Ухвала суду № 65170164, 22.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

22 лютого 2017 року м. Київ К/800/4962/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Мороз В.Ф., перевіривши касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області про зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Постановою Саратського районного суду Одеської області від 01.09.2016 позов ОСОБА_1 задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області подало апеляційну скаргу, в якій крім іншого, просило поновити строк на апеляційне оскарження.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016 встановлено, що апеляційна скарга подана з порушенням строків, встановлених частиною другою статті 186 КАС України. Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження залишено без задоволення, апеляційну скаргу залишено без руху на підставі частини третьої статті 189 КАС України, надано апелянту тридцяти денний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2017 відмовлено у відкритті провадження у справі за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області на постанову Саратського районного суду Одеської області.

У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області, не погоджуючись з даним рішенням, посилаючись на допущені судом порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції, та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016 встановлено, що апеляційна скарга подана з порушенням строків, встановлених частиною другою статті 186 КАС України. Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження залишено без задоволення, апеляційну скаргу залишено без руху на підставі частини третьої статті 189 КАС України, надано апелянту тридцяти денний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

10.01.2017 до суду апеляційної інстанції від УПФУ в Саратському районі Одеської області надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що дане клопотання подано не на виконання вимог ухвали від 20.12.2016, оскільки відсутність доказів сплати судового збору не було підставою для залишення апеляційної скарги УПФУ в Саратському районі Одеської області без руху.

При цьому, у наданий апеляційним судом строк УПФУ в Саратському районі Одеської області не виконало вимоги ухвали від 20.12.2016, зокрема не надало заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням документально підтверджених поважних причин пропуску такого строку, а тому підстав для прийняття апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження не вбачається.

Оскільки апелянтом, не подано заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, із зазначенням обставин та пояснень на підтвердження поважності пропуску строку у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.

Пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті -пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають усталеній практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області про зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.Ф. Мороз