Рішення № 6516971, 13.10.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.09                                                                                           Справа№ 12/149

Суддя О.Д.Запотічняк при секретарі Р.Джус розглянула матеріали справи

За позовом: ПТЕП «Автотрансекспедиція», м. Львів.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фотоніка», м. Львів.

Про стягнення заборгованості в сумі 10660,88 грн.

За участю представників:

Від позивача: Пашков І.В.(довіреність у справі);

Від відповідача : не з’явився ;

Стороні роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Представником позивача подано клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Суть спору: Позов заявлено ПТЕП «Автотрансекспедиція» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фотоніка»про стягнення заборгованості в сумі 10660,88 грн.

Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 31.08.2009 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 22.09.2009 р.

В судовому засіданні 22.09.2009р. розгляд справи відкладався до 13.10.2009р. у зв’язку з неявкою представника відповідача .

В судове засідання 13.10.2009р. з’явився представник позивача, позовні вимоги підтримав, просив суд стягнути з відповідача 7700,00 грн. - основного боргу, 81,74 грн. - 3% річних, 247,13 грн. –інфляційних витрат, 632,01 грн. пені та 2000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з’явився, причин неявки не повідомив, вимог ухвали суду від 22.09.2009р. не виконав, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, а документів долучених до матеріалів справи достатньо для її розгляду по суті, суд розглядає справу у відсутності представника відповідача за наявними матеріалами справи у відповідності до ст. 75 ГПК України.

          Повний текст рішення виготовлений, підписаний та оголошений 13.10.2009 року.

          Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

          13.03.2009р. між Приватним транспортно-експедиційним підприємством «Автотрансекспедиція»(виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фотоніка» (замовник) було укладено договір № 24898 про надання транспортних послуг, згідно умов якого виконавець зобов’язався надати замовнику послуги з перевезення вантажу по маршруту Львів-Одеса.

          На виконання даного договору позивачем було здійснено перевезення пластику вагою 5 тон, за маршрутом Львів-Одеса, що підтверджується актом прийому виконаних робіт № 23468 від 16.03.2009р.(а.с.5)

          Також 30.03.2009р. між Приватним транспортно-експедиційним підприємством «Автотрансекспедиція»(виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фотоніка» (замовник) було укладено договір № 25050 про надання транспортних послуг, згідно умов якого виконавець зобов’язався надати замовнику послуги з перевезення вантажу по маршруту Львів-Одеса.

          На виконання даного договору позивачем було здійснено перевезення пластику вагою 3 тони, за маршрутом Львів-Одеса, що підтверджується актом прийому виконаних робіт № 23628 від 02.04.2009р.(а.с.8).

Факт виконання позивачем своїх зобов’язань по даних договорах, а саме надання відповідачу послуг по перевезенню вантажу також підтверджується товарно –транспортними накладними від 14.03.2009р. та від 01.04.2009р.

          Відповідно до актів прийому виконаних робіт № 23468 від 16.03.2009р. та № 23628 від 02.04.2009р.вартість наданих позивачем послуг по перевезенню становила:

-          3700,00 грн. по договору № 24898 від 13.03.2009р.;

-          4000,00 грн. по договору № 25050 від 30.03.2009р.

          Відповідно до п. 3.1 договору № 24898 від 13.03.2009р. та договору № 25050 від 30.03.2009р. замовник зобов’язаний здійснити оплату послуг виконавця шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок виконавця протягом 5 банківських днів з дня підписання договору.

          Однак відповідач станом на день подання позову до суду не провів оплату послуг позивача, в результаті чого в нього виникла заборгованість в сумі 7700,00 грн.

          За несвоєчасне виконання взятих на себе договірних зобов’язань, позивач нарахував відповідачу :

- 3% в сумі 81,74 грн.

-          Інфляційні витрати в сумі 247,13грн.

- Пеню в сумі 632,01 грн.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати понесені позивачем на оплату послуг адвоката.

          Приймаючи рішення у даній справі суд виходив з наступного:

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог—відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання—відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Як вбачається з матеріалів справи між Приватним транспортно-експедиційним підприємством «Автотрансекспедиція»(виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фотоніка» (замовник) було укладено договір № 24898 від 13.03.2009р. та договір № 25050 від 30.03.2009р. про надання транспортних послуг, згідно умов яких виконавець зобов’язався надати замовнику послуги з перевезення вантажу по маршруту Львів-Одеса.

          На виконання даних договорів позивачем було здійснено перевезення пластику вагою 5 тон, за маршрутом Львів-Одеса, що підтверджується актом прийому виконаних робіт № 23468 від 16.03.2009р.(а.с.5) та перевезення пластику вагою 3 тони, за маршрутом Львів-Одеса, що підтверджується актом прийому виконаних робіт № 23628 від 02.04.2009р.(а.с.8).

          Факт виконання позивачем своїх зобов’язань по даних договорах, а саме надання відповідачу послуг по перевезенню вантажу також підтверджується товарно –транспортними накладними від 14.03.2009р. та від 01.04.2009р.

          Відповідно до актів прийому виконаних робіт № 23468 від 16.03.2009р. та № 23628 від 02.04.2009р. вартість наданих позивачем послуг по перевезенню становила:

-          3700,00 грн. по договору № 24898 від 13.03.2009р.;

- 4000,00 грн. по договору № 25050 від 30.03.2009р.

          Відповідно до п. 3.1 договору № 24898 від 13.03.2009р. та договору № 25050 від 30.03.2009р. замовник зобов’язаний здійснити оплату послуг виконавця шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок виконавця протягом 5 банківських днів з дня підписання договору.

          Однак відповідач станом на день подання позову до суду не провів оплату послуг позивача, в результаті чого в нього виникла заборгованість в сумі 7700,00 грн. Дана сума боргу підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована, а тому підлягає до задоволення в повному обсязі.

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          За несвоєчасне виконання взятих на себе договірних зобов’язань, позивач нарахував відповідачу :

- 3% в сумі 81,74 грн.

-          Інфляційні витрати в сумі 247,13грн.

          Відповідно до п. 4.3 обох договорів, за кожен день прострочення оплати послуг виконавця, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми.

          Враховуючи, що станом на день подання позову до суду, заборгованість по договорах № 24898 від 13.03.2009р. та договору № 25050 від 30.03.2009р. відповідачем не погашена, позивач правомірно нарахував відповідачу пеню в сумі 632,01 грн.

          Враховуючи наведені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 7700,00 грн. - основного боргу, 81,74 грн. - 3% річних, 247,13 грн. –інфляційних витрат та 632,01 грн. пені є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення повністю в сумі 8 660,88 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат в сумі 2000,00 грн. понесених позивачем в зв’язку з оплатою послуг адвоката, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, а такою відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.07 р. № 01-8/973 „Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права” п. 10 нормами процесуального права передбачено відшкодування як судових витрат сум, що були сплачені учасником судового процесу за отримання лише послуг адвокатів, а не інших представників такого учасника. Стаття 28 ГПК, визначаючи підстави представництва юридичних осіб та громадян у господарському суді, не обмежує їх у виборі тих осіб, які здійснюватимуть таке представництво. Водночас у вирішенні питань, пов'язаних з розглядом вимог сторін та третіх осіб про відшкодування їх витрат на послуги представників у господарському суді, слід враховувати таке. За приписом частини третьої статті 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Відповідно до статті 2 Закону України "Про адвокатуру" адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Таким чином, стаття 44 ГПК передбачає відшкодування як судових витрат сум, що були сплачені стороною за отримання лише послуг адвокатів, а не інших представників. Судові витрати –це витрати які поніс позивач в процесі розгляду справи.

У пункті 12 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (з наступними доповненнями і змінами) зазначено: "Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи".

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат. Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та Адвокатом Козієм Тарасом Васильовичем було укладено договір про надання адвокатських послуг № 2/08-09 від 17.08.2009р. Факт надання послуг підтверджується Актом № 2 про надані послуги на суму 2000,00 грн. Факт оплати позивачем адвокатських послуг підтверджено платіжним дорученням № 1837 від 20.08.2009р. на суму 2000,00 грн.

Однак, як вбачається з матеріалів справи адвокат Козій Т.В. участі в судових засіданнях по даній справі не брав, хоча за твердженнями іншого представника, готував позовні матеріали.

Таким чином суд вважає, що витрати на послуги адвоката в сумі 2000,00грн. є неспіврозмірним та явно завищеним, а відтак до задоволення підлягають витрати на послуги адвоката в сумі 1000,00 грн.

Судові витрати суд покладає на відповідача в сумі в сумі грн. 220,00 грн. (102,00 грн.-державне мито та 118,00 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.)

Керуючись ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст. 6, 7, 12, 33, 34, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фотоніка»(м. Львів, вул. Д.Апостола,6, код ЄДРПОУ 30994361) ПТЕП «Автотрансекспедиція»(79060, м. Львів, вул. Наукова,96, код ЄДРПОУ 25544907) 7700,00 грн. - основного боргу, 81,74 грн. - 3% річних, 247,13 грн. –інфляційних витрат та 632,01 грн. пені, 102,00 грн. - державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, та 1000,00 грн. –витрат на послуги адвоката.

3. Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

          4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду .                                                                                                    

Суддя