Рішення № 6516984, 21.10.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.09                                                                                           Справа№ 9/182

Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.,

При секретарі Козак І.Б.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрут Майстер Трейд», м. Київ,

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Чернігівпродтовари», м. Львів, вул. Городоцька, 359.

Про стягнення 83202 грн. 22 коп. основного боргу, 12158 грн. 69 коп. пені, та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: не прибув.

Від відповідача: не прибув.

Права та обов”язки сторін встановлені ст. 22 ГПК України, зокрема, право відводу судді відповідно до ст. 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

Суть спору: розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрут Майстер Трейд», м. Київ, до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Чернігівпродтовари», м. Львів, про стягнення 83202 грн. 22 коп. основного боргу, 12158 грн. 69 коп. пені та стягнення судових витрат.

Матеріали позовної заяви від 15.08.2009 року, відповідно до ухвали господарського суду Чернігівської області від 31 серпня 2009р., на підставі статей 15, 17 ГПК України, направлені за підсудністю до господарського суду Львівської області, з тих підстав, що, як встановлено судом, відповідач, з 04.06.2009р. змінив місцезнаходження (юридичну адресу) та знаходиться за адресою: п.і. 79040, місто Львів, Залізничний район, вулиця Городоцька, 259, що підтверджується Витягом з ЄДР, який надано суду станом на 16.07.2009р.

Ухвала господарського суду Чернігівської області від 31 серпня 2009р. у справі № 02-06/529 –не оскаржена, набрала законної сили відповідно до статті 85 ГПК України та є обов»язковою до виконання на всій території України, відповідно до статті 124 Конституції України.

08.09.2009р. господарським судом Львівської області порушено провадження у даній справі, справі присвоєно порядковий № 9/182 та призначено до розгляду на 01.10.2009р., про що сторони були належним чином повідомлені, під розписку, Позивач: 14.09.2009р. рекомендованою поштою № 4697164, Відповідач – 10.09.2009р. рекомендованою поштою № 4697172 (оригінали поштівок –в матеріалах справи).

З підстав зазначених в ухвалі суду від 01.10.2009р. розгляд справи відкладено на 16.10.2009р., про що сторони були повідомлені, повторно, в порядку передбаченому п. 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГСУ від 10.12.2002р. № 75 - рекомендованою поштою.

Позивач вимоги ухвали суду виконав, надіслав документи, які вимагалися судом, надіслав клопотання про розгляд справи без участі позивача (вхідний № 20487 від 07.10.09р.) позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовільнити з підстав зазначених у позовній заяві (докази –в матеріалах справи).

Відповідач, повторно, без поважних причин, повноважного представника в судове засідання не направив, про причини не прибуття в судове засідання, суд не повідомив, не зважаючи на те, що належним чином був повідомлений, під розписку, 10.09.2009р. рекомендованою поштою № 4697172 про час, місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 4697172, повторно, в порядку передбаченому п. 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГСУ від 10.12.2002р. № 75 - рекомендованою поштою, вимог ухвали суду не виконав, відзиву на позов не представив (не надіслав).

Справа розглядається за наявними матеріалами справи – відповідно до статті 75 ГПК України.

В ході розгляду справи суд ВСТАНОВИВ:

Відповідач є юридичною особою, місцезнаходження якого: 79040, місто Львів, Залізничний район, вулиця Городоцька, будинок, 359, реєстраційний номер юридичної особи: 10000348902, ідентифікаційний код: 05518061, дата проведення реєстраційної дії (взяття на облік): 19.06.2009р., місце проведення реєстраційної дії: Виконавчий комітет Львівської міської ради, що підтверджується Витягом з ЄДР серії АГ № 986867, запис 11 (Оригінал Витягу –в матеріалах справи).

Юридична особа вважається створеною і набуває права юридичної особи (правосуб»єктності) з дня її державної реєстрації у порядку визначеному чинним законодавством України, що визначено статтею 89 Цивільного кодексу України.

Статтею 56 Господарського кодексу України визначено порядок утворення суб»єкта господарювання, вимоги до установчих документів, визначено у статті 57 ГК України, а набрання чинності установчих документів, визначено у статті 58 Господарського кодексу України.

Зміни до установчих документів юридичної особи набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації, а у випадках, встановлених законом, - з моменту повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію, про такі зміни.

Діяльність незареєстрованого суб»єкта господарювання, який підлягає державній реєстрації, забороняється.

Статтею 91 ЦК України передбачено цивільну правоздатність юридичної особи, а одночасно з правоздатністю у юридичної особи виникає дієздатність, відповідно до статті 92 ЦК України, і цивільна правоздатність (відповідно до частини 2 статті 91 ЦК України) може бути обмежена лише за рішенням суду.

Станом на час розгляду справи господарським судом, відповідач вчинив реєстраційну дію –Взяття на облік –19.06.2009р. та знаходиться за адресою: м. Львів, вулиця Городоцька, 359, реєстраційний номер юридичної особи: 10000348902, що підтверджується Витягом від Державного реєстратора серії АГ № 986867.

Частиною 4 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», передбачено, що дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи є датою державної реєстрації юридичної особи.

Статтею 29 вищевказаного Закону, передбачено державну реєстрацію змін до установчих документів, яка здійснюється за процедурами передбаченими частинами першою-п»ятою статті 25 та частинами другою –третьою статті 27 цього Закону для проведення державної реєстрації юридичної особи, отже, і в цьому випадку, дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації змін до статуту юридичної особи є датою державної реєстрації юридичної особи.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 29 жовтня 2008 року між Позивачем (Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрут Майстер Трейд») та Відповідачем (Відкритим акціонерним товариством «Чернігівпродтовари) було укладено Договір поставки № 57 (далі за текстом –Договір) з Додатком № 1 «Умови торгівлі», який є невід»ємною частиною цього договору (п. 1.3. Договору поставки).

Вказаний договір та Додаток № 1 «Умови торгівлі»укладено сторонами за договором у письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін, їх підписи засвідчено печатками підприємств сторін, що відповідає вимогам статті 207 ЦК України, відповідно до статті 204 ЦК України, є правомірним правочином.

У пункті 1.1. п. 1 «Предмет договору»сторони за договором поставки № 57 від 29.10.2008 року передбачили, що Позивач (Постачальник) зобов»язується в порядку та в строки, встановлені даним договором передавати у власність Покупцю (Відповідачу –у справі), а Покупець зобов»язаний прийняти та оплатити на умовах цього договору Товар.

Пунктом 1.2. договору постачальник гарантує, що він є власником товару, який постачається за даним договором, що товар ніким не відчужений, не закладений, не знаходиться під арештом та у спорі.

Сторони затверджують «Протокол узгодження»(Додаток № 2), що визначає асортимент, кількість, ціни за одиницю товару та «Умови торгівлі»(Додаток № 1), що є невід»ємною частиною даного договору ( п. 1.3. договору).

У розділі 2 Договору сторони передбачили якість та маркування товару, який постачається, у розділі 3 –тара та пакування товару, у розділі 4 договору –умови поставки та передачі товару.

Ціна товару визначена у розділі 5 договору, а порядок розрахунків у розділі 6.

Так, п. 6.1. розділу 6 договору передбачено, що розрахунок здійснюється за кожну поставлену партію товару в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, в строк передбачений у Додатку № 1 до даного договору або у вексельній формі оплати.

Пунктом 1.1. Додатку № 1 до цього договору сторони визначили, що покупець оплачує товари за кожну поставлену партію в безготівковому порядку з відстрочкою 45 (сорок п»ять) календарних днів (з відстрочкою платежу і т.п.) за умови, що постачальник вчасно надасть належним чином оформлені податкові та товарні накладні, або у вексельній формі оплати за згодою сторін.

Приймання, обмін та повернення товару визначено у розділі 7 договору.

Зокрема, пунктом 7.1. розділу 7 договору сторони передбачили, що приймання товару за кількістю здійснюється відповідно з Інструкцією № П-6 за даними, зазначеними у накладних та супровідних документах постачальника, приймання товару за якістю проводиться у відповідності з Інструкцією № П-7 за супровідними документами, які посвідчують якість товару, що постачається ( п. 7.2. договору).

Відповідальність сторін передбачена у розділі 8 договору.

Як вбачається з матеріалів даної справи, позивач свої зобов»язання за даним договором виконав, поставив відповідачу товар на загальну суму 169016 грн. 34 коп., що підтверджується видатковими накладними: № Т - 00011858 від 30.10.08р. на суму з урахуванням ПДВ 20175,72 грн., № Т-00011859 від 30.10.2008р. на суму з урахуванням ПДВ 15703,20 грн., № Т-00012287 від 12.11.08р. на суму з урахуванням ПДВ 41450,40 грн., № Т-00012288 від 12.11.08р. на суму з урахуванням ПДВ 34901,82 грн., № Т-00013302 від 09.12.08р. на суму з урахуванням ПДВ 15896,88 грн., № Т-00014043 від 29.12.08р. на суму з урахуванням ПДВ 40888,32 грн., Актом звірки розрахунків від 28.02.09р. (докази –в матеріалах справи).

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково, на день подачі цієї позовної заяви, оплатив лише 85814 грн. 14 коп. (докази –в матеріалах справи).

На час розгляду справи в господарському суді борг відповідача перед позивачем складає 83202 грн. 22 коп. (169016,34 грн. –85814 грн. 14 коп.).

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

          Частиною 2 цієї статті визначено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання, а частиною 3, що сторони можуть за взаємною згодою конкретизу вати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановле но інше.

          Спірне зобов”язання виникло в силу укладеного між сторонами договору, що відповідає вимогам частини 1 статті 174 ГК України.

          Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

          Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Частиною 2 цієї статті передбачено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти —юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми —юридичними особами, зобов'язаною та управленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор, а частиною 4 цієї статті визначено, що суб'єкти господарювання у випадках, передбаче них цим Кодексом та іншими законами, можуть добро вільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

          Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Частиною 1. ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

          Частиною 2 цієї статті визначено, що застосування господарських санкцій повинно га рантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування зби тків учасникам господарських відносин, завданих внас лідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

          Частиною 3 цієї ж статті, що господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими:

          потерпіла сторона має право на відшкодування зби тків незалежно від того, чи є застереження про це в до говорі; передбачена законом відповідальність виробни ка (продавця) за недоброякісність продукції застосовує ться також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;

          сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язан ня, а також відшкодування збитків не звільняють право порушника без згоди другої сторони від виконання прий нятих зобов'язань у натурі;

          у господарському договорі неприпустимі застере ження щодо виключення або обмеження відповідально сті виробника (продавця) продукції.

          Статтею 217 ГК України передбачено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають не сприятливі економічні та/або правові наслідки.

          Частиною 2 цієї статті, що у сфері господарювання застосовуються такі ви ди господарських санкцій: відшкодування збитків; штраф ні санкції; оперативно-господарські санкції.

          Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальнос ті учасника господарських відносин є вчинене ним пра вопорушення у сфері господарювання, частиною 2 зазначеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за не виконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення госпо дарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господар ського правопорушення. У разі якщо інше не передба чено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе госпо дарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможли вим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обста винами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для ви конання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

          Статтею 219 ГК України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

          Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

          Згідно зі статтею 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 12 158 грн. 69 коп., яка нарахована відповідно до п. 8.3. договору, за кожною видатковою накладною окремо, відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»в редакції Закону України від 10.01.2002р. № 2921-111, частини 2 статті 343 ГК України, частини 6 статті 232 ГК України (розрахунок пені - в матеріалах справи).

Суд оглянув та дослідив подані докази, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований, підлягає до задоволення.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

Позивачем сплачено 953,61 грн. державного мита, що складає 1% від ціни позову, відповідно до п.п. «а»п. 2 ст. 3 Декрету КМ України «Про державне мито»та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач також у позовній заяві клопотав про забезпечення позову (п. 2 прохальної частини), просив накласти арешт на майно та грошові суми, що належать Відкритому акціонерному товариству «Чернігівпродтовари». Ухвалою суду від 08.09.2009р. у справі № 9/182 зазначене клопотання –відхилено. Ухвала суду в цій частині –не оскаржена.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 1, 2, 43 –47, 12, 15, 18, 21, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 44 - 49, 69, 75, 82 –85, 116 –117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовільнити повністю.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Чернігівпродтовари»(місцезнаходження: п. і. 79040, місто Львів, Залізничний район, вулиця Городоцька, будинок 259, реєстраційний номер юридичної особи: 10000348902, ідентифікаційний код: 05518061, дата проведення реєстраційної дії (взяття на облік): 19.06.2009р., місце проведення реєстраційної дії: Виконавчий комітет Львівської міської ради) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрут Майстер Трейд»(юридична адреса: 01010, місто Київ, вул.. Арсенальна, 20, фактична адреса: 03057, місто Київ, вулиця Металістів, 22, код ЄДРПОУ 34241106) 83202 грн. 22 коп. основного боргу, 12158 грн. 69 коп. –пені, 953 грн. 61 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.С.Данко

Рішення прийнято, оформлено відповідно до статті 84 ГПК України, та підписано 16.10.2009 року. Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 –93 ГПК України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.

Суддя