Рішення № 6516797, 06.10.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.09 Справа№ 8/92

Годарський суд Львівської області у складі судді Гутьєвої В.В.

при секретарі Габаковській Х.В.

розглянув матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-виробничої компанії „Львівхолод”, м.Львів

до відповідача: Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м.Львів

про стягнення 6241,20 грн.

за участю представників:

від позивача: Бень Т.Т. - пров. юрисконсульт

від відповідача: не зявився

Відповідно до ст.20 ГПК України представнику позивача було розяснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. На підставі ст.22 ГПК України представнику позивача розяснено процесуальні права та обовязки.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю торгівельно-виробничої компанії „Львівхолод” до Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 6241,20 грн. заборгованості за оренду не житлового приміщення.

Провадження у справі порушено 10.08.2009 р.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позові та поясненнях, наданих у судовому засіданні, а також надав суду довідку про включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач в судове засідання не зявився, оскільки поштове відправлення повернулося на адресу суду без вручення адресату.

В матеріалах справи наявно достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд, вважає за можливе розглянути справу при відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи та вирішення спору по суті.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності , встановив наступне:

01 квітня 2008 року між ТОВ „ТВК „Львівхолод” (позивач) та СПД-ФО ОСОБА_1 (відповідач) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 1229, відповідно до умов якого позивач передав відповідачеві за плату у тимчасове користування нежитлове приміщення загальною площею 200 м2, що находиться за адресою: АДРЕСА_2 а останній зобовязувався сплачувати орендну плату до 5 числа поточного (звітного) місяця в сумі 8400,00 грн.

Актом здачі-приймання від 01.04.2008 року, підписаним двома сторонами, підтверджено передачу приміщення відповідачеві, а актом від 11.12.2008 р. відповідачем здано орендоване приміщення.

Відповідно до п.2.1 договору орендна плата встановлюється в розмірі 42,00грн. за 1м2., відповідно щомісячна орендна плата становить 8400,00 грн. з ПДВ, виключно за користування орендованого приміщення.

За період жовтень-грудень 2008 року відповідачем підлягала до сплати орендна плата в сумі 6241,20 грн.

На день розгляду справи доказів сплати вказаної суми суду не подано.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. (ст.759 ЦК України).

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст.525 ЦК України).

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене суд вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 102,00 грн. державного мита та 315,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 44, 46, 47, 49, ст.ст. 82-85, 116-117 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, іднт.код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-виробничої компанії „Львівхолод” (79034, м.Львів, вул.Угорська, 22; р/р № 260012958 в АТ АКБ „Львів”, МФО 325268, код ЄДРПОУ № 01553681) 6241,20 грн. основного боргу, 102,00 грн. - державного мита та 315,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Суддя