Рішення № 6517299, 15.10.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.09                                                                                           Справа№ 28/18

За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Флагман-Капітал», м.Львів

про визнання недійсним правочину

Суддя Морозюк А.Я.

Представники сторін

Від позивача: Мощинська О.В. - представник, довіреність від 28.09.2009 року № 309-6006/ТА, Кушнір Т.В.-представник, довіреність від 28.09.2009 року № 309-6008/ТА

Від відповідача: Рожик Ю.С.-представник, довіреність від 30.09.2009 року

Представникам сторін роз’яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

В судовому засіданні 15.10.2009 року за згодою сторін відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення виготовлено та підписано 16.10.2009 року.

          Позов заявлено Відкритим акціонерним товариством «Селянський комерційний банк «Дністер», м. Львів, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Флагман-Капітал», м.Львів, про визнання недійсним правочину. Позовна заява від імені позивача підписана тимчасовим адміністратором ВАТ СКБ «Дністер»І.Б.Яремчишин. В позовній заяві позивач просить: визнати недійсним Договір оренди легкового автомобіля, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Селянський комерційний банк «Дністер»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Флагман-Капітал»31 березня 2009 року, як такий, що має на меті утримання майна від кредиторів банку, вчинені за три роки до призначення тимчасового адміністратора; зобов’язати відповідача передати позивачу шляхом підписання акту приймання-передачі автомобілі, згідно переліку.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 14.09.2009 року порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду в засіданні на 06.10.2009 року. Ухвалою суду від 06.10.2009 року розгляд справи відкладено на 15.10.2009 року.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві, просять позов задоволити. Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. Між ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер»та ТзОВ «Флагман-Капітал»31 березня 2009 року укладено договір оренди легкового автомобіля, за яким позивач передав відповідачу у строкове користування чотири автомобілі. Відповідно до постанови Правління НБУ у ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер»з 17.04.2009 року призначено тимчасову адміністрацію строком до 16.04.2010 року. Згідно із ст.80 Закону України «Про банки і банківську діяльність», тимчасовий адміністратор має повне та виняткове право управляти банком та контролювати його, а також уживати будь-яких заходів щодо відновлення належного фінансового стану. Відповідно до ст.81 Закону України «Про банки і банківську діяльність», тимчасовий адміністратор може звертатися до суду з вимогою про визнання угод недійсними, зокрема, якщо за цими угодами здійснено будь-які дії, що мають на меті утримання майна від кредиторів, чи інше порушення їх прав, вчинені за три роки до призначення тимчасового адміністратора. На переконання позивача, укладенням договору оренди вчинено дії, що мають на меті утримання майна від кредиторів банку до моменту призначення тимчасового адміністратора в межах трьохрічного терміну до призначення тимчасового адміністратора, а тому це є підставою для визнання договору недійсним.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, відповідач просить відмовити у позові повністю. Зазначає, що ст.81 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачає тільки право на звернення до суду тимчасового адміністратора у визначених в ній випадках, але не містить підстав визнання договору недійсним. Крім того, позивач не пояснив, які дії здійснено за договором оренди автомобіля, які мають на меті утримання майна від кредиторів. Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною(стронами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Жодної із підстав для недійсності договору оренди немає. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Селянський комерційний банк «Дністер»зареєстрований як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 09.10.2009 року. Відповідно до постанови Правління НБУ №229 від 16.04.2009 року у ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер»призначено тимчасову адміністрацію строком з 17.04.2009 року до 16.04.2010 року, тимчасовим адміністратором банку призначено фізичну особу-незалежного експерта Мазуркевич Марію Леонідівну. Відповідно до постанови Правління НБУ № 521 від 01.09.2009 року усунено з 01.09.2009 року Мазуркевич М.Л. від виконання обов’язків тимчасового адміністратора банку, та призначено з цієї дати тимчасовим адміністратором банку фізичну особу-незалежного експерта Яремчишина Ігоря Богдановича. Згідно із ст.80 Закону України «Про банки і банківську діяльність», тимчасовий адміністратор має повне та виняткове право управляти банком та контролювати його, а також уживати будь-яких заходів щодо відновлення належного фінансового стану.

Між ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер»та ТзОВ «Флагман-Капітал»31 березня 2009 року укладено договір оренди легкового автомобіля, за яким позивач передав відповідачу у строкове платне користування чотири автомобілі на термін до 01 квітня 2019 року. Позивач вважає, що зазначений договір вчинено з метою утримання майна від кредиторів банку, укладення зазначеного договору завдає значної шкоди інтересам банку та його кредиторів. Позивач зазначає, що у відповідності до п.3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним(оспорюваний правочин).

У зв’язку із цим суд відзначає, що у відповідності із ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до вказаних частин ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа,яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками(усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх дітей. Відповідно до ч.1 ст.207 ГК України, господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Однак, позовна заява не містить обґрунтування наявності передбачених законом правових підстав для визнання договору оренди недійсним чи для констатації його нікчемності, наявність таких підстав не була доведена суду у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.81 Закону України «Про банки і банківську діяльність», тимчасовий адміністратор може звертатися до суду з вимогою визнання угод недійсними, якщо за цими угодами здійснено, зокрема, будь-які дії, що мають на меті утримання майна від кредиторів, чи інше порушення їх прав, вчинені за три роки до призначення тимчасового адміністратора(п.5 ч.1 ст.81 Закону). Однак, як вбачається зі змісту вказаної норми, нею лише надано право тимчасовому адміністратору у тому випадку, якщо за угодою здійснено будь-які дії, що мають на меті утримання майна від кредиторів, чи інше порушення їх прав, звернутись до суду із позовом про визнання недійсною такої угоди. Зазначена стаття не встановлює, та в силу ч. 2 ст. 4 ЦК України не може встановлювати додаткових, порівняно з нормами ЦК України чи ГК України, підстав для визнання недійсними правочинів. У той же час, належних доказів недійсності зазначеного договору оренди суду надано не було.

Також позивачем не обґрунтовано і не доведено, що для задоволення вимог кредиторів необхідною є реалізація позивачем майна, переданого в оренду за спірним договором, не обґрунтовано і не доведено, які саме дії здійснено за договором оренди автомобіля, які мають на меті утримання майна від кредиторів. Адже в силу положень ст.759-786, 798-805 ЦК України передача автомобілів в оренду не змінює право власності позивача на ці автомобілі. Стаття 81 Закону України “Про банки та банківську діяльність” має назву «Запобігання переказу активів банку до моменту призначення тимчасового адміністратора», однак в даному випадку не відбувалося переказу активів банку, право власності на активи залишилося за позивачем.

З огляду на все вищенаведене, суд не вбачає підстав для задоволення позову і дійшов до висновку про відмову в позові повністю.

Щодо сплачених позивачем судових витрат в сумі 85 грн державного мита та 236 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст.81 Закону України “Про банки та банківську діяльність” встановлено, що при зверненні до суду тимчасовий адміністратор не сплачує державного мита. Відповідно до розділу VII Прикінцевих положень вказаного Закону до приведення законодавства у відповідність з цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону. Таким чином, за позовами про визнання угод недійсними тимчасовий адміністратор не сплачує державного мита. Наведене відповідає викладеному в Листі ДПА України від 05.12.2003 року № 10706/5/17-0316, на який здійснено посилання в Інформаційному листі ВГСУ від 24.12.2003 року № 01-8/1597 «Про сплату державного мита з позовних заяв тимчасовим адміністратором».

Відповідно до ст.8 Декрету КМУ «Про державне мито», сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством. Таким чином, державне мито, сплачене позивачем в сумі 85 грн згідно платіжного доручення № 1086 від 08 вересня 2009 року, підлягає поверненню Відкритому акціонерному товариству «Селянський комерційний банк «Дністер»на підставі ст.8 Декрету КМУ «Про державне мито».

Відповідно до «Розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ», затверджених Постановою КМУ №1258 від 21.12.2005 року(із змінами), в господарських справах для позивачів, звільнених у встановленому порядку від сплати державного мита, такі розміри встановлено за нульовою ставкою. Таким чином, витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, сплачені позивачем в сумі 236 грн згідно платіжного доручення № 1085 від 08 вересня 2009 року, можуть бути повернені згідно п.13 «Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ», затвердженого Постановою КМУ №1258 від 21.12.2005 року(із змінами), після звернення особи.

На підставі всього вищенаведеного, керуючись ст.ст.4, 203, 215 ЦК України, ст.207 ГК України, ст.ст.80,81 Закону України “Про банки та банківську діяльність”, ст.ст. 4-3,33,43,44,47,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1.          В позові відмовити повністю.

2.          Видати Відкритому акціонерному товариству «Селянський комерційний банк «Дністер»(79017, м.Львів, вул.Переяславська, 6-а, ідентифікаційний код 19159542) довідку на повернення 85 грн державного мита з бюджету.

Суддя