Рішення № 6516763, 23.09.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.09                                                                                           Справа № 31/122

Господарський суд Львівської області, розглянувши матеріали справи

за позовом:Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго”, м. Львів

до відповідача:Державного комунального підприємства „Кам”янкатеплокомуненерго”, м. Кам”янка- Бузька Львівської області

про:стягнення 4357,05 грн.

                                                                                Суддя Артимович В.М.

                                                                                При секретарі Митник М.Б.

Представники

від позивача:Горбунова О.Л. –представник;

від відповідача:не з”явився. Представнику позивача роз’яснено права і обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи. У відповідності до ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, про що сторона подала відповідне клопотання. Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго”, м. Львів, надалі –позивач, до Державного комунального підприємства „Кам”янкатеплокомуненерго”, м. Кам”янка- Бузька Львівської області, надалі –відповідач, про стягнення 4357,05 грн. Ухвалою суду від 31.07.2009 р. про порушення провадження у справі розгляд справи призначено на 14.08.2009 р.

В судове засідання 14.08.2009 р. відповідач не з”явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав. Представник позивача, який з’явився в судове засідання, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у позові.

Для надання можливості сторонам виконати вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі розгляд справи судом відкладено.

В судове засідання 23.09.2009 р. з’явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у позові. Відповідач повторно не направив уповноваженого представника, доказів оплати боргу суду не подав, своїм правом на захист не скористався.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 23.09.2009 р. за згодою сторони оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 28.09.2009 р.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:

Між позивачем та відповідачем 24.01.2007 р. укладено договір № 90359 про постачання електричної енергії.

Згідно з п. п. 1, 2.3.3, 2.3.4 договору позивач, як постачальник електричної енергії за договором, взяв на себе зобов’язання постачати електричну енергію відповідачу, як споживачу електричної енергії за договором, а відповідач зобов’язався оплачувати позивачу її вартість згідно з умовами додатків № 2 «Порядок розрахунків»та № 9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії»до договору та здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею позивача та електроустановками відповідача згідно з додатком № 7 «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії».

Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивач свої договірні зобов”язання щодо поставки енергії виконав належним чином та в повному обсязі, проте відповідач не здійснив оплату наданих послуг.

Як підтверджується матеріалами справи, станом на час подання позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 4154,78 грн., в тому числі 4096,73 грн. активної електроенергії та 58,05 грн. реактивної електричної енергії.

Правові основи господарської діяльності суб’єктів господарювання регулюються Господарським кодексом України, ст. 230 якого встановлено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені).

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 4.2.1 договору за внесення відповідачем платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу.

Отже, з відповідача слід стягнути на користь позивача пеню в розмірі 117,12 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно з розрахунками, доданими до позовної заяви, сума інфляційних нарахувань становить 65,05 грн. Крім того, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу три проценти річних від простроченої суми, що становить 20,10 грн.

Враховуючи, що позивачем надано достатньо об’єктивних та переконливих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а також те, що відповідач відзиву на позов не подав, доказів оплати боргу, пені, інфляційних нарахувань, трьох процентів річних не представив, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати у відповідності до норми ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго”, м. Львів, задоволити повністю.

2. Стягнути з Державного комунального підприємства „Кам”янкатеплокомуненерго” (80400, вул. Перемоги, 12А, м. Кам”янка-Бузька Львівської області; код ЄДРПОУ 02128282) на користь Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго” (79026, вул. Козельницька, 3, м. Львів; код ЄДРПОУ 00131587) 4154,78 грн. основного боргу, 117,12 грн. пені, 20,10 грн. нарахованих 3% річних, 65,05 грн. інфляційних нарахувань, 102,00 грн. сплаченого державного мита та 118,00 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя