Постанова № 65170713, 23.02.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 473/1763/16-а

Категорія: 3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Ротар М.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Дейнеги С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Херсоні Департаменту патрульної поліції на постанову Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції 1 роти батальйону Управління патрульної поліції у м. Херсоні Лисенка Антона Валентиновича про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною та її скасування,-

В С Т А Н О В И В:

23 травня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора патрульної поліції роти №1 батальйону УПП у м. Херсоні Лисенка А.В. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що вказаним рішенням 09.05.2016 р. на нього протиправно накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за вчинення адміністративного правопорушення. В постанові зазначено, що позивач 09.05.2016 року о 18.10 год. керуючи автомобілем «MERSEDES BENZ», номерні знаки НОМЕР_1, по вул. Маяковського в м. Херсоні, здійснив зупинку ближче 10 м від пішохідного переходу. Позивач вважає, що вказана постанова є незаконною в зв'язку з порушенням процедури притягнення до адміністративної відповідальності, не вмотивована, не підтверджена доказами, зібраними відповідно до вимог закону, які б свідчили про вчинення ним адміністративного правопорушення, а тому підлягає скасуванню.

Постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 серпня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову серії ПСЗ №059249 від 09 травня 2016 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 122 КупАП, а справу про адміністративне правопорушення направлено на новий розгляд.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Управління патрульної поліції у м. Херсоні Департаменту патрульної поліції подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позов ОСОБА_1 в повному обсязі.

Справа розглянута апеляційним судом без участі сторін у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 09.05.2016 року поліцейським роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Херсоні Лисенко А.В. винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ПСЗ №059249 від 09.05.2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., а саме за те, що ОСОБА_1, керуючи автомобілем «MERSEDES BENZ», номерні знаки НОМЕР_1, по вул. Маяковського в м. Херсоні, здійснив зупинку ближче 10 метрів від нерегульованого пішохідного переходу, чим порушив вимоги пп. 15.9. г ПДР України.

Задовольняючи адміністративний позов ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з наступного, з чим частково погоджується апеляційний суд.

Так, частиною 1 статті 122 КпАП України визначено, що порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 та 284 КпАП України. У ній, зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтуються висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що наданими відповідачем в ході розгляду справи доказами не спростовані доводи позивача про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки відеозаписом з нагрудної камери інспектора не зафіксовано місце зупинки чи стоянки автомобілю ближче як 10 метрів від нерегульованого пішохідного переходу, що також не було зафіксовано рулеткою.

Що стосується показів свідка ОСОБА_2., то суд апеляційної інстанції вважає правильним їх відхилення судом першої інстанції, оскільки цей свідок працює разом з відповідачем та брав безпосередню участь у події та у складанні спірної постанови. Разом з тим, позивач вказує на те, що перед зупинкою його поліцейськими між ним та патрульними виникла конфліктна ситуація, що також видно з відеозапису, наданого відповідачем.

Водночас, колегія суддів не може погодитися з судом першої інстанції, який вказав на те, що відповідачем був порушений порядок притягнення позивача до адміністративної відповідальності. А саме, відповідно до ст. 254 КпАП України, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовими особою або представником громадської організації чи органом громадської самодіяльності.

Так, відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби, зокрема, у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Згідно ч. 1 ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення Органи Національної поліції розглядають, серед іншого, справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою і третьою статті 122 Кодексу.

Частиною 2 названої статті Кодексу визначено, що від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання відповідно до покладених на них повноважень.

На підставі ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Частинами 4 та 5 названої статті Кодексу встановлено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

Процедуру оформлення поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року № 1395 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853).

Відповідно до п. 4 Розділу І названої Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.

Отже, чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством України уповноваженим працівникам підрозділів патрульної служби Національної поліції, які мають спеціальні звання, було надано право на місці вчинення адміністративного правопорушення від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою і третьою статті 122 КУпАП, без складання відповідного протоколу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, але допустив порушення норм матеріального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи частково спростовують правильність висновків суду.

Відтак, апеляційна скарга Управління патрульної поліції у м. Херсоні Департаменту патрульної поліції підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - зміні.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Херсоні Департаменту патрульної поліції задовольнити частково, а постанову Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 серпня 2016 року - змінити, виключивши з її мотивувальної частини посилання на обов'язковість складання протоколу про адміністративне правопорушення, як на підставу для задоволення позову.

В іншій частині постанову Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 серпня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення рішення апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов