Ухвала суду № 65170711, 23.02.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/3780/16

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Дейнеги С.Є.,

представників позивача Шокіна Р.В. та Тітомер Є.В., представника відповідача Орловської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет Барін» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет Барін» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

01 серпня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркет Барін» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.03.2016 р. №0000121406.

В обґрунтування позову зазначено про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення, яким до господарюючого суб'єкта застосовано штрафні санкції за порушення правил ведення касових операцій, оскільки перевіряючими було допущено низку порушень при проведенні фактичної перевірки. Так, перед початком перевірки головному бухгалтеру не було пред'явлено направлень на перевірку, а перевіряючі вдерлися до приміщення та почали вихоплювати документацію з рук. При цьому позивач вважає, що підстави для проведення фактичної перевірки взагалі були відсутні. По суті встановленого порушення позивач зазначив, що порушень касової дисципліні не допускав: вся готівка у день одержання грошових коштів оприбутковувалась; облік зазначених грошових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК) вівся належним чином. На підтвердження зазначених обставин позивачем надано копію сторінок КОРО за період, що фактично перевірявся (лютий 2016 р.) з наявними Z-звітами. Також позивач зазначив, що застосована сума штрафу є непомірною та матиме наслідком зупинення господарської діяльності підприємства.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Маркет Барін» було відмовлено.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим ТОВ «Маркет Барін» подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою повністю задовольнити його адміністративний позов.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї представників позивача Шокіна Р.В. та Тітомер Є.В., представника відповідача Орловської В.В., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, наказом в.о. начальника ГУ ДФС в Одеській області Г.В. Мілютіна від 22.02.2016 р. №226 на підставі ст. 20, пп. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 ПК України призначено фактичну перевірку ТОВ «Маркет Барін» з 1 березня 2016 р. з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує реєстрацію юридичної особи відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у т.ч. про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

На підставі вищевказаного наказу та направлень на перевірку від 29.02.2016 р. №127, 128 (а.с. 42, 43) головним державним ревізором-інспектором відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області Шукаєвим Д.С. та головним державним ревізором-інспектором відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області Ніконовим М.І. 1 березня 2016 р. розпочато фактичну перевірку господарської одиниці: крамниці «Барін», що розташована за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Олександрійська, 6а та належить ТОВ «Маркет Барін».

Матеріалами справи підтверджується, що вищеозначені направлення на перевірку від 29.02.2016 р. №127 та 128, а також службові посвідчення були пред'явлені, а копія наказу про проведення перевірки від 22.02.2016 р. №226 вручена перевіряючими директору ТОВ «Маркет Барін» Шокіну Ростиславу Валерійовичу 1 березня 2016 р. о 13:45 годині, про що останній особисто розписався. Таким чином апеляційний суд, як і суд першої інстанції, відхилено твердження представника позивача/апелянта про начебто непред'явлення документів, які б дозволяли співробітникам фіскального органу приступити до перевірки.

При цьому допитані в якості свідків в судовому засіданні суду першої інстанції Шукаєв Д.С., Ніконов М.І. пояснили, що директор ТОВ «Маркет Барін» Шокін Р.В. особисто був присутнім під час проведення контрольного заходу, розписався у направленнях на перевірку, допустив їх до проведення перевірки, проте відмовився від отримання копій матеріалів перевірки, про що був складений відповідний акт.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Маркет Барін» суд першої інстанції зазначив про правомірність винесеного фіскальним органом податкового повідомлення-рішення від 28.03.2016 р. №0000121406 та застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції в розмірі 100297,55 грн. (20059,51 грн. х 5), оскільки останній порушив вимоги п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 15.12.2004 р. №637.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, та надаючи правову оцінку його висновкам і встановленим обставинам справи, виходить з наступного.

Так, відповідно до пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п. 80.1 ст. 80 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та, зокрема, у разі неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (пп. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

Згідно абз. 2 п. 86.3 ст. 86 Кодексу у разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику.

З урахуванням викладеного, колегія суддів відхиляє твердження апелянта про порушення перевіряючими порядку проведення фактичної перевірки, рівно як і відсутність підстав для її проведення. При цьому слід звернути увагу й на те, що позивачем наказ про призначення фактичної перевірки в.о. начальника ГУ ДФС в Одеській області Г.В. Мілютіна від 22.02.2016 р. №226 не оскаржувався, на що також послався суд першої інстанції.

За результатами фактичної перевірки 10 березня 2016 р. був складений акт №86/15-32-14-06-39833242, для ознайомлення з яким директор та бухгалтер ТОВ «Маркет Барін», як пояснив свідок Ніконов М.І., були запрошені у телефонному режимі, проте до податкового органу зазначені особи не з'явилися, у зв'язку із чим копія акта була направлена позивачу засобами поштового зв'язку.

З вищезазначеного акта вбачається, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «Маркет Барін» п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що виразилось у непроведенні розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій та невидачі розрахункового документу на суму покупки за здійсненою контрольною розрахунковою операцією - 14 грн.; п. 7, п. 9 ст. 3 цього ж Закону, що виразилось у незабезпеченні передачі копій розрахункових документів по дротовим та бездротовим каналам зв'язку за 28.10.2015 р., 27.11.2015 р., 20.12.2015 р., 28.12.2015 р., 30.12.2015 р. та незабезпеченні щоденного роздрукування фіскальних звітних чеків за 28.10.2015 р., 27.11.2015 р., 20.12.2015 р., 28.12.2015 р., 30.12.2015 р.; п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. №637, що виразилось у неоприбуткуванні готівки (несвоєчасне оприбуткування) в сумі 20059,51 грн., а саме, не здійснено облік зазначених готівкових коштів в повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій №300136083Р/1 від 03.02.2015 р. у періоді з 18.02.2016 р. по 29.02.2016 р. на підставі фіскальних звітних чеків: Z-звіт №394 від 18.02.2016 р. на суму 1222,52 грн., Z-звіт №395 від 19.02.2016 р. на суму 1275,56 грн., Z-звіт №396 від 20.02.2016 р. на суму 1420,96 грн., Z-звіт № 397 від 21.02.2016 р. на суму 2036,71 грн., Z-звіт №398 від 22.02.2016 р. на суму 2633,39 грн., Z-звіт №399 від 23.02.2016 р. на суму 1832,74 грн., Z-звіт №400 від 24.02.2016 р. 1254,65 грн., Z-звіт №401 від 25.02.2016 р. на суму 1236,34 грн., Z-звіт №402 від 26.02.2016 р. на суму 1944,22 грн., Z-звіт №403 від 27.02.2016 р. на суму 2059,48 грн., Z-звіт №28.02.2016 р. на суму 2008,75 грн., Z-звіт №405 від 29.02.2016 р. на суму 1145,19 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області 28.03.2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000121406, яким до підприємства застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 100297,55 грн. згідно п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 р. №436/95 - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми (20059,51 грн. х 5 = 100297,55 грн.).

У суді першої інстанції допитані в якості свідків перевіряючі Шукаєв Д.С. та Ніконов М.І. також пояснили, що в ході проведення фактичної перевірки «бухгалтери» почали дозаповнювати книгу КОРО, пояснюючи це тим, що їх звільнять за незаповнену книгу, що не було допущено представниками контролюючого органу. Натомість, книгу було оглянуто за участю бухгалтера та зроблено її копію, яка завірена підписом бухгалтера ТОВ «Маркет Барін».

Зазначені обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями сторінок КОРО №3000136083Р/1 (а.с. 48-50), на яких наявні позначення «копія вірна», «головний бухгалтер» та підпис.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем достатньо та належно спростовано доводи позивача про належний порядок ведення КОРО, на підтвердження чого стороною позивача надано копії сторінок КОРО №3000136083Р/1 (а.с. 21-22) з дозаповненими графами [починаючи з №0393 Z-звіту, заповнення якого перервано в копії КОРО, наданої відповідачем]. Оцінюючи наявні в матеріалах справи копії сторінок КОРО №3000136083Р/1, судом першої інстанції вірно надано перевагу наданому відповідачем екземпляру, який безумовно підтверджує неповний облік у книзі обліку розрахункових операцій на момент проведення фактичної перевірки.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Згідно з п. 7 ст. 3 вказаного Закону суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані подавати до органів доходів і зборів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку.

Суб'єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти) повинні подавати до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані.

Суб'єкти господарювання, які використовують такі реєстратори розрахункових операцій, як електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) та реєстратори розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, повинні подавати до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв'язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, яка міститься в фіскальній пам'яті зазначених реєстраторів розрахункових операцій.

Порядок передачі інформації до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку встановлюється органом доходів і зборів на базі технології, розробленої Національним банком України та погодженої центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику

Відповідно до п. 1.2 глави І Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. №637, оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Пунктом 2.6 глави 2 вищевказаного Положення визначено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

За неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 р. №436/95 встановлено штраф у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що у разі проведення готівкових розрахунків з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у касових ордерах та відображення на їх підставі готівки у касовій книзі. У випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО.

Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац третій статті 1 Указу N436/95).

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 1 квітня 2014 року (справа №21-54а14), від 4 листопада 2015 року (справа №21-3680а15).

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

З урахуванням викладеного колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який дійшов висновку про порушення ТОВ «Маркет Барін» вимог п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 15.12.2004 р. №637, в зв'язку з чим відповідачем спірним податковим повідомленням-рішенням від 28.03.2016 р. №0000121406 правомірно застосовано до позивача штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 100297,55 грн. (20059,51 грн. х 5).

Крім того, судом першої інстанції вірно відхилено доводи представника позивача про надмірний розмір штрафної санкції, оплата якого зупинить господарську діяльність підприємства. Так, виконуючи судові функції суд має вирішувати питання права, належним чином поставлені перед ним, до яких належать і питання цієї справи; при цьому суд не уповноважений і не підготовлений виступати адміністративним арбітром, перебираючи на себе функції контролюючого органу, який уповноважений застосовувати заходи впливу, зокрема обирати обсяг санкцій, який на думку позивача є достатнім та справедливим.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), у спосіб, передбачений законодавством України, та за наявності допущеного Товариством порушення.

У зв'язку з цим дії та рішення відповідача щодо притягнення ТОВ «Маркет Барін» до фінансової відповідальності є правомірними і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію довів та обґрунтував. Натомість позивач, всупереч наведеним приписам, не довів протиправність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ТОВ «Маркет Барін».

Колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції правильним і таким, що відповідає вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність рішення суду не спростовують.

Відтак, апеляційна скарга ТОВ «Маркет Барін» задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет Барін» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення рішення апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов