Рішення № 6517407, 21.10.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.09 Справа№ 3/185

Суддя Н.Березяк при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи

За позовом : ТзОВ „Виробничо-кондитерська група „Лісова казка”, м. Харків

До відповідача : Фізична особа підприємець ОСОБА_1, м. Львів

Про стягнення 6869,35 грн.

В судове засідання зявились:

від позивача : не зявився

від відповідача : ОСОБА_1 - підприємець

Відповідачу розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору : Подано позов ТзОВ „Виробничо-кондитерська група „Лісова казка” до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 6869,35 грн.

На задоволення клопотання позивача, ухвалою суду від 07.10.2009 року розгляд справи було відкладено на 21.10.2009 року.

20.10.209 року позивачем було подано клопотання про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення основного боргу, оскільки відповідач основну заборгованість станом на день розгляду справи погасив, а в частині стягнення штрафних санкцій просить суд задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві та матеріалах справи. Крім того, в даному клопотанні позивач просить суд розглянути справу без його участі в судовому процесі.

В судовому засіданні відповідачем було подані докази сплати основного боргу в розмірі 4084,02 грн., а проти нарахування штрафних санкцій заперечив з підстав викладених в своєму відзиві на позов.

В судовому завданні 21.10.2009 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

09.02.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Лісова казка” до Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 укладено договір № ЛС-00209 купівлі-продажу товару.

На виконання умов договору 14.03.09 р., 21.03.2009 р. та 28.03.2009 р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 8436,00 грн. за який відповідач зобовязувався оплатити, однак, свої договірні зобовязання виконав частково.

Станом на день подання позову, заборгованість відповідача перед позивачем складала 5436,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані інфляційні втрати в розмірі 216,82 грн. Крім цього, відповідно до п.6.1 Договору позивачем нарахована пеня в розмірі 524,74 грн. пені та 691,79 грн. - тридцять відсотоків річних.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору купівлі-продажу відповідач 14.03.09 р., 21.03.2009 р. та 28.03.2009 р. отримав від позивача товар, а саме: кондитерські вироби на загальну суму 8436,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №339 від 14.03.2009 р., № 383 від 21.03.2009 року та № 103 від 28.03.2009 р.

Відповідно п. 2.2. та п. 2.3 Договору розрахунок за поставлений товар проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця або внесенням грошових коштів у розмірі 100 відсотків від вартості поставленого товару. Оплата здійснюється протягом 21 (двадцяти одного) дня.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобовязання відповідач виконав з порушенням строку оплати вартості отриманого товару, а саме заборгованість в розмірі 5436,00 грн. оплатив 14.09.2009 р., 28.09.2009 р. та 05.10.2009 р. В цій частині позовних вимог провадження у справі підлягає припиненню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За несвоєчасне виконання договірних зобовязань нараховані позивачем інфляційні втрати підлягають до сплати в розмірі 216,82 грн.

Відповідно до п.6.1 Договору у разі не сплати поставленого товару Покупцем в зазначений за даною угодою термін, Покупець виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент виплати, за кожен день прострочення платежу, а також 30 відсотків річних від суми заборгованості, які згідно розрахунку позивача складають та підлягають до стягнення в сумі 524,74 грн. пені та 691,79 грн. 30 відсотків річних.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наявність доказів порушення відповідачем договірних зобовязань, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення річних, інфляційних та пені обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 12, 33-34, 80,82-85,116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (79000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Лісова казка” (61072, м. Харків, вул. С. Єсеніна, 14/6, код ЄДРПОУ 33066477) 216,82 грн. інфляційних втрат, 524,74 грн. пені, 691,79 грн. тридцять відсотків річних, 102, 00 грн. державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 5436,00 грн. основного боргу провадження у справі - припинити.

4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 26.10.2009 року.

Суддя