Рішення № 6517611, 19.10.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.09                                                                                           Справа№ 27/87

Суддя Судова-Хомюк Н.М. розглянула матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю”ІК”Комфорт-Інвест”,м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю”Кеннер-Україна”, Львівська область, Миколаївський район, с.Розвадів

про: стягнення розміру орендної плати та штрафних санкцій, виселення відповідача із займаного приміщення та зобов”язання підписати акт приймання –передачі

(повернення) майна.

за участю представків:

від позивача: Савченко О.А. –представник

від відповідача: Савчин В.З. –представник

Суть спору: позовні вимоги заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю ”ІК”Комфорт-Інвест”,м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю ”Кеннер-Україна”, Львівська область, Миколаївський район, с.Розвадів про стягнення розміру орендної плати та штрафних санкцій, виселення відповідача із займаного приміщення та зобов”язання підписати акт приймання –передачі(повернення) майна.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, до матеріалів справи долучено уточнення до позовної заяви від 28.07.2009р.,за № 9101-09 від 09. 09.2009р., уточнення за № 23-09/09 від 23.09.2009р., довідку про розрахунок комунальних витрат з грудня 2008р.по лютий 2009р. за №302 від 05.10.2009р..Зокрема, в уточненнях за № 23-09/09 від 23.09.2009р. сторона позивача просить стягнути 15519,06 грн. заборгованості за орендну плату та та зобов”язати відповідача підписати акт приймання –передачі(повернення) майна, згідно договору №11 від 11.09.2008р..

Сторона відповідача позовні вимоги заперечує частково у відзиві від 11.09.2009р., та в уточненнях до відзиву за № 1554 від 24.09.2009р., зазначаючи при цьому, що стороною відповідача здійснювалась попередня оплата орендної плати, а тому розмір заборгованості становить 5581,01 на користь сторони позивача. Що стосується вимоги про виселення із спірних приміщень, сторона відповідача зазначає, що з 15.02 2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю”Кеннер-Україна” не використовує та не знаходиться у спірних приміщеннях.

Суд, оцінивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з”ясувавши всі обставини справи, встановив наступне :

11.09.2008р. між сторонами було укладено договір оренди №11/09. За умовами договору стороні відповідача було надано у тимчасове платне користування нежитлове приміщення площею 71,13 кв м по вул.Сахарова,43 у м.Львова , що підтверджується підписаним Актом приймання –передачі приміщення від 10.10.2008р.. Суд відхиляє твердження сторони відповідача про те, що вказаний Акт приймання –передачі приміщення був оформлений фактично 20.10.2008р, про що свідчить долучений до матеріалів справи примірник документу. Оскільки обидва документи завірені підписами та печатками підприємства відповідача, суд вважає, що датою передачі спірного приміщення в оренду вважається дата складання першого акта.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов”язується пердати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. У відповідності до ч.1 ст.795 Цивільного кодексу України, передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Умовами спірної угоди сторони визначили розмір орендної плати та нарахування плати за загальні експлуатаційні витрати.

01.12.2008р.сторони уклали додаткову угоду №1 до договору оренди №11/09 від 11.09.2009р., за умовами якої змінилась площа нежитлового приміщення, що передавалось в оренду, розмір орендної плати, визначалось що орендарем буде відшкодовуватись плата за загальні експлуатаційні витрати в розмірі 218,14 грн. щомісячно, та плата за спожиті комунальні послуги, а також термін дії договору встановлювався до 15.02.2009р..

Ст.762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Умовами спірної угоди сторони визначили, що основна орендна плата –це плата за весь фактичний строк оренди об”єкта, плата за загальні експлуатаційні витрати –це витрати пов”язані з обслуговуванням будинку, як цілісного майнового комплексу, та обслуговування комунікацій ( ліфтів, системи водопостачання та водовідведення, системи електропостачання, системи пожежної сигналізації, систем кондиціювання та опалення ), прибирання загальних територій та гостьового паркінгу, охорона.

Суд вважає безпідставним нарахування стороною позивача окремо розміру заборгованості за загальні експлуатаційні витрати та плати за спожиті комунальні послуги, оскільки визначений у договорі оренди №11/09 від 11.09.2008р. тариф у розмірі 864,87 грн., а пізніше 218, 34 грн. включає розмір компенсації за використану електроенергію, водопостачання та водовідведення та газ. Стороною позивача не доведено факту достовірного проведення розрахунку комунальних витрат по ТзОВ ІК ”Комфорт-Інвест”,м.Львів з представленням доказів складання актів показників лічильників, доказів сплати загального розміру коштів за комунальні послуги підприємством орендодавцем. Враховуючи дані обставини суд відмовляє у стягненні коштів за споживання води, газу та електроенергії з ТзОВ ”Кеннер-Україна”,м.Львів в розмірі 1099,02 грн., що нараховані додатково до розміру експлуатаційних витрат.

Враховуючи те, що станом на 15.02.2009р. нарахована орендна плата та відповідні експлуатаційні витрати згідно умов договору та додаткової угоди становить 20610, 55 грн., а стороною відповідача проведено часткову оплату коштів за оренду спірних приміщень в розмірі 11930,82 грн., до стягнення з відповідача підлягає 8679,73 грн. заборгованості. Оскільки матеріалами справи доведено факт невиконання зобов”язання стороною відповідача щодо оплати орендної плати, на сторону відповідача покладається сплата розміру пені, що становить 765, 33 грн. за виключенням розміру пені, що нарахована на розмір комунальних послуг.

У відповідності до ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов’язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Суд вважає, що позовні вимоги щодо виселення сторони відповідача із спірних приміщень та зобов”язання підписати акт приймання –передачі(повернення) майна не підлягають задоволенню. Стороною позивача не доведено факту знаходження сторони відповідача у спірних приміщеннях після 15.02.2009р.- дати закінчення договору оренди за №11/09 від 11.09.2008р., розрахунок розміру орендної плати, що підлягає оплаті ТзОВ ”Кеннер-Україна”,м.Львів проведений до 15.02.2009р. включно.

Сторона позивача додатково просить стягнути збитки у розмірі 4910,85 грн., даний розмір збитків нараховано за період з 17-ого лютого по 30-те квітня 2009р..

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов’язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ч.ч.1,3,4 ст.623 ЦК України, боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов’язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно,—у день пред’явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками визнаються :

1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Визначення поняття збитків регламентується також ч. 2 ст. 224 ГК України, яка вказує, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права ,має право на їх відшкодування ( ч.1 ст.22,ст.611, ч.1 ст.623 ЦК України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків , потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв”язок між протипривною поведінкою та збитками ; вина правопорушника. Доказів на підтвердження даних обставин стороною позивача не представлено.

Стаття 33 ГПК України вказує, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Судові витрати покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 193, 224, 230-232 ГК України, ст.ст. 611,623,627,795 ЦК України, ст.ст. 43, 49,82-85,116 ГПК України, суд –

в и р і ш и в :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю”Кеннер-Україна” (с. Розвадів Миколаївського району Львівської області, вул. Сагайдачного, 72, р/р 2600974003314 у ВАТ КБ „Хрещатик”, код ЄДРПОУ 34103692) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю”ІК”Комфорт-Інвест” (79000, м. Львів, вул. Енергетична, 19/12 р/р 2600901055152 в ПЛФ ВАТ „КредоБанк”, МФО 325365, код ЄДРПОУ 30478733) 8679,73 грн. боргу, пені в розмірі 765, 33 грн., 94,45 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог –відмовити.

Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя