Ухвала суду № 65166797, 07.03.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/691/17

УХВАЛА

07 березня 2017 рокум. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Левчук О.А., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства закордонних справ України про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобовязання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства закордонних справ України про визнання протиправними дій Міністерства закордонних справ України щодо неповідомлення ОСОБА_1 про ризики і загрози тоталітарного режиму при спонуканні оформлення тур візи для поїздки в РК, щоб на власні очі побачити сина і зясувати долю сина в РК; визнання протиправною бездіяльності Міністерства закордонних справ України щодо не оприлюднення наявної інформації про «жорсткий» режим і ризики, що з ним повязані в РК; зобовязання Міністерство закордонних справ України оприлюднити на офіційному сайті попереджувальну інформацію про ризики поїздки до РК.

Ухвалою суду від 09 лютого 2017 року зазначений адміністративний позов був залишений без руху та позивачу наданий строк до 23 лютого 2017 року для усунення недоліків, шляхом приведення адміністративного позову у відповідність до вимог КАС України, наданням копії адміністративного позову та доказів на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб та шляхом надання документу про сплату судового збору в розмірі встановленому Законом.

Зазначена ухвала суду була отримана позивачем 10.02.2017 року, що підтверджується відповідним підписом в розписці про отримання копії ухвали суду від 09.02.2017 року.

21 лютого 2017 року позивачем надано заяву про усунення недоліків, та повторно надано клопотання про звільнення сплати судового збору у зв'язку з важким матеріальним станом.

Згідно із частиною 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

В обґрунтування своєї заяви позивач зазначила, що вона є непрацездатною пенсіонеркою, через невиконання Департаментом освіти і науки ООДА рішення суду про поновлення її на роботі. На підтвердження свого незадовільного майнового стану ОСОБА_1 надала довідку управління Пенсійного фонду України в Приморському районі від 29.03.2016 року, про те, що в період з жовтня 2015 року по березень 2016 року розмір її пенсії складав 1727,10 грн. Також ОСОБА_1 зазначила, що у справах №815/1614/16, №815/4443/16 її було звільнено від сплати судового збору.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, понесені ними у зв'язку з розглядом справи та її вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Відстрочення стороні сплату судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір" від 23.01.2015 р. №2 із вказаного питання роз'яснено, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

З наданої позивачем на підтвердження скрутного матеріального стану довідки УПФУ в Приморському районі м. Одеси від 29.03.2016 року № 3147 вбачається, що кожен місяць з жовтня 2015 року по березень 2016 року позивач отримувала пенсію у розмірі 1727 грн.

Проте позивач не надає доказів того, що станом на день звернення до суду з даним позовом (06.02.2017 року) її майновий стан не змінився, оскільки надана позивачем довідка майже річної давнини та не може підтверджувати майновий стан заявника на момент звернення до суду з даним позовом.

Отже, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за поданий нею позов у встановленому законом порядку, а тому підстав для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі вищевказаної довідки суд не вбачає.

Крім того статтею 3 Закону України "Про судовий збір" визначені об'єкти справляння судового збору та частиною другою вказаної статті вказані випадки, коли судовий збір не справляється.

Проте приписами Закону України «Про судовий збір» не передбачено, що набуття особою статусу пенсіонера є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Отже, жодних доказів щодо майнового стану позивача станом на день звернення до суду з даною позовною заявою останньою не надано, у звязку з чим суд позбавлений можливості його оцінити.

Відповідно до частини 1 статті 10 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Згідно з ч. 2 ст. 10 КАС України не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає що відсутні підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Отже, станом на 07 березня 2017 року недоліки, зазначені в ухвалі суду від 09 лютого 2017 року, позивачем не усунуті.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

За таких підстав, адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства закордонних справ України про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобовязання вчинити дії, слід повернути позивачу.

Керуючись п.1 ч.3 ст. 108, ст. 165 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подачу адміністративного позову.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства закордонних справ України про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобовязання вчинити дії повернути позивачеві.

Розяснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду в порядку, передбаченому законом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.А. Левчук