Ухвала суду № 65167552, 13.02.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 4-с/522/45/17

Справа № 522/2984/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2017 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Соболевій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, зацікавлені особи :Товариства з обмеженою відповідальністю «Росла», ОСОБА_2, ПАТ «Райффайзен банк ОСОБА_3», -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за скаргою ОСОБА_1 на дії начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, зацікавлені особи :Товариства з обмеженою відповідальністю «Росла», ОСОБА_2, ПАТ «Райффайзен банк ОСОБА_3».

В своїй скарзі скаржник просить поновити строк ОСОБА_1 (Демченко) на оскарження дій начальника відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного Управління юстиції в Одеській області щодо не інформування заявника щодо проведення оцінки майна нежилих приміщень (номер апартаменти з кухнею) № 265, загальною площею 183,0 кв. м., розташованих за адресою м. Одеса, вул. Гагарінське плато, 5/3, та щодо подання заявки на реалізацію арештованого цього майна та визнання недійсним висновку про оцінку майна скаржника, виконаного Товариством з обмеженою відповідальністю «Росла» в рамках виконавчого провадження № 44833425.

Визнати дії начальника Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного Управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 щодо не інформування ОСОБА_1 стосовно проведення оцінки майна :нежилих приміщень (номер апартаменти з кухнею) № 265, загальною площею 183,0 кв. м., розташованих за адресою м. Одеса, вул. Гагарінське плато, 5/3 та відповідно подання заявки на реалізацію арештованого цього майна незаконними.

Визнати недійсним висновок про оцінку майна , а саме нежилих приміщень (номер апартаменти з кухнею) № 265, загальною площею 183,0 кв. м., розташованих за адресою м. Одеса, вул. Гагарінське плато, 5/3, які належать на праві власності ОСОБА_1, виконаний Товариством з обмеженою відповідальністю «Росла» в рамках виконавчого провадження № 44833425.

Накласти заборону на проведення електронних торгів (аукціону) та зупинити реалізацію нежитлових приміщень (номер апартаменти з кухнею) № 265, загальною площею 183,0 кв. м., розташованих за адресою м. Одеса, вул. Гагарінське плато, 5/3, власником яких є ОСОБА_1

До судового засідання 13.02.2017р. скаржник не зявився, причини неявки суду не повідомив.

Представник скаржника до судового засідання 13.02.2017р. не зявилась, надав до суду заяву про зупинення провадження по справі.

Представник зацікавленої особи ПАТ «Райффайзен банк ОСОБА_3» до судового засідання 13.02.2017р. зявився, просив у задоволенні вимог скарги відмовити.

Представник зацікавленої особи ОСОБА_2 13.02.2017р.до судового засідання зявився, просив у задоволенні вимог скарги відмовити.

Представник зацікавленої особи начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області до судового засідання 13.02.2017р. зявився, просив у задоволенні вимог скарги відмовити.

Представник ТОВ «Росла» до судового засідання 13.02.2017р. не зявився, надав суду заяву щодо розгляду справи за його відсутністю.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження за №44833425, відкрите 23.09.2014 року на підставі виконавчого листа №1522/3271/12, який видав Приморський районний суд м. Одеси 12.06.2013 року, по стягненню з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен банк ОСОБА_3» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен банк ОСОБА_3», заборгованості за кредитним договором у сумі 422353 дол. США 45 центів, що в еквіваленті за курсом НБУ складає 3375659 грн.94 коп.

20.01.2015 року державним виконавцем складено ОСОБА_3 опису і арешту майна боржника, а саме : нежилі приміщення (номер-апартаменти з кухнею ) №265, загальною площею 183,0 кв. м., розташованих за адресою м. Одеса, вул. Гагарінське плато, 5/3, яке належить боржнику ОСОБА_1, на підставі договору купівлі-продажу , посвідченого 28.11.2007р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим номером 9560. За вказаним актом майно боржника передано на відповідальне збереження ОСОБА_5, який був повідомлений про кримінальну та матеріальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування та підміну описаного майна.

05.10.2015 року на адресу Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ в Одеській області надійшов звіт про оцінку майна, виконаний ТОВ «РОСЛА» 29.09.2015 року, згідно якого, ринкова вартість нежилих приміщень (номер апартаменти з кухнею) № 265, загальною площею 183,0 кв. м., розташованих за адресою м. Одеса, вул. Гагарінське плато, 5/3 складає 2398829, 00 грн.

12.10.2015 року за реєстром на відправлення рекомендованої кореспонденції за 12.10.2015 року ОСОБА_1 на адресу : АДРЕСА_1 було направлено листа ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області № 14536/ В-10/836, яким повідомлено про результат оцінки майна боржника.

В матеріалах справи міститься копія паспорта громадянки України Демченко (дошлюбне прізвище ОСОБА_1) ОСОБА_6 із відміткою про реєстрацію місця проживання за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_1, копія постанови про відкриття виконавчого провадження №44833425, та довіреностей від 25.03.2016р. та 28.10.2015 року, в яких вказано аналогічну адресу проживання Скаржника.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець залучає субєкта оціночної діяльності - субєкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна , майнових прав та професійну оціночну діяльність в України». Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони , достовірно встановленим державним виконавцем.

Таким чином , державним виконавцем належним чином виконано вимоги ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно ч. 3 ст.58 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право подати державному виконавцю заперечення у десятиденний строк з дня надходження на їх адресу повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна.

Ч. 4 ст.58 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок оскарження результатів оцінки, зокрема у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності,- субєктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту оцінки майна. Витрати, повязані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

При цьому, Скаржником зазначено в скарзі, що під час ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження 03.02.2016 року їй стало відомо про порушення її прав державним виконавцем, зокрема Скаржник ознайомилась із звітом про оцінку майна , відповідну скаргу до суду подано 18.02.2016р., проте до матеріалів справи не додано доказів направлення на адресу державного виконавця заперечень у десятиденний строк. Тим самим , Скаржник не скористалась своїм правом направлення заперечення на звіт про оцінку майна , у звязку із чим у державного виконавця фактично не виникло обовязку призначати рецензування відповідного звіту.

Відповідно до позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, викладеної в ухвалі від 22.04.2015 р. по справі №6-47868св14, вимоги заявника в частині визнання незаконним висновку про грошову оцінку приміщення офісу задоволенню не підлягають, оскільки згідно ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», який є спеціальним законом, оскарженню підлягає оцінка майна, визначена за результатами рецензування, доказів щодо проведення якої заявником не надано. Також, суд апеляційної інстанції вірно відмовив у задоволені скарги в частині визнання незаконним висновку про оцінку приміщення офісу, оскільки заявник не надав доказів того, що у виконавчому провадженні проводилось рецензування оцінки майна.

Верховним Судом України 15 квітня 2015 року при розгляді справи № 6-42цс15 висловлена правова позиція, відповідно до якої , у разі коли сторона виконавчого провадження не реалізувала своє право на оскарження звіту субєкта оціночної діяльності в передбачений законом строк, цей звіт про оцінку майна набуває чинності і є підставою для реалізації майна з прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною у звіті.

Зі звіту про оцінку майна боржника вбачається, що при здійсненні оцінки ТОВ «РОСЛА» застосовувались методичні підходи , передбачені Національним стандартом №1 «Загальні засади майнових прав». Оцінювачем на виконання вимог п.п. 38, 47, 49 цього стандарту було використано порівняльний підхід , який ґрунтується на врахуванні принципів заміщення та попиту і пропонування. Порівняльний підхід передбачає аналіз цін продажу та пропонування подібного майна з відповідним коригуванням відомостей між обєктами порівняння та обєктом оцінки. Основними елементами порівняння є характеристики подібного майна за місцем його розташування, фізичними та функціональними ознаками, умовами продажу тощо. Коригування вартості подібного майн здійснюється шляхом додавання або вирахування грошової суми із застосуванням коефіцієнта (відсотка) до ціни продажу (пропонування) зазначеного майна або шляхом їх комбінування.

Згідно п.п. 52,53 Стандарту оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, повязані з обєктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію.

Залежно від обраних методичних підходів та методів оцінки оцінювач повинен:

- зібрати та проаналізувати всі істотні відомості про обєкт оцінки, зокрема вихідні дані про його правовий статус, відомості про склад, технічні та інші характеристики, інформацію про стан ринку стосовно обєкта оцінки та подібного майна, відомості про економічні характеристики обєкта оцінки(прогнозовані та фактичні доходи і витрати від використання обєкта оцінки , у тому числі від його найбільш ефективного використання та існуючого використання);

- проаналізувати існуючий стан використання обєкта оцінки та визначити умови його найбільш ефективного використання;

- зібрати необхідну інформацію для обґрунтування ставки капіталізації та (або) ставки дисконту;

- визначити правові обмеження щодо обєкта оцінки та врахувати їх вплив на вартість оцінки майна;

- обґрунтувати застосування методичних підходів , методів та оціночних процедур, у разі потреби - застосування спеціальних методів оцінки та оціночних процедур (комбінування кількох методичних підходів або методів).

Оцінювачем зібрано всі необхідні вихідні дані, зокрема проаналізовано юридичний статус майна, його характеристику, внутрішнє оздоблення та загальний стан, місце розташування та прилеглі до нього території, здійснено фото фіксацію обєкту та проведено роботу з пошуку та аналізу аналогічних пропозицій на ринку нерухомості. Серед додатків до звіту про оцінку майна є матеріали фото фіксації обєкту нерухомості та визначення розташування обєкту на карті міста, що свідчить про здійснення оцінювачем ознайомлення з обєктом оцінки відповідно до вимог Стандарту.

Актом опису арешту майна від 20.01.2015р. , відповідно до якого головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області у присутності двох понятих та представника ОДД АТ «Райффайзен банк ОСОБА_3» було проведено опис нерухомого майна, що належить Боржнику, а саме нежилих приміщень (номер-апартаменти з кухнею) № 265 загальною площею 183,0 кв. м, розташованого за адресою : м. Одеса, Гагарінське плато,5/3 та передано на відповідальне збереження третій особі, що повністю спростовує посилання Скаржника.

Крім того, оскарження по собі звіту про вартість майна у порядку розгляду скарги на дії державного виконавця є незаконним та необґрунтованим , оскільки дії залученого субєкта оціночної діяльності щодо проведення оцінки майна не є процесуальними діями державного виконавця, які б підлягали оскарженню в порядку розгляду скарги на дії державного виконавця, адже подібна скарга розглядається не в позовному провадженні.

Відповідно до вимог ч. 3 ст.387 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення , дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволені скарги.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до статті 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно ст. 57 ЦК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно ст. 58 ЦК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

З огляду на викладене, суд вважає, що дії дії начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області є правомірними, а доводи скаржника є необґрунтованими.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 383-387 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, зацікавлені особи :Товариства з обмеженою відповідальністю «Росла», ОСОБА_2, ПАТ «Райффайзен банк ОСОБА_3», - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а особою яка була відсутня при проголошенні ухвали протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя

13.02.2017