Рішення № 6517454, 20.10.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.09                                                                                           Справа№ 17/184

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Хрунь І.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Спільного українсько-польського підприємства “ЗД Україна” у формі ТзОВ, м. Луцьк

до відповідача: ЗАТ “Галичина”, м. Радехів

про: стягнення 10 943,16грн.

Представники:

Від позивача: Павлюк Г.Ф. –представник (Довіреність Б/Н від 26.05.2009р.)

Від відповідача: не з’явився          

Представнику позивача роз’яснено права і обов’язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Спільного українсько-польського підприємства “ЗД Україна” у формі ТзОВ, м. Луцьк до ЗАТ “Галичина”, м. Радехів про стягнення 10 943,16грн.

Ухвалою суду від 30.09.2009р. вказана позовна заява прийнята до провадження та призначена до розгляду на 20.10.2009р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку представника в судові засідання з невідомих причин не забезпечив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоч і був належно повідомлений про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто у відсутності представника відповідача.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

За усною домовленістю між сторонами згідно Рахунку-фактури № СФ-0000160 від 01.05.2009р. та Гарантійного листа Б/Н від 29.04.2009р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 36 484,18 грн. Факт поставки товару підтверджується Видатковою накладною № РН-0000153 від 01.05.2009р. із відтисками печаток та підписами повноважних представників сторін.

Згідно із Гарантійним листом Б/Н від 29.04.2009р. Рахунок-фактуру № СФ-0000160 на суму 36 644,38грн. відповідач зобов’язався оплатити протягом 21 календарного дня з моменту відвантаження товару.

Однак, як зазначається у позовній заяві, отриманий товар відповідач оплатив частково, станом на день звернення із позовом сума боргу ЗАТ “Галичина” перед позивачем становить 9 539,59 грн.

03.07.2009р. позивач направив на адресу відповідача Претензію № 5 із проханням сплатити заборгованість за отриманий товар. Однак, вказана претензія залишена відповідачем без задоволення та реагування, що стало підставою для звернення позивача до суду про стягнення суми боргу в примусовому порядку.

За прострочення оплати товару згідно Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 1 403,57 грн.

Загальна сума позовних вимог становить 10 943,16 грн.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом. Згідно ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень. Факт прийняття відповідачем до виконання замовлення підтверджується відтиском печатки та підписом повноважного представника ЗАТ “Галичина” на Видатковій накладній № РН-0000153 від 01.05.2009р., а також частковою оплатою отриманого товару.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а у випадку, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Претензію позивача № 5 від 03.07.2009р. відповідач отримав 07.07.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, однак викладеної у ній вимоги не виконав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Із врахуванням викладеного, позовні вимоги в частині суми основного боргу є обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та підлягають до задоволення.

В задоволенні позову в частині стягнення 1 403,57 грн. пені слід відмовити, з огляду на наступне:

Відповідно до ст. ст. 546, 549 ЦК України пеня є одним із видів забезпечення виконання зобов’язання. Згідно із ч. 1 ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі. Як вбачається із матеріалів справи письмовий правочин щодо спірних правовідносин між сторонами не вчинявся.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 546, 547, 549, 599 ЦК України, ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з ЗАТ “Галичина” (80200, Львівська обл., м. Радехів, вул. Б. Хмельницького, 120. Код ЄДРПОУ 25553579) на користь Спільного українсько-польського підприємства “ЗД Україна” у формі ТзОВ (43006, Волинська обл., м. Луцьк, пров. Дорожний, 4. Код ЄДРПОУ 25084452) 9 539,59 грн. боргу; 95,40 грн. державного мита та 205,73 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 1 403,57 грн. пені в позові відмовити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя