Ухвала суду № 65174423, 28.02.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 382/882/16-ц Головуючий у І інстанції Карпович В. Д.Провадження № 22-ц/780/1270/17 Доповідач у 2 інстанції Гуль В. В.Категорія 4 28.02.2017

УХВАЛА

Іменем України

28 лютого 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді: Гуля В.В.,

суддів: Іванової І.В., Сліпченка О.І.,

при секретарі: Тимошевській С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 28 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розділ спільного майна подружжя, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом, посилаючись на те, що з 22 березня 2011 року він перебував з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який розірваний на підставі рішення Яготинського районного суду Київської області від 02 червня 2016 року.

До шлюбу 30 серпня 2003 року позивачем було придбано причеп модель МАЗ 81144, номерний знак НОМЕР_3, вартістю 10 000 грн., який відповідач безпідставно, у відсутність позивача, відчужила в зв'язку з чим просив стягнути з ОСОБА_3 його вартість у вказаному розмірі.

А також за час його перебування на військовій службі в квітні 2015 року, його дружиною за спільні кошти подружжя, було придбано автомобіль марки «Део Ланос», який в подальшому за час його відсутності останньою було відчужено. Вважаючи автомобіль спільним сумісним майном просив визнати на нього право власності на ? частину.

ОСОБА_3 звернулася із зустрічним позовом, посилаючись на те, що автомобіль був придбаний за особисті кошти, отримані нею від попереднього продажу автомобіля НОМЕР_1, набутого нею до шлюбу, а також за кошти одержані нею від матері (ОСОБА_4) в зв'язку з чим просила визнати за нею право особистої власності на цей автомобіль.

Також посилалась на те, що під час перебування у шлюбі набули у власність спільне сумісне майно - рухомі неподільні речі. Збільшили вартість житлового будинку АДРЕСА_1 який належить на праві власності ОСОБА_2, а всього на загальну суму 41278 грн., зокрема:

- мотоблок марки FORTE HSD16-80, вартістю 5190 гривень 00 коп., який знаходиться в особистому користуванні відповідача;

- будівельний шлакоблок, в кількості 1500 шт., загальною вартістю 15000 грн., що зберігається на подвір'ї житлового будинку відповідача;

- котел «Колви-Термона» КТ 12 TSY (П2), вартістю 6400 гривень 00 коп.

- лічильник газу «Самгаз G-4», вартістю 1250 гривень 00 коп.

- електронасос (водяний) для системи опалення, вартістю 560 гривень 00 коп.

- інші комплектуючі системи опалення (згони, крани, труби, шланги, електроди, тощо), загальною вартістю 2078 гривень 00 коп.

Крім того, подружжям були понесені фінансові витрати, пов'язані з виконанням монтажних робіт системи опалення будинку відповідача та з оформленням дозвільних документів (технічного проекту газопостачання будинку), на загальну суму 10800 гривень. Вартість зазначеного майна відповідач не погоджується компенсувати або поділити зазначене майно у добровільному порядку.

Також, після розлучення, в користуванні ОСОБА_2 залишився мопед марки Honda Dio 35, 2007 року виробництва, вартістю 8000 гривень, який був придбаний її довірителем за власні кошти в січні 2010 року, та є її особистою власністю.

У зустрічному позові ОСОБА_3 просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь грошову компенсацію її частки в праві спільної сумісної власності на майно в сумі 20639 грн.

Витребувати у ОСОБА_2 особисте майно ОСОБА_3: мопед марки Honda Dio 35, 2007 року виробництва, а у разі його відсутності повністю стягнути з нього його вартість в сумі 8000 гривень 00 коп. на користь останньої.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 понесені нею судові витрати.

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 29 грудня 2016 року у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права скасувати і задовольнити його первісний позов.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що з 22 березня 2011 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірваний на підставі рішення Яготинського районного суду Київської області від 02 червня 2016 року.

З 07 квітня 2015 року за ОСОБА_3 був зареєстрований автомобіль НОМЕР_2, який 10 лютого 2016 року був перереєстровано на нового власника та придбаний ОСОБА_3 за 3000 тисячі доларів США, з яких 1200 доларів США її власні кошти від продажу особистого автомобіля ВАЗ, придбаного до шлюбу та 1200 доларів США особистих коштів отриманих від матері з розрахункового рахунку в «Ощадбанку» в 10000 грн. переоформленого з ОСОБА_4 у 2012 році на ОСОБА_3

До шлюбу 30 серпня 2003 року позивачем було придбано причеп модель МАЗ 81144, номерний знак НОМЕР_3, вартістю 10 000 грн.

Причіп продано ОСОБА_3 продано за 2000 грн.

Відмовляючи в задоволенні первісного позову суд виходив з того, що ОСОБА_2 не довів тих обставин, на які посилався як на підставу своїх вимог.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Згідно з ч. 1 ст. 10, ст. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.. п. 3 ч. 1 ст. 57 СК України майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто, є особистою власністю.

Заперечуючи проти первісного позову, ОСОБА_3 надала докази щодо особистих коштів, за які був придбаний автомобіль. Таким чином цей автомобіль є особистою власністю ОСОБА_3

Ні належними, ні допустимими доказами такі висновки суду ОСОБА_2 не спростовано.

Таким чином, коли позивач не довів тих обставин, на які посилався як на підставу для задоволення своїх вимог це є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

З цих підстав не підлягає і вимога про стягнення грошей за причіп, оскільки позивач не довів, що його продаж була вчинена не в інтересах сім'ї.

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду і посилання на порушення судом норм процесуального права в тому, що до участі в справі не залучено співвідповідача «Део Ланос», оскільки таких підстав не передбачено законодавством.

За таких обставин в оскаржуваній частині рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

В іншій частині рішення суду не оскаржувалося.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 304, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Яготинського районного суду Київської області від 28 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді