Рішення № 6516812, 05.10.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.09                                                                                           Справа№ 27/122

Суддя Судова –Хомюк Н.М.

розглянула справу

за позовом: ТзОВ „Імпреза Полісервіс”, м. Київ

до відповідача: ТзОВ „Леопрінт”, м. Пустомити Львівської області

про стягнення 226779,26 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: Горецький О.В. - представник

від відповідача: не з”явився

Суть спору: розглядається позовна заява за позовом ТзОВ „Імпреза Полісервіс”, м. Київ до ТзОВ „Леопрінт”, м. Пустомити Львівської області про стягнення 226779,26 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, наведених в позовній заяві.

Від відповідача поступило клопотання про припинення провадження у справі в зв”язку з тим, що 13.04.2009 р. господарським судом Львівської області прийнято рішення у справі №21/46 про стягнення з ТзОВ „Імпреза Полісервіс” на користь ТзОВ „Леопрінт” 11776,33 грн. плати за використання товарного кредиту, 4608,38 грн. пені, 2867,91 грн. інфляційних втрат, 572,88 грн. –3% річних, 15548,20 грн. курсових втрат. Оглянувши дане рішення господарського суду, суд відхилив клопотання відповідача в зв”язку з тим, що рішенням у справі №21/46 стягнуто заборгованість, яка виникла на підставі видаткових накладних, відмінних від тих, на підставі яких виник борг, що є предметом справи №27/122.

Судом встановлено:

ТзОВ „Імпреза Полісервіс” поставило ТзОВ „Леопрінт” обладнання для друку згідно видаткових накладних №КИ-0002471 від 09.09.2008 р. на суму 148212,00 грн. та №КИ-0002550 від 15.09.2008 р. на суму 76998,00 грн.

Враховуючи те, що момент виконання зобов”язання сторонами визначений не був, відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, відповідач повинен був оплатити отриманий товар у семиденний строк з дня пред”явлення вимоги, яка була направлена позивачем 30.04.2009 р. Однак, у вказаний строк відповідач за отримані від позивача товари не розрахувався.

Відповідач свої зобов”язання перед позивачем не виконав, не провів розрахунок за отриманий товар.

На момент розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем становить 225210,00 грн.

Згідно ч.1 ст. 193 ГК України господарські зобов”язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону , інших правових актів і договору.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Виходячи з наведеного, з відповідача підлягають до стягнення 3% річних в розмірі 443,21 грн. та 1126,05 грн. додаткових нарахувань із застосуванням індексу інфляції.

У відповідності до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, суд визнав позов обґрунтованим та таким, який підлягає задоволенню.

Судові витрати віднести на відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. (Роз'яснення, Вищий арбітражний суд, від 04.03.1998, № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат. (Лист, Вищий господарський суд, від 14.12.2007, № 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права").

Таким чином, до стягнення з відповідача підлягають понесені позивачем витрати на юридичну допомогу в розмірі 5267,00 грн., надану адвокатом згідно договору №33/09-33 від 15.04.2009 р. (копії договору, платіжного доручення №683 від 17.09.2009 р., свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, акту виконаних робіт від 23.09.2009 р. знаходяться в матеріалах справи).

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 193,230-232 ГК України, ст.ст.530,625 ЦК України, ст.ст. 43, 49,82-85,116 ГПК України, суд –

в и р і ш и в :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ТзОВ „Леопрінт” (м. Пустомити Львівської області, вул. Грушевського, 33, код ЄДРПОУ 02467587) на користь ТзОВ „Імпреза Полісервіс” (01011, м. Київ, Печерський узвіз, 15, код ЄДРПОУ 23395931) 225210,00 грн. боргу, 3% річних в розмірі 443,21 грн. та 1126,05 грн. додаткових нарахувань із застосуванням індексу інфляції, 5267,00 грн. витрат на послуги адвоката, 2267,79 грн. державного мита та 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.                                                                                                     

Суддя