Рішення № 6517284, 06.10.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.09                                                                                           Справа№ 25/203

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи :

за позовом:Відкритого акціонерного товариства “Комерційний банк “Надра” (м.Львів)

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛюксорЦентрТорг” (м.Львів)

про :стягнення заборгованості в сумі 7 521 036,41грн.

Суддя : В.М. Пазичев

При секретарі :І.Є. Башак

Представники:

від позивача:Не з”явився

від відповідача:Не з”явився

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні роз’яснено їх права та обов’язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Відкритого акціонерного товариства “Комерційний банк “Надра” (м.Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛюксорЦентрТорг” (м.Львів) про стягнення заборгованості в сумі 7 521 036,41грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 07.08.2009 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 20.08.2009 року. Ухвалою від 20.08.2009 року розгляд справи відкладено до 26.08.2009 року, у зв”язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою від 26.08.2009 року розгляд справи відкладено до 31.08.2009 року, у зв”язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою від 31.08.2009 року розгляд справи відкладено до 06.10.2009 року, у зв”язку з неявкою представників сторін.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 07.08.2009 року, про відкладення від 20.08.2009 року, від 26.08.2009 року, від 31.08.2009 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 07.08.2009 року, про відкладення від 20.08.2009 рок, від 26.08.2009 року, від 31.08.2009 року не виконав, відзиву на позов не представив, явку повноважного представника не забезпечив, хоча і був належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується повернутими поштовими конвертами з поштовою відміткою “за закінченням терміну зберігання”, хоча у підтвердження зазначеної в позовній заяві адресі відповідача позивачем надано Довідку з ЄДРПОУ станом на час звернення з позовом, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов”язковою.

Згідно ст.93 ЦК України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом. Місцезнаходження юридичної особи вказується в її установчих документах.

Позов розглянуто за відсутності представників сторін за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Рішення виготовлено, підписано та оголошено 06.10.2009 року.

Розглянувши документи і матеріали справи, подані сторонами, заслухавши пояснення осіб, які були присутніми в судових засіданнях, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

12.07.2007 року між Відкритим акціонерним товариством “Комерційний банк “Надра” (надалі –позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЛюксорЦентрТорг” (надалі –відповідач, позичальник) укладено кредитний договір №257/2007 на суму 2 000 000,00 грн. із кінцевим терміном повернення кредитних коштів –не пізніше 10.07.2009 року із сплатою 18,9% річних із розрахунку 360 днів на рік.

04.12.2007 року між Відкритим акціонерним товариством “Комерційний банк “Надра” (надалі –позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЛюксорЦентрТорг” (надалі –відповідач, позичальник) укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №257/2007 від 12.07.2007 року, за якою банк встановлює ліміт заборгованості за кредитною лінією в сумі, яка не може перевищувати 6 000 000,00 грн.

15.07.2008 року Відкритим акціонерним товариством “Комерційний банк “Надра” (надалі –позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЛюксорЦентрТорг” (надалі –відповідач, позичальник) укладено додаткову угоду №3 до кредитного договору №257/2007 від 12.07.2007 року, за якою відсоткова ставка за користування кредитними коштами складає 25% річних.

Згідно п.2.2. кредитного договору, при непогашенні заборгованості позичальником перед банком у повному обсязі, банк має право звернути стягнення на грошові кошти та інше майно позичальника у відповідності з діючим законодавством України.

Відповідно до п.3.2.5 кредитного договору, позичальник зобов”язаний був забезпечити повернення отриманих траншів в межах кредитної лінії, згідно графіку погашення, що є невід”ємною частиною даного договору і відсотків за користування ними в термін до 10.07.2009 року, а також сплату можливої неустойки. Нараховані відсотки за останній день місяця користування кредитною лінією сплатити одночасно з погашенням заборгованості за кредитною лінією. Однак, умови договору порушені позичальником, тіло кредиту, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції за порушення строків повернення кредиту позичальником, за твердженням позивача, не погашені.

Згідно п.4 кредитного договору, за несвоєчасне повернення кредитної лінії та/або відсотків за нею, в тому числі пред”явлених до дострокового погашення, позичальник сплачує банку пеню у розмірі діючої на період просрочення подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення. За нецільове використання кредитної лінії, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 25% від суми кредиту, використаного не за цільовим призначенням.

За твердженням позивача, станом на 15.07.2009 року заборгованість позичальника становить 7 521 036,41 грн., з яких 5 440 000,00 грн. –заборгованість по кредиту, 1 263 438,76 грн. –заборгованість по відсотках (за період 01.05.2008 року –14.07.2009 року), 52 888,89 грн. – донараховані відсотки (за період 01.07.2009 року –14.07.2009 року), 764 708,76 грн. –пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків (за період 13.01.2009 року –14.07.2009 року).

Отже, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 7 521 036,41 грн.

У порушення норм чинного законодавства та умов договору, відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав, докази погашення боргу суду не представив.

При прийняті рішення суд керувався наступним:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами –юридичними особами на підставі господарський договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

У відповідності до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.1054 ЦК України, позичальник зобов”язаний повернути кредит та сплатити проценти на умовах, встановлених договором.

Відповідно п.1 ст.1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, а у разі відсутності іншої домовленості сторін- проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов’язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобов”язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і хоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об”єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу, відзив на позов не представив, проти позовних вимог у встановленному чинним законодавством України порядку не заперечив, явку повноважного представника в судові засідання не забезпечив.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об’єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог з урахуванням уточненя розміру позовних вимог, а відповідач проти позову не заперечив і не подав докази погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов Відкритого акціонерного товариства “Комерційний банк “Надра” (м.Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛюксорЦентрТорг” (м.Львів) про стягнення заборгованості в сумі 7 521 036,41грн. є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як доказ сплати судових витрат позивач подав платіжні доручення №4702 від 17.07.2009 року на суму 25 500,00 грн. про сплату державного мита та №4703 від 17.07.2009 року на суму 315,00 грн. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, ГК України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛюксорЦентрТорг” (м.Львіва, вул.Городоцька,170, код ЄДРПОУ 34768703, п/р26007000929001/980 у ВАТ КБ “Надра” ЛРУ, МФО 325978) на користь Відкритого акціонерного товариства “Комерційний банк “Надра” (79008, м.Львів, вул.Пекарська,7; МФО 325978, код ЄДРПОУ 23949103, інші реквізити в матеріалах справи відсутні) – 7 521 036 (сім мільйонів п”ятсот двадцять одну тисячу тридцять шість) грн. 41 коп. –боргу, 25 500 (двадцять п”ять тисяч п”ятсот) грн. 00 коп. –сплаченого держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя