Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.10.09 Справа№ 11/177
По справі:
За позовом: Приватного підприємства „Торгцентр”, м.Львів
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „фірми „Лім-Ігор”, м.Львів
Про стягнення 1381,49грн.
У відкритому судовому засіданні взяли участь представники:
Від позивача: Гула О.В.- предст. згідно доручення № 02/08 від 20.10.2009року
Від відповідача: не з’явився
Суть позову: Розглядається справа за позовом Приватного підприємства „Торгцентр” про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю „Лім-Ігор” 1381,49грн боргу.
Ухвалою господарського суду від 18.09.2009року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 13.10.2009року.
В зв’язку із неявкою представника відповідача розгляд справи було відкладено на 22.10.2009року.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав, викладених у позовній заяві.
Від здійснення технічного запису судового процесу сторона відмовилась.
Відповідач в судове засідання не з»явився, хоча у встановленому ст.64 ГПК України порядку був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Відповідно довідки з ЄДРПОУ адреса відповідача, відповідає адресі, зазначеній в позовній заяві.
Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
В процесі розгляду справи суд встановив наступне: Позивачем було відвантажено відповідачу товар на загальну суму 1457,10грн., що підтверджується видатковими накладними № Б-00000020 від 03.01.2009року та № Б-00005486 від 15.12.2008року.
За даний товар відповідач розрахувався частково, з огляду на що позивач звернувся до суду із позовом про примусове стягнення вартості поставленого неоплаченого товару, що на момент подання позову складає 1286,13грн.
Крім суми основної заборгованості позивачем нараховано 70,73грн. інфляційних та 24,63грн.-річних.
Таким чином, загальна сума позову складає 1381,49грн.
Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:
Позивачем поставлено товар відповідачу на підставі видаткових накладних:
- № Б-00000020 від 03.01.2009року на суму 802,89грн.;
- № Б-00005486 від 15.12.2008року на суму 654,21грн.
Статтями 202, 205 ЦК України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Стаття 181 ГК України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у ч. 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до положень ст. ст. 638,639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися в будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду догорів не вимагалася.
Таким чином між Позивачем та відповідачем було укладено усну угоду, згідно якої позивач здійснив поставку товару.
Дані правовідносини за своєю суттю є разовим договором поставки, оскільки однією із сторін угоди виступає постачальник (продавець), другою –отримувач (покупець); Відповідно до ч.1 ст.263 Господарського кодексу України, господарсько-торгівельною діяльністю є діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Ч.1 ст. 264 зазначає, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного так і придбаних у інших суб»єктів господарювання, здійснюється суб»єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.
Укладення разового договору поставки підтверджується видатковими накладними № Б-00000020 від 03.01.2009року та № Б-00005486 від 15.12.2008року.
Згідно приписів ч.1 ст. 665 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов”язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму в розмірі, встановленому домовленістю, відповідно до ст. 632 ЦКУ. Моментом виконання обов”язку продавця передати товар покупцеві є накладна, яка є і доказом отримання останнім товару. Ст. 692 ЦК України покладає на покупця обов”язок оплатити товар після його прийняття. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплату товару. Ціна товару вказана у видаткових накладних і становить 1457,10грн., яких оплачено 170,97грн.
Згідно частини 2 ст.509 ЦК України, зобов’язання виникають з підстав, вказаних у ст. 11 ЦК України, у тому числі з угод, передбачених законом, а також із угод, хоча і не передбачених законом, але не суперечних йому. Виникнення прав та обов’язків пов’язано з юридичними фактами, які підтверджують виникнення між сторонами правовідносин. Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, у силу яких Приватне підприємство „Торгцентр” виконало постачання товару, а Товариство з обмеженою відповідальністю „Лім-Ігор” зобов’язалось провести оплату.
Відповідно до ст. 193 ГК України одностороння відмова від виконання зобов’язання недопустима.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення із відповідача 1286,13грн. боргу.
Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
Позивачем правомірно нараховано 70,73грн. інфляційних та 24,63грн. річних.
Ст. 33 ГПК України, зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК)
Судові витрати слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 116 ГПК України, суд,-
в и р і ш и в :
Позов задоволити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Лім-Ігор”, м.Львів, вул. Низинна, Б.2 (код ЄДРПОУ 17705196) на користь Приватного підприємства „Торгцентр”, м.Львів, вул. Городоцька, 12 (код ЄДРПОУ 31804146) 1286,13грн. основного боргу, 70,73грн. - інфляційних, 24,63грн. –річних, 102,00грн. держмита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Суддя
Судове рішення № 6517356, Господарський суд Львівської області було прийнято 22.10.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 11/177. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: