Рішення № 65171678, 09.03.2017, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/140/17

2/291/193/17

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

09 березня 2017 року

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Грека М. М.

секретаря - Кащук Л.С.

розглянувши у вікритому судовому засіданні в смт. Ружині цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

До

ОСОБА_2

Про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі.

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача і просила визначити розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі 500 грн. щомісячно, на дитину, з дня подачі заяви і до досягнення ним повноліття. Стверджує, що на її утриманні перебувають неповнолітні діти, у зв'язку із скрутним матеріальним становищем, вона змушена звернутися в суд із цією позовною заявою про стягнення з ОСОБА_2 на її користь для утримання її неповнолітньої дитини аліменти в твердій грошовій сумі

В судове засідання позивачка не зявилася надіслала заяву справу слухати у її відсутність позовні вимоги задовільнити.

В судове засідання відповідач не зявився надіслав заяву справу слухати у його відсутність проти задоволення позову не заперечує.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, його батьками є: батько ОСОБА_2 мати ОСОБА_1.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою ВР України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини в судовому порядку.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Згідно ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом, а відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України, та роз'яснень, викладених в п. 17 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд може визначити розмір аліментів в твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.

Відповідач по справі не надає достатньої регулярної допомоги для належного утримання неповнолітнього сина, у зв'язку з чим порушуються його інтереси. Відповідач по справі не працює , має нерегулярний дохід.

Згідно до ст. 184 СК України суд погоджується зі способом визначення аліментів у твердій грошовій сумі, обраним позивачем.

При визначенні величини аліментного платежу суд, враховуючи відповідно до ст. 182 СК України матеріальне становище платника аліментів, що відповідач перебуває в працездатному віці, і може працювати, не обтяжений турботами щодо, утримання інших дітей або непрацездатних батьків і являючись батьком неповнолітнього ОСОБА_3 зобов'язаний утримувати його до повноліття. Також приймаючи до уваги матеріальне положення дитини, яка потребує матеріальної допомоги, та матеріальне становище відповідача, відсутність у останнього постійного місця роботи та заробітку, вважає за можливе визначити розмір аліментів, стягуваних з відповідача на користь позивача у твердій грошовій сумі в розмірі встановленому між сторонами, а саме в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. в твердій грошовій сумі щомісячно на дитину і до повноліття дитини.

Суд вважає, що визначений розмір аліментів у твердій грошовій сумі щомісячно на дитину є достатнім та не буде порушувати майнові права дитини.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення аліментів з відповідача в твердій грошовій сумі на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн., щомісячно , до досягнення ним повноліття.

При цьому згідно зі ч. 2 ст. 184 СК України розмір аліментів, визначений у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону, як вказав Верховний Суд України у правовій позиції від 6.11.2013 року у справі №6-113цс13 Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовійсумі, на підставі ч.2 ст.184 СК України, підлягає індексації закону згідно п.8 ст.8 ЦПК України у порядку,передбаченому Законом України "Про індексацію грошових доходів населення".

У відповідності до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 191 СК України, суд вважає за можливе присудити стягнення аліментів з дня пред'явлення позову до суду - з 08 лютого 2017 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів, суд допускає до негайного виконання в межах місячного платежу.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір на користь держави в сумі 640, 00грн

Керуючись ст.ст.15, 30, 62, 212, 215-218, ЦПК України, ст. ст. 180, 182,184 СК України, п. 17 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовільнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний код НОМЕР_1, непрацюючого, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_3 , 30.12. ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн., / пятсот / щомісячно на дитину починаючи з 08.02. 2017 року і до повноліття сина ОСОБА_3 до - 30.12. 2032 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний код НОМЕР_1, судовий збір в сумі 640, 00 грн. ( найменування отримувача: УДКСУ у Ружинському районі 22030101) номер рахунку: 31117106700550, код отримувача: 36928430, код класифікації доходів бюджету: 22030101, найменування рахунку : Ружинський районний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, яка не була присутня в судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя М. М. Грек.