Ухвала суду № 65168257, 06.03.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/13596/16

Провадження № 2/522/4895/17

У Х В А Л А

06.03.2017 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді Нікітіної С.Й.,

При секретарі Віноградовій І.В.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

В провадження суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої ДТП в сумі 734159,50 грн.

Представником позивача подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, належне відповідачеві.

Представник позивача посилається на те, що наразі відповідач не бажає відшкодовувати шкоду позивачеві, що може призвести до ускладнення виконання можливого рішення суду.

Дослідивши подані матеріали, враховуючи підтвердженні ними обставини справи, проаналізувавши доводи заяви про забезпечення позову, керуючись вимогами ст.ст. 151-153 ЦПК України, а також Постановою Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно розяснень, що надані в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та реально існує загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернула з такою заявою, позовним вимогам. Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Визначивши юридичну природу спірних правовідносин між сторонами і закон, який їх регулює, суд знаходить, що реальність загрози невиконання рішення суду в разі його задоволення нічим не обґрунтована, окрім припущення позивача.

Таким чином, суддя, проаналізувавши доводи заявника, вважає, що клопотання не обґрунтоване і не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 151-153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої ДТП, шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, належне відповідачеві.

Ухвала окремо від рішення оскарженню не підлягає.

СУДДЯ:

06.03.2017