Рішення № 6517448, 20.10.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.09                                                                                           Справа№ 8/95

Господарський суд Львівської області у складі судді Гутьєвої В.В.

при секретарі Габаковській Х.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Аллайд Солюшнз Україна”, м.Київ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Львівська вугільна компанія”, с.Сілець Сокальського району Львівської області

про стягнення 887’832,42 грн.

за участю представників:

від позивача: Прусова Я.С. - юрисконсульт І категорії

від відповідача: Кречетова Л.І. - юрисконсульт І категорії

Відповідно до ст.ст.20, 22 ГПК України представникам сторін роз’яснено право відводу судді, а також процесуальні права та обов’язки сторін.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступила заява за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Аллайд Солюшнз Україна” про стягнення з Відкритого акціонерного товариства „Львівська вугільна компанія” 887’832,42 грн. заборгованості за поставлений товар, з них 726’494,80 грн. - основного боргу, 78’992,45 грн. –втрат від інфляції та 82’345,17 грн. - пені.

Ухвалою господарського суду від 21.08.2009 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 06.10.2009 р. Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 06.10.2009 р.

Представник позивача в судове засідання з’явився, вимоги обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов договору та специфікації № 1 до договору не здійснив оплати вартості придбаного товару.

Представник відповідача у судове засідання з’явився, проти суми основного боргу не заперечував, просить зменшити розмір пені на 90% у зв’язку з важким фінансовим станом відповідача та розстрочити виконання рішення суду на 6 місяців.

Суд заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

16.05.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Аллайд Солюшнз Україна” та Відкритого акціонерного товариства „Львівська вугільна компанія” укладено договір № АЛ-160508, відповідно до умов якого позивач зобов’язувався поставити товар згідно зі специфікаціями, які є невід’ємною частиною договору, а відповідач зобов’язувався його прийняти та оплатити вартість товару на умовах договору.

На підставі видаткових накладних № РН-0000004, 0000005 від 12.07.2008 р, та №РН-0000010 від 18.10.2008 р. та довіреності серії НБІ № 292760 від 04.07.2008 р. позивач передав у власність відповідача металопрокат на загальну суму 776’484,80 грн. ВАТ „Львівська вугільна компанія” здійснила оплату за отриманий товар на суму 50’000,00 грн. Проте вказані накладні не містять посилання на договір № АЛ-160508 від 16.05.2008 р. як на підставу передання товару.

Станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену продукцію, становить 726’494,80грн. На день розгляду справи доказів сплати вказаної суми суду не подано.

За прострочення виконання грошового зобов’язання на підставі ст.625 ЦК України, п.6.2 договору позивачем заявлена до стягнення пеня в сумі 82’345,17 грн. та 78’992,45 грн. –втрат від інфляції.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобо’'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 726’494,80 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення 82’345,17 грн. - пені та 78’992,45 грн. - втрат від інфляції, то суд зазначає наступне. Як встановлено судом, поставка товару відбулася на підставі накладних. У той же час ч.1 ст.547 ЦК України встановлює правило про обов’язкову письмову форму правочину щодо забезпечення виконання зобов’язання. Оскільки поставка відбулася на підставі накладних без посилання саме на виконання договору № АЛ-160508 від 16.05.2008 р., отже за цією поставкою сторони не погодили конкретного розміру неустойки на випадок порушення зобов’язання, суд визнає вимоги позивача в частині стягнення штрафних санкцій безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача втрат від інфляції у розмірі 78’992,45 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтею 83 ГПК України суду надано право при прийнятті рішення відстрочувати або розстрочувати виконання рішення суду.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення на 6 місяців рівними частинами суд, враховуючи часткову сплату суми боргу та визнання позовних вимог, вважає за можливе задоволити клопотання відповідача та розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наведене, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення в частині 726’494,80 грн. - основного боргу, 78’992,45 грн. - втрат від інфляції.

Судові витрати слід віднести на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України пропорційно до суми задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 44, 46, 47, 49, ст.ст. 82-85, 116-117 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Львівська вугільна компанія”, (адреса: 80086, Львівська обл., Сокальський р-н, с.Сілець; р/р 26005010460301 ЗАТ „Альфа-Банк” м.Київ, МФО 300346; код ЄДРПОУ 35879807) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Аллайд Солюшнз Україна” (03186, м.Київ, бульв.Чоколівський, 19; р/р 26008052705253 у Печерській філії ЗАТ КБ „ПриватБанк” м.Києва, МФО 300711, код ЄДРПОУ № 34963819) 726’494,80 грн. - основного боргу, 78’992,45 грн. - втрат від інфляції, 8’054,87 грн. - державного мита та 285,77 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розстрочити виконання рішення на шість місяців рівними частинами по 135’637,98 грн. щомісяця з листопада 2009 р. до квітня 2010 р. включно.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягнення 82’345,17 грн. пені - відмовити.

Суддя