Рішення № 6517048, 15.10.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.09                                                                                           Справа№ 28/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Гомакс-Плюс”, м. Костопіль Рівненської області

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Жидачівський сирзавод”, м. Жидачів Львівської області

про стягнення 17 217,80 грн           

                                                                                 Суддя Морозюк А.Я.

Представники сторін

Від позивача: Швидка Л.Е. –представник, довіреність №96 від 28.09.2009р.

Від відповідача: Флюд М.М. - голова правління –директор, наказ №2-К від 04.01.2000р., витяг з протоколу №3 загальних зборів від 24.12.1999р., Грудлевський В.М. –представник, довіреність б/н від 28.09.2009р.

Представникам сторін роз’яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводів не заявлено.

В судовому засіданні 15.10.2009 року за згодою сторін відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення виготовлено та підписано 20.10.2009 року.

Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Гомакс-Плюс” до Відкритого акціонерного товариства „Жидачівський сирзавод” про стягнення 17217,80грн.

Ухвалою від 08.09.2009 р. порушено провадження по справі та призначено справу до розгляду на 29.09.2009 року. Ухвалою від 29.09.2009 року розгляд справи відкладено на 15.10.2009 року у зв’язку із необхідністю витребувати додаткові докази.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та настоював на їх задоволенні в повному обсязі. Зокрема представник позивача в судовому засіданні зазначив, що між сторонами 06.05.2008 року було укладено договір поставки кисломолочного продукту «Наріне», на виконання умов договору відповідачем 11.05.2008 року була здійснена позивачу поставка на загальну суму 28308,00 грн. ТзОВ „Гомакс-Плюс” придбало і відвантажило відповідачу сировину, пакування і тару, необхідних для виготовлення кисломолочного продукту на загальну суму 45525,80грн. За результатами взаємозаліку заборгованостей станом на 11.08.2009 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 17 217,80 грн, яка, незважаючи на претензію позивача, відповідачем не погашена.

Представники відповідача проти позову заперечили з мотивів, наведених у запереченні на позовну заяву та доповненні до заперечення. Відповідач, зокрема, зазначив, що твердження позивача про проведення взаємозаліку заборгованостей не відповідає дійсності. Зазначає, що поставлені позивачем стаканчики були призначені для виготовлення кисломолочного продукту „Наріне” саме для позивача, підтвердженням чому є напис, нанесений на кожному стаканчику з найменуванням та адресою позивача, по причині чого ці стаканчики не можуть бути використані при виготовленні продукту „Наріне” для інших споживачів. Обсяг поставленого стаканчика та висічки (по 100000 шт) свідчить про кількість продукту, який мав бути виготовлений на замовлення позивача, однак замовлень від позивача більше не поступало. Відповідач вважає, що у нього немає зобов’язання перед позивачем щодо проведення оплати за поставлену сировину, пакування і тару, а є зобов’язання по виготовленню для позивача кисломолочного продукту «Наріне»з використанням поставлених складників. Також зазначає, що поставлений позивачем сироп „Полуниця” перевищує гранично допустимі санітарні норми, а тому є непридатним для виробництва.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

06.05.2008 року між Позивачем (Товариством з обмеженою відповідальністю „Гомакс-Плюс”) та Відповідачем (Відкритим акціонерним товариством „Жидачівський сирзавод”) був укладений Договір поставки № 8, згідно п.1.1 якого продавець (відповідач) зобов’язується протягом строку дії цього договору передавати у власність покупця (позивача), а покупець –приймати та оплачувати товар на умовах, визначених даному Договорі.

На виконання умов договору 11.05.2008 року відповідачем відповідно до видаткової накладної № РН-0116089 від 11.05.2008 року на адресу позивача було поставлено кисломолочний продукт «Наріне»(стак.) в кількості 33700 шт на загальну суму 28308,00 грн. Докази здійснення позивачем відповідачу оплати за вказаний товар в матеріалах справи відсутні, сторонами факт відсутності такої оплати грошовими коштами не заперечується.

Позивачем було поставлено відповідачу сировину, пакування і тару, необхідну для виготовлення кисломолочного продукту „Наріне” на загальну суму 45525,80 грн, а саме: сироп „Вишня” в кількості 450 кг та стакани п/с 75/125 в кількості 100000 шт на загальну суму 25440,00 грн(з ПДВ) за видатковою накладною № РН-00046 від 24.06.2008 року; ящики продуктові в кількості 200 шт на загальну суму 2900,00 грн(з ПДВ) за видатковою накладною № РН-00047 від 24.04.2008 року; сироп „Полуниця” в кількості 450 кг на загальну суму 4185,00 грн(з ПДВ) згідно видаткової накладної № РН-00048 від 08.05.2008 року; ящики продуктові в кількості 400 шт на загальну суму 5500,80 грн(з ПДВ) згідно видаткової накладної № РН-00049 від 08.05.2008 року; висічка алюмінієва „Наріне” в кількості 100000 шт на загальну суму 7500 грн(з ПДВ) згідно видаткової накладної № РН-00067 від 15.08.2008 року. Докази здійснення відповідачем позивачу оплати за вказаний товар в матеріалах справи відсутні, сторонами факт відсутності такої оплати грошовими коштами не заперечується.

Сторонами не подано, а в матеріалах справи відсутній письмовий договір(угода) про поставку позивачем відповідачу вказаної сировини, пакування і тари, який би обумовлював, зокрема, строк виконання зобов’язання по оплаті відповідачем позивачу вартості вказаної сировини, пакування і тари.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач звернувся до відповідача з претензією за вих.№ 39 від 08.05.2009 року та лист за вих. №68 від 12.06.2009 року з вимогою оплати 17217,80 грн, що складає різницю вартості поставленої позивачем відповідачу сировини, пакування, тари та вартості поставленого відповідачем позивачу кисломолочного продукту «Наріне».

Відповідач у відповіді за вих.№ 148 від 08.07.2009 року на вищевказані претензію та лист не визнав претензії на суму 17217,80 грн, у відповіді та в судових засіданнях зазначив, що позивачем в порушення умов договору не здійснено оплати за поставлений продукт «Наріне»на суму 28308,00 грн.

Позивач обґрунтовуючи заявлену до стягнення суму заборгованості 17217,80 грн стверджує, що сторонами проведено взаємозалік заборгованостей на суму 28308,00 грн, при цьому не зазначає, вартість якого саме товару і по яких видаткових накладних(з числа видаткових накладних на загальну суму 45525,80 грн) зараховано позивачем в погашення його заборгованості перед відповідачем в сумі 28308,00 грн. Відповідач проти факту проведення взаємозаліку заборгованостей заперечує, зазначає, що таке твердження позивача не відповідає дійсності.

Судом в ухвалі від 29.09.2009 року(п.3.3 ухвали) було зобов’язано позивача надати суду докази проведення взаємозаліку заборгованостей по сумі 28308,00 грн, однак позивачем не представлено суду доказів, які б підтверджували проведення взаємозаліку (припинення зобов’язання зарахуванням) в частині суми 28308,00 грн в порядку, передбаченому ст.601 ЦК України. В матеріалах справи такі докази відсутні, позивачем на виконання вимог ухвали суду не представлені.

Щодо претензії позивача за вих.№ 39 від 08.05.2009 року та листа за вих. №68 від 12.06.2009 року з вимогою оплати 17217,80 грн, то їх суд розцінює як вимогу позивача до відповідача про виконання зобов’язання в порядку ч.2 ст.530 ЦК України в частині суми 17217,80 грн. При цьому вказані претензія та лист не містять інформації про те, вартість якого саме товару(сировини, пакування, тари) і по яких саме видаткових накладних вимагає оплатити позивач від відповідача (з числа видаткових накладних на загальну суму 45525,80 грн).

Як зазначає відповідач у своїх запереченнях, ВАТ „Жидачівський сирзавод” не купляв у позивача стаканчики, сиропи „Вишня” та „Полуниця”, висічку та ящики для власних виробничих потреб, а одержав вказаний товар для виробництва продукту „Наріне” з наповнювачами саме для позивача.

У зв’язку із цим суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується факт використання відповідачем в процесі виробництва кисломолочного продукту „Наріне” частини сировини, пакування та тари, які були йому поставлені позивачем згідно вищевказаних видаткових накладних. Так, із наданої ВАТ „Жидачівський сирзавод” довідки №205 від 14.10.2009 року вбачається, що відповідачем в процесі виробництва кисломолочного продукту „Наріне” для ТзОВ «Гомакс-Плюс»використано: стаканчик 125 г. в кількості 33700 шт на суму 7178,10 грн; висічку в кількості 33700 шт на суму 2527,50грн; сироп „Вишня” в кількості 450 кг на суму 4140,00грн; ящик в кількості 355шт на суму 5031,56 грн. Всього на загальну суму 18877,16 грн.

Оскільки відповідачем із числа поставленого йому позивачем товару (сировини, пакування, тари) фактично використано товару на загальну суму 18877,16 грн, а позивачем заявлено до стягнення 17217,80 грн, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення 17217,80 грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню, так як вартість фактично використаного відповідачем в процесі виробництва товару є більшою суми позовних вимог, а заперечення відповідача стосовно неможливості використати поставлений позивачем товар в цій частині є необгрунтованими і спростовуються матеріалами справи.

Сума заборгованості 17217,80 грн, яка стягується згідно даного судового рішення, включає в себе заборгованість відповідача перед позивачем за:

-          сироп „Вишня” в кількості 450 кг вартістю 4140,00 грн(з ПДВ) та стакани п/с 75/125 в кількості 33700 шт вартістю 7178,10 грн(з ПДВ) за видатковою накладною № РН-00046 від 24.06.2008 року(разом 11318,10 грн(з ПДВ));

-          ящик продуктовий в кількості 200 шт на суму 2900,00 грн(з ПДВ) за видатковою накладною № РН-00047 від 24.04.2008 року та ящик продуктовий в кількості 155 шт на суму 2131,56 грн(з ПДВ) за видатковою накладною № РН-00049 від 08.05.2008 року(разом 5031,56 грн);

-          висічку алюмінієву „Наріне” в кількості 11576 шт на суму 868,14 грн(з ПДВ) згідно видаткової накладної № РН-00067 від 15.08.2008 року.

Судові витрати (витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) підлягають стягненню на користь позивача з відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст. 526,530,601 Цивільного кодексу ст. 4-3, 33, 43, 49, ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

           ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Жидачівський сирзавод” (81700, Львівська область, м. Жидачів, вул. І.Франка, 1, ідентифікаційний код 00446457) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Гомакс-Плюс” (35000, Рівненська область м.Костопіль, вул. Єсеніна, 2е, ідентифікаційний код 33556096) –17217грн 80 коп –боргу; 172 грн 18 коп–державного мита; 236 грн 00 коп - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ, відповідно до ст. 116 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя