Ухвала суду № 65166931, 06.03.2017, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/3397/17

Провадження № 2/201/1358/2017

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 березня 2017 року суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Ходаківський М.П., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаною заявою до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності, у якій просить:

-визнати за ним право власності на 47/200 частин домоволодіння № 68 по вул. Сірка у м. Дніпропетровську.

Указана позовна заява надійшла до суду 03 березня 2017 року та передана згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 06 березня 2017 року судді Ходаківському М.П.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, а саме: позивачу необхідно доплатити судовий збір, оскільки всупереч приписам ч. 5 ст. 119 ЦПК України доданий до позовної заяви документ вказує на сплату судового збору не у розмірі визначеному на час предявлення позову положеннями Закону України «Про судовий збір». Відповідно до підпункту 1-1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з підпунктом 1-2 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно визначається вартістю майна. Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент предявлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Отже, у справах про визнання права власності станом на час предявлення позову судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, якою є вартість майна.

При цьому позивачем не надано ні доказів вартості спірного майна, ні доказів визначеної ним ціни позову у розмірі 13740 грн. та сплачено судовий збір у сумі 551,20 грн. із порушенням розміру, визначеного Законом України «Про судовий збір», з огляду на що позивачу необхідно визначити підтверджену доказами ціну позову (вартість спірного майна) і доплатити судовий збір, сума якого повинна складати 1 % від суми вартості майна, про що надати суду відповідний підтверджуючий документ.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів Управління Державної казначейської служби України у Соборному районі м. Дніпра/Соборний район/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989269; банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області ; код банку отримувача (МФО) 805012; рахунок отримувача 31219206700005 ; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 02891397 (суду, де розглядається справа).

Відповідно до ст. 121 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. 119-121 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.).У рішенні Європейського Суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Ураховуючи указані приписи процесуального законодавства та зважаючи на наявність наведених судом недоліків позовної заяви вона підлягає залишенню без руху із визначенням судом строку для їх усунення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 119, 120, 121, 210 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність в пятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути зазначені в ній недоліки.

Розяснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто йому разом зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя М.П. Ходаківський