Рішення № 6517542, 22.10.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.09 Справа№ 24/125

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Надія України”, м. Київ, в особі Західної філії ТзОВ „Фінансова компанія „Надія України”, м.Стрий

До відповідачів:

1. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Стрий

2. Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3, м.Стрий

3. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м.Стрий

Про розірвання договору кредиту №ДК 8-4 від 06.01.2009 року та стягнення 8831,61грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача Голембйовський В.З. - представник

Від відповідача-1 не зявився

Від відповідача-2 не зявився

Від відповідача-3 не зявився

Суть спору: Позов заявлено про:

-розірвання договору кредиту №ДК 8-4 від 06.01.2009 року;

-стягнення з відповідачів солідарно 8831,61грн., в т.ч. 6250,00грн. основного боргу по договору кредиту, 1461,77грн. відсотків за користування кредитом та 1119,85грн. пені за порушення термінів погашення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.01.2009 року позивачем та відповідачем-1 укладено договір кредиту №ДК 8-4, відповідно до умов якого позивач зобовязується надати відповідачеві кредит в сумі 7500,00грн., а останній зобовязується до 06.01.2010року згідно із графіком погашення кредиту (додаток №1 до договору), повернути вказану суму та сплатити відсотки. 06.01.2009року позивачем та відповідачами 2 та 3 укладено договір поруки №5, згідно з яким поручителі (відповідачі 2 та 3) зобовязуються відповідати перед позивачем за виконання відповідачем-1 договору кредиту №ДК 8-4.

Як зазначено у позовній заяві, позивач частково повернув кредит та сплатив відсотки за користування кредитом, станом на 03.08.2009року заборгованість відповідача-1 по вищевказаному договору кредиту перед позивачем становить 7711,77грн., в т.ч. 6250,00грн. основного боргу та 1461,77грн. відсотків за користування кредитом.

За порушення погашення термінів кредиту та відсотків, на підставі п.7.1 договору кредиту №ДК 8-4 від 06.01.2009року заявлена до стягнення пеня в сумі 1119,85грн., яка нарахована в розмірі 0,5% за період з 06.03.2009р. по 03.08.2009р. від суми непогашеного в строк платежу.

Посилаючись на ст. 554 ЦК України та п.3.3 договору поруки, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів 8831,61 грн., а судові витрати покласти на відповідача-1.

Відповідачі явку представників в судове засідання не забезпечили, вимог суду не виконали, ніяких пояснень не подали, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштових відправлень.

Згідно із ухвалою суду від 06.10.2009р. строк вирішення спору, встановлений ст. 69 ГПК України, був продовжений.

Розглянувши матеріали справи в порядку вимог ст. 75 ГПК України, суд встановив наступне.

06.01.2009 року позивачем та відповідачем-1 укладено договір кредиту №ДК 8-4, відповідно до умов якого позивач зобовязується надати відповідачеві кредит в сумі 7500,00грн., з оплатою 3,3 % в місяць, а останній зобовязується повністю повернути кредит та відсотки за користування кредитом до 06.01.2010року. Згідно із графіком сплати кредиту (додаток №1 до договору), відповідач-1 зобов»язаний був щомісячно ( з 06.02.2009р. по 06.01.2010р.) сплачувати по 625 грн. в рахунок погашення кредиту та 247,00грн. відсотків за користування кредитом, разом 872грн, а останній платіж підлягав до сплати в сумі 878грн. ( 625,00 + 253,00).

Виконання зобов»язання забезпечено порукою( п.6.1 договору) та пенею в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу ( п.7.1 договору).

Згідно із п.4.3.4 та п. 4.3.5 договору кредитор вправі достроково розірвати договір при порушенні графіка погашення кредиту та відсотків, при цьому зобов»язаний надіслати позичальникові повідомлення про дострокове розірвання договору, яке повинно містити вимогу про дострокове погашення кредиту, сплату відсотків за весь термін користування кредитом та пені.

06.01.2009року позивачем та відповідачами 2 та 3 укладено договір поруки №5, згідно з яким поручителі (відповідачі 2 та 3) зобовязуються відповідати перед позивачем за виконання відповідачем-1 договору кредиту №ДК 8-4.

Пунктом 2.3 договору поруки встановлено, що поручителі приймають на себе зобов»язання у випадку невиконання позичальником зобов»язань за договором кредиту, здійснити виконання зобов»язання позичальника в обсязі, заявленому кредитором у письмовій вимозі упродовж 3-х робочих з дати отримання відповідної письмової вимоги кредитора про виконання зобов»язання.

Позивач надав відповідачу-1 кредит в сумі 7500,00грн., що підтверджено видатковим касовим ордером №10 від 06.01.2009р .

Згідно із графіком сплати кредиту (додаток №1 до договору) за період з 06.02.2009р. по 06.07.2009р. підлягала до сплати сума 5232,00грн., в т.ч. в рахунок погашення кредиту - 3750 грн. ( 625х 6) та 1482,00грн. відсотків за користування кредитом (247 х 6). Строк сплати наступних платежів встановлено 06.08.2009р., 07.09.2009р.,06.10.2009р. і т.д. Тобто, на день подання позову ( позов подано 03.08.2009р., надійшов до суду 05.08.2009р.) строк сплати їх ще не настав.

Фактично відповідач сплатив позивачеві 06.02.2009р. - 625,00грн. в рахунок погашення кредиту та 247,00грн. відсотків, 30.04.2009р. 625,00грн. в рахунок погашення кредиту, підтвердженням чого є прибуткові касові ордери № 542,№543 від 06.02.2009р. та № 1627 від 30.04.2009р.

Отже, станом на день подання позову заборгованість відповідача перед позивачем по кредиту становить 2500,00грн. ( 3750 1250) та по відсотках 1245,00грн. ( 1482-247).

Позивач не подав суду повідомлення про дострокове розірвання договору з вимогою про дострокове погашення кредиту, сплату відсотків за весь термін користування кредитом і пені , та доказів надсилання ( надання) його відповідачу-1, відповідно до вимог пунктів 4.3.4. та 4.3.5 кредитного договору. Позивач також не подав суду доказів заявлення поручителям письмової вимоги про виконання зобов»язання у зв»язку з порушенням позивальником відповідачем-1 умов кредитного договору , як передбачено п.2.3 договором поруки.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач надсилав відповідачеві-2 вимогу про сплату боргу за договором кредиту № ДК 22-9 від. 16.01.2009р., який не є предметом даного спору.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

В силу ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа

( кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (глава71), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір яких встановлюється договором ( ст.1048 ЦК України).

В силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов”язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Статтею 1050 ЦК України встановлено, якщо позичальник своєчасно не повернув позики, він зобов»язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня коли позика мала бути повернена, до дня фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Виконання зобов»язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, порукою (ст. 546ЦК України).

Неустойкою ( штрафом,пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання ( п.1ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

В силу ч.2 ст.343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову ( субсидіарну) відповідальність поручителя.

Статтею 188 ГК України встановлено, що сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона, яка одержала пропозицію про розірвання договору, у 20-денний термін після одержання пропозиції повідомити другу сторону про результати її розгляду. Уразі, якщо сторони не досягли згоди або у разі неодержання відповіді у встановлений строк, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

На підставі викладеного суд вважає, що вимоги про розірвання договору та дострокове повернення всієї суми кредиту, є передчасними, оскільки позивачем в порушення вимог ст.188 ГК України та умов договору не надіслано повідомлення про дострокове розірвання договору з вимогою про дострокове погашення кредиту, сплату відсотків за весь термін користування кредитом і пені. Крім того, позивачем не доведено, доказів не подано надсилання відповідачам 2 та 3 у зв»язку з невиконання позичальником ( відповідачем-1) зобовязань за договором кредиту, письмової вимоги про виконання ними зобовязання, порушеного відповідачем-1, як встановлено п.2.3 договору поруки. Відтак, позивачем не доведено, що відповідачами 2 і 3 порушене право позивача та настали підстави для їх відповідальності.

Слід зазначити, що стягнення пені в розмірі 0,5% від суми боргу суперечить ч.2 ст.343 ГК України, якою встановлені обмеження щодо стягнення пені розміром подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який стягується пеня.

За таких обставин, заявлені до стягнення суми основного боргу, відсотків і пені підлягають до задоволення частково за рахунок відповідача-1 , а саме:

- 2500,00грн. основного боргу та1245,00грн. боргу по відсотках, які відповідач-1 повинен був сплатити станом на 06.07.2009р. , та доказів сплати яких на момент вирішення спору суду не подав;

- 138,90грн. пені (за період з 06.03.2009р. по 14.06.2009р. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ 24% , а за період 15.06.2009р. по 03.08.2009р. - в розмірі подвійної облікової ставки НБУ 22%) , оскільки ч.2 ст.343 ГК України встановлене обмеження розміру пені, яка підлягає сплаті за порушення грошового зобов»язання.

Решта позовних вимог до задоволення не підлягають.

Судом також встановлено, що при поданні позову позивач в особі філії сплатив п/д № 113 від 03.07.2009р. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315,00грн. Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009р. № 693 «Про скасування постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2009р. № 361»відновлено дію постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258, відповідно до якої на момент подання позову ( позов подано 03.08.2009р.) підлягали до сплати витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00грн. Отже, зайво сплачені витрати в сумі 197,00грн.(315,00 118,00) підлягають поверненню позивачеві.

Судові витрати покладаються на відповідача-1 пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 23, 33, 34, 36, 43, 47, 49, 69, 75, 82-85 86 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково за рахунок відповідача-1- фізичної особи - підприємця ОСОБА_2.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 82400, АДРЕСА_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Надія України”, ідентифікаційний код 34067398, адреса: 02099, м. Київ, вул.. Бориспільська, 9, корпус 90, к. 411, - 2500,00грн.заборгованості по кредиту, 1245,00грн. заборгованості по відсотках, 138,90грн. пені, 44.85грн. державного мита та 51,89грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2 . В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Видати Товариству з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Надія України”, м. Київ, в особі Західної філії ТзОВ „Фінансова компанія „Надія України”, м.Стрий довідку на повернення з бюджету зайво сплачений витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового в сумі 197,00грн.

Суддя