Рішення № 6516998, 19.10.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.09                                                                                           Справа№ 1/111

За позовом: Малого підприємства „Плай” у формі товариства з обмеженою відповідальністю, с.Підберізці Пустомитівський район Львівська область

до відповідача: Приватного підприємства „Агросоюз-Захід”, м.Львів

про стягнення заборгованості в сумі 317’832,27 грн.

Суддя Гулик Г.С.

при секретарі Брик І.С.

Представники сторін:

Від позивача: Брунець В.Г. –адвокат (дов.№8 від 28.09.2009р.);

Від відповідача: Качмар М.Я. –представник (дов.№б/н від 29.09.2009р., дійсна до 31.12.2010р.).

Суть спору: Мале підприємство „Плай” у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулося з позовом до Приватного підприємства „Агросоюз-Захід” про стягнення заборгованості в сумі 317’832,27 грн.

Ухвалою суду від 18.09.2009р. порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду на 30.09.2009р.

30.09.2009р. позивачем подано суду письмове клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, в якому позивач просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, що знаходяться на поточному рахунку №26003000730008 в ВАТ „Банк „Демарк”, МФО 353575, оскільки невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

У зв’язку з неявкою відповідача в судове засідання 30.10.2009р., відсутністю відзиву на позов, та письмовим клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи у зв’язку із зайнятістю повноважного представника по іншій справі, розгляд справи було відкладено до 19.10.2009р. для надання можливості відповідачу забезпечити явку повноважного представника в судове засідання та виконати вимоги суду в частині подання витребовуваних документів.

01.10.2009р. від позивача на адресу суду надійшло письмове уточнення до позовної заяви, згідно якого позивач просить стягнути в його користь з відповідача заборгованість в сумі 307’832,27 грн. та припинити провадження щодо стягнення з відповідача основної суми боргу у розмірі 10’000,00 грн

19.10.2009р. від відповідача на адресу суду надійшло письмове клопотання про відстрочення виконання рішення суду терміном на 6 місяців. Також у даному клопотанні відповідач просить суду не накладати арешт на грошові кошти відповідача.

В судовому засіданні 19.10.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримав (з урахуванням уточнення до позовної заяви), просить позов задоволити та стягнути з відповідача заборгованість в сумі 307’832,27 грн. (в т.ч 246’238,80 грн. –основний борг, 9060,65 грн. –пеня; 1285,06 грн. –3% річних за користування чужими коштами та штраф в сумі 51’247,76 грн.) та накласти арешт на грошові кошти відповідача, що знаходяться на поточному рахунку №26003000730008 в ВАТ „Банк „Демарк”, МФО 353575, оскільки невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

В судовому засіданні представник відповідача, в усному поясненні, заборгованість перед позивачем визнав, проте просить відстрочити виконання рішення суду терміном на 6 місяців, а також не накладати арешт на грошові кошти відповідача. Відзиву на позовну заяву відповідачем суду та позивачу не подано.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно і об’єктивно з’ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши зібрані та наявні в матеріалах справи докази судом встановлено таке.

05.01.2009р. між Малим підприємством „Плай” у формі товариства з обмеженою відповідальністю (Продавець) та Приватним підприємством „Агросоюз-Захід” (Покупець) було укладено договір поставки м’ясопродуктів №02/09 від 05.01.2009р. Даний договір діє з 05.01.2009р. до 31.12.2009р. (п.9.1 договору).

Відповідно до п.1.1 зазначеного договору –Продавець зобов’язувався постачати та передавати у власність Покупця м’ясопродукти згідно замовлень Покупця, а Покупець зобов’язувався прийняти товар та оплатити в термін до 5-ти днів, згідно накладних або виставлених рахунків, які є невід’ємною частиною договору.

Згідно з п. 2.2 договору поставки –ціни, за якими поставляється товар, визначаються у накладних чи інших документах, що підтверджують фактичне отримання м’ясопродуктів Покупцем та не підлягають зміні в односторонньому порядку.

Відповідно до п.4.1 договору поставки –розрахунки між Продавцем та Покупцем за м’ясопродукти проводиться по факту отримання у 5-ти денний термін, шляхом перерахування грошових коштів Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця, згідно виставленого рахунку.

На виконання умов договору позивач (Продавець) поставив відповідачу (Покупцю) м’ясопродукти на загальну суму 8’556’567,39 грн., проте відповідач оплатив позивачу даний товар частково.

Як вбачається з акту звірки розрахунків складеного та підписаного сторонами, станом на 22.05.2009р., заборгованість відповідача становила 352’834,80 грн.

09.07.2009р. на адресу відповідача направлялась позивачем претензія про погашення у 5-ти денний термін заборгованості у сумі 309’238,80 грн.

Згідно картки рахунку :361 позивача по його контрагенту ПП „Агросоюз-Захід”, за період з 01.01.2009р. по 11.09.2009р., за відповідачем обліковується борг у сумі 256’238,80 грн.

Відповідачем товар було отримано, що підтверджується підписами повноважної особи на накладних та печатками підприємства –відповідача та на довіреностях на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Всього позивачем поставлено відповідачу товару на суму 8’556’567,39 грн., проте відповідач даний товар позивачу повністю не оплатив, заборгованість, станом на 19.10.2009р. (з урахуванням сплати позивачем 10’000,00 грн. основного боргу) становить 246’238 грн. 80 коп. –основного боргу.

Згідно вимог п.7.3 договору, позивач нарахував відповідачу 51’247,76 грн. штрафу та 9060,65 грн. пені (розрахунки наявні в матеріалах справи).

Відповідач не виконав у строк та у повному обсязі взяті на себе зобов’язання по оплаті товару тому позивач, на підставі ст.625 ЦК України, нарахував відповідачу 3% річних у сумі 1285,06 грн. за користування чужими коштами (розрахунок наявний в матеріалах справи).

Доказів погашення основного боргу та штрафних санкцій, станом на момент прийняття рішення, відповідачем в суд не подано.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.712 ЦК України –за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.1.1 зазначеного договору –Продавець зобов’язувався постачати та передавати у власність Покупця м’ясопродукти згідно замовлень Покупця, а Покупець зобов’язувався прийняти товар та оплатити в термін до 5-ти днів, згідно накладних або виставлених рахунків, які є невід’ємною частиною договору. Згідно з п. 2.2 договору поставки –ціни, за якими поставляється товар, визначаються у накладних чи інших документах, що підтверджують фактичне отримання м’ясопродуктів Покупцем та не підлягають зміні в односторонньому порядку. Відповідно до п.4.1 договору поставки –розрахунки між Продавцем та Покупцем за м’ясопродукти проводиться по факту отримання у 5-ти денний термін, шляхом перерахування грошових коштів Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця, згідно виставленого рахунку.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Матеріалами справи, зокрема видатковими накладними, підтверджено прийняття відповідачем (Покупцем) виконання з боку позивача (Постачальника) своїх договірних зобов’язань щодо поставки товару. Однак в матеріалах справи відсутні докази повної оплати з боку відповідача за поставлені йому позивачем м’ясопродукти.

Відповідно до вимог ст.509 ЦК України –зобов’язанням є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч.7 ст.193 ГК України – не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до вимог ст.610 ЦК України –порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. Статтею 611 ЦК України передбачені наслідки порушення зобов’язання.

Згідно з ст.525 ЦК України –одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до умов п.7.3 договору м’ясопродуктів №02/09 від 05.01.2009р. визначено, що у випадку порушення термінів оплати, передбачених цим договором, Покупець сплачує Продавцю штраф у розмірі 20% вартості м’ясопродуктів та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день його прострочення.

Відповідно до ст.625 ЦК України – боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд ухвалив відмовити в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, які знаходяться на поточному рахунку №26003000730008 в ВАТ „Банк „Демарк”, МФО 353575, виходячи із наступного.

Відповідно до п.3 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. № 02-5/611 (з наступними змінами „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”), умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Згідно зі ст.ст. 33, 66 Господарського процесуального кодексу України такі припущення мають бути обґрунтовані, а саме підкріплені доказами наявності фактичних, отже, реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішень господарського суду в майбутньому. Таких доказів позивачем суду не надано.

Також, суд відмовляє відповідачу в задоволенні його клопотання про відстрочення виконання рішення суду терміном на 6 місяців, оскільки позивач в судовому засіданні категорично заперечив проти такого відстрочення, усно пояснивши суду, що його підприємство і так несе втрати через інфляцію, а також оскільки відповідач не надав суду переконливих доказів та не навів підстав та обґрунтування для відстрочення виконання рішення суду на 6 місяців.

В судовому засіданні 19.10.2009р., за письмовою згодою представників сторін, проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 20.10.2009р.

Виходячи із змісту наведених норм, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 246’238,80 грн. –основного боргу, 9060,65 грн. –пені; 1285,06 грн. –3% річних за користування чужими коштами та штрафу в сумі 51’247,76 грн. В решті позовних вимог, а саме 10’000,00 грн. –основного боргу, суд вирішив провадження припинити у зв’язку із його погашенням відповідачем.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, а заборгованість у сумі 10’000,00 грн. відповідачем погашена після звернення позивача з позовом до суду, судові витрати понесені позивачем повністю покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст. 3, 12, 33, 44, 47-1, 49, 66, 67, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Агросоюз-Захід” (місцезнаходження: 79015, м.Львів, вул.Героїв УПА, буд.73, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33252578) на користь Малого підприємства „Плай” у формі товариства з обмеженою відповідальністю (місцезнаходження: 81146, Львівська область, Пустомитівський район, с.Підберізці, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 13804556) 246’238 грн. 80 коп. –основного боргу, 9060 грн. 65 коп. –пені; 1285 грн. 06 коп. –3% річних за користування чужими коштами; 51’247 грн. 76 коп. - штрафу; 3178 грн. 33 коп. державного мита; 236 грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позовних вимог провадження у справі в цій частині припинити.

4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Рішення набирає законної сили в порядку і в строки передбачені ст.85 ГПК України.

Суддя