ст.360-7 ЦПК України, є обов'язковою при застосуванні таких норм права.

Встановивши, що внаслідок невиконання позичальником умов Договору поворотної безвідсоткової фінансової допомоги щодо повернення позики в розмірі та строки визначені Договором, виникла заборгованість зі сплати суми основного боргу в розмірі 23700 000,00грн., суд першої інстанції, відповідно до зазначених норм права, дійшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача, відповідно до вимог ст.ст. 1048, 1050, 625 ЦК України, суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 3% річних від простроченої суми та проценти після спливу визначеного у договорі строку повернення фінансової допомоги на рівні облікової ставки Національного банку України.

Доводи апелянта про неправильне застосування судом першої інстанції положень ст.1048 ЦК України щодо нарахування процентів за користування грошовими коштами, оскільки умовами Договору передбачено, що фінансова допомога надається на безоплатні основі, є неприйнятними, та такими що суперечать встановленим обставинам справи та нормам права, що регулюють дані відносини.

Так, як вбачається зі змісту Договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, Позичальник зобов'язався повернути надану позивачем безоплатну фінансову допомогу до 22 квітня 2014 року. Після спливу строку повернення грошових коштів, встановленого договором, відповідно до вимог ст.ст. 536,1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики на рівні облікової ставки Національного банку України, оскільки договором не передбачено безоплатне користування грошовими коштами після визначеного строку повернення позики.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції визначена судом першої інстанції, відповідно до вимог ст. 652 ЦК України, шляхом множення індексу споживчих цін (індексу інфляції) на суму боргу за період з травня 2015 року по листопад 2016 року.

Розмір трьох процентів річних, визначений судом за період з 23 квітня 2015 року по 30 листопада 2016 року(23 700 000 *3:100:365*587 = 1 143 443.84).

Розмір процентів за користування позикою визначений судом за період з 23 квітня 2015 по 30 листопада 2016 року виходячи з облікової ставки Національного банку України.

Визначені судом розміри трьох процентів річних та процентів за користування позикою апелянтами не оспорюється.

Доводи апелянта щодо не правильного розрахунку суми боргу з урахуванням індексу інфляції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Враховуючи, що строк виконання зобов'язання сплив 23 квітня 2015 року, то сума боргу правильно проіндексована з травня 2015 року. В іншій частині розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції представниками апелянта не оспорюється.

Також не знайшли свого підтвердження доводи апелянта щодо не встановлення судом обставин надання та отримання фінансової допомоги.

Факт укладення між сторонами договору та передачі грошових коштів підтверджується дослідженими судом оригіналами Договору поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №2304-14 від 23 квітня 2014 року, квитанціями до прибуткового касового ордеру №27 від 02.06.2014, №28 від 10.06.2014, №29 від 17.06.2014, №36 від 25.06.2014, №36 від 01.07.2014, №41 від 18.07.2014, №42 від 22.07.2014, №43 від 29.07.2014, довідки ПАТ Приватбанк від 23.02.2017 № 2017022312969684 про перерахування грошових коштів згідно договору №2304-14 з рахунку позивача на рахунок відповідача (копії вказаних документів засвідчені судом та приєднані до матеріалів справи).

На підтвердження доводів про не достовірність наданих позивачем документів на підтвердження факту передачі грошових коштів Підприємству, представниками ТОВ «Стар Південь Енерго» жодного доказу не надано, а судом такі обставини не встановлені.

Крім того, факт отримання підприємством від ОСОБА_2 грошових коштів за Договором про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №2304-14 від 23 квітня 2014 року підтверджується Актом звіряння взаємних розрахунків та листом ТОВ «Стар Південь Енерго» від 05 грудня 2016 року.

Досліджені судом докази у їх сукупності дають обґрунтовані підстави вважати встановленими як факт укладення між сторонами Договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №2304-14 від 23 квітня 2014 року так і факт отримання Підприємством від позивача на виконання умов даного Договору 24 100 000.00грн.

Недотримання сторонами договору обмежень готівкових розрахунків, встановлених постановою Національного банку України від 06.06.2013 №210 не спростовує факту передачі позивачем Підприємству грошових коштів на виконання умов договору, відповідно до досліджених судом квитанцій до прибуткових касових ордерів.

Доводи апелянта про неврахування судом особливостей доказування обставин, що виникають у зв'язку із наявністю статусу юридичної особи відповідача, а саме не з'ясування судом обставин щодо оподаткування поворотної фінансової допомоги, яка залишилася неповернутою після спливу 365 календарних днів з дня її отримання, не мають правового значення для вирішення даного спору, оскільки порушення, на думку представників апелянта, Підприємством норм податкового законодавства при оподаткуванні фінансової допомоги не спростовують факту передачі позивачем Підприємству грошових коштів на виконання умов договору. Крім того, апелянтом висловлені лише припущення щодо не оподаткування Підприємством отриманої фінансової допомоги, будь-яких доказів, на підтвердження даних доводів суду не надано, в той час як Позивач не має доступу до фінансових документів відповідача, а тому доказів на підтвердження оподаткування Підприємством поворотної фінансової допомоги надати не може.

Разом з тим, з бухгалтерської довідки ТОВ «Стар Південь Енерго» від 05.12.2016, за підписом генерального директора ОСОБА_6 та фінансового директора ОСОБА_12 які мали на той час право підпису (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 23 грудня 2016 року), вбачається, що відповідно до даних фінансової звітності за 9 місяців 2016 року до складу загальної суми довгострокових зобов'язань (рядок 1595) входить фінансова допомога від засновника (фізичної особи) у розмірі 23 700 000грн.

Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно стягнув з відповідача на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 3% річних від простроченої суми та проценти після спливу визначеного у договорі строку повернення фінансової допомоги на рівні облікової ставки Національного банку України.

Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права не можуть бути підставою для скасування правильного по суті рішення суду, оскільки ч.3 ст. 309 ЦПК України визначено, що порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не витребувано та не залучено до матеріалів справи доказів існування юридичної особи відповідача не є підставою для скасування рішення, оскільки жодна із сторін не заперечує факту існування юридичної особи ТОВ «Стар Південь Енерго», цивільне процесуальне законодавство України не вимагає від суду обов'язкового витребування доказів існування юридичної особи. Судом апеляційної інстанції досліджені витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, як станом на час укладення Договору так і станом на час звернення позивача до суду і на час розгляду справи судом. Враховуючи, що інформація що міститься у зазначених витягах висновків суду не спростовує, підстави для скасування чи зміни рішення відсутні.

Також не є підставою для скасування рішення суду доводи апелянта про розгляд судом справи у відсутність представника відповідача, який не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

В матеріалах справи наявна заява представника ТОВ «Стар Південь Енерго» ОСОБА_11 про розгляд справи у відсутність представника відповідача та його письмові пояснення по суті спору (а.с.20,21), повноваження якого посвідчені, відповідно до вимог ч.3.ст.42 ЦПК України довіреністю від імені юридичної особи виданої 03.06.2016 за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом з прикладенням печатки юридичної особи, та дійсної до 03.06.2018 (а.с.24).

Відповідно до вимог ч.ч.3, 4 ст. 44 ЦПК України підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначається статтями 248-250 Цивільного кодексу України. Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви або усної заяви, зробленої у судовому засіданні.

За правилами ст. 249 ЦК України, особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною. Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність.

Враховуючи, що на виконання вимог ч.4 ст. 44 ЦПК України про припинення представництва ОСОБА_11, який представляв інтереси відповідача на підставі довіреності, суд повідомлений не був, крім того апелянт не надав будь-яких належних та допустимих доказів про скасування довіреності та повідомлення про це ОСОБА_11 відповідно до вимог ст. 249 ЦПК України, а зміна керівництва юридичної особи не тягне за собою автоматичного скасування довіреностей підписаних колишнім керівництвом, суд першої інстанції мав ґрунтовні підстави вважати, що відповідачу достовірно відомо про час та місце розгляду справи, а тому підстави для застосування судом наслідків неявки в судове засідання особи, яка бере участь у розгляді справи, передбачені ст.169 ЦПК України, були відсутні.

За таких обставин відсутність в матеріалах справи відомостей про вручення відповідачу повістки не є підставою для скасування рішення суду.

Доводи апеляційної скарги про незаконне прийняття судом заяви представника відповідача про визнання позову не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки в матеріалах справи відсутня заява представника відповідача про визнання позову, а в судовому засіданні представник відповідача участі не приймав. Письмові пояснення представника не містять в собі заяви про визнання позову.

Доводи апелянта що внаслідок порушення судом першої інстанції, на його думку, норм процесуального права призвело до неправильного вирішення спору не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Висновок суду першої інстанції ґрунтується на досліджених судом доказах в їх сукупності, та підтверджується доказами, дослідженими судом апеляційної інстанції. Будь-яких належних та допустимих доказів на спростування висновку суду апелянтом під час розгляду справи не надано.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого у справі рішення, а тому підлягають відхиленню.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Південь Енерго» відхилити.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 10 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Л.А. Приходько

Судді: В.О. Бездрабко

О.А. Кузнєцова