Рішення № 6517173, 06.10.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.09                                                                                           Справа№ 30/175

за позовом: ТзОВ „Українські хімічні технології”, м.Київ

до відповідача: ТзОВ „Гал-Євро-Контракт”, м.Львів

про стягнення 78143,44 грн.

Суддя Н.Мороз

Представники:

Від позивача: Рехвіашвілі Х.В.

Від відповідача: н/з

Суть спору:

          Позов заявлено товариством з обмеженою відповідальністю „Українські хімічні технології”, м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю „Гал-Євро-Контракт”, м. Львів про стягнення 78143,44 грн. боргу.

Ухвалою господарського суду від 26.08.2009р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 15.09.2009 року.

Розгляд справи відкладався ухвалою суду від 15.09.2009р. з причин, наведених у відповідній ухвалі.

Представник позивача в судове засідання з"явився, подав уточнений розрахунок пені, проте позовних вимог не змінив. Позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, вимог ухвали суду не виконав, причин неявки суду не повідомив.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив:

Згідно ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Між позивачем та відповідачем було укладено договори купівлі-продажу №01/07 від 01.01.2007р. та 01.02.2008р., згідно яких позивач зобов'язався передати відповідачу (покупцю) товар на умовах і строки визначені договором, а останній, в свою чергу прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість, згідно умов договору.

На виконання умов договору, позивач передав відповідачу товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних №РН-0000662 від 26.10.2007р., №РН-0000552 від 18.09.2007р., №РН-0000090 від 04.02.2008р. та довіреністю на отримання товару від 17.09.2007р. (оригінали оглянуто в судовому засіданні). Дана обставина відповідачем не заперечена.

В силу ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.п.4.3 п.4 договору від 01.01.2007р., відповідач зобов”язувався здійснювати розрахунок за відвантажений товар з відстрочкою платежу в 30 календарних днів з моменту відвантаження товару позивачем.

Відповідно до п.п.4.3 п.4 договору від 01.02.2008р., відповідач зобов”язувався здійснювати розрахунок за відвантажений товар з відстрочкою платежу в 20 календарних днів з моменту відвантаження товару позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю, відповідачем оплата здійснена частково, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 16512,72 грн., що підтверджено актом звірки розрахунків станом на 19.02.2009р. (в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п.5 договорів, позивачем нараховано пеню за 365 днів, яка відповідно до поданого розрахунку становила 30135,71 грн. Однак представником позивача в судове засідання подано обгрунтований розрахунок пені у відповідності до чинного законодавства, згідно якого пеня становить 1747,42 грн. та підлягає стягненню.

Згідно п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 5071,61 грн. та 3% річних в сумі 6423,40 грн., відповідно до поданого розрахунку.

Крім того, позивачем також заявлено вимогу щодо відшкодування відповідачем витрат в розмірі 20000,00 грн., що складають суму витрат позивача на оплату юридичних послуг згідно договору № 01/03/09 від 02.03.2009р.

Згідно з вимогами ст.220 Господарського кодексу України, боржник, який прострочив виконання господарського зобов”язання, відповідає перед кредитором за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Частина 3 ст.216 ГК України передбачає, що потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того чи є застереження про це в договорі.

В силу ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов”язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб”єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов”язання або додержання правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб”єктом, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов”язання другою стороною.

Судом встановлено, що у зв’язку з необхідністю звернення до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, ТзОВ „Українські хімічні технології” несе додаткові витрати на оплату послуг юридичної фірми згідно укладеного договору №01/03/09 від 02.03.2009р., що відповідно до вимог ст.225 ГК України, відноситься до збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення.

Доказом понесення позивачем додаткових витрат у вигляді оплати юридичної допомоги є платіжне доручення №7 від 09.04.2009р. на суму 20000,00 грн. (в матеріалах справи), акт про надання юридичних послуг №ОУ-2255 від 25.03.2009р.

Договорами купівлі-продажу від 01.02.2008р. та від 01.01.2007р., зокрема, пунктом 5.5 передбачено, що винна сторона (в даному випадку- ТзОВ „Гал-Євро-Контракт”) відшкодовує спричинені збитки, в тому числі витрати по оплаті юридичних послуг.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача щодо відшкодування понесених останнім збитків у вигляді додаткових витрат на оплату юридичних послуг задоволити.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Відповідач своїм правом на захист не скористався, підставність позовних вимог не спростував.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги документально обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 526, 625,692 ЦК України, ст.ст.179,193,220,216,224,225 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

г. . ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Гал-Євро-Контракт”, м.Львів, вул. Куликівська, 36, 1 (р/р 26008066025201 у Львівському відділенні АКБ „ТАС-Комерцбанк”, МФО 300164, код ЄДРПОУ 20813917) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Українські хімічні технології ЛДТ”, м. Київ, вул. Марини Раскової, 19 /301 (р/р 26008140539 в КРД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 380805, код ЄДРПОУ 34426212) –16512,72 грн. основного боргу, 1747,42 грн. пені, 5071,61 грн. інфляційних нарахувань, 6423,40 грн. -3% річних, 20000,00 грн. витрат на оплату юридичних послуг, 497,55 грн. державного мита та 200,65 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті частині стягнення пені – відмовити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.                                                                                          

Суддя